Економічні науки/1. Банки і банківська система

Подорожній А.Ю.

Харківський національний економічний університет, Україна

Шляхи примноження капіталу банку

Анотація. У статті визначено та обґрунтовано шляхи підвищення капіталу комерційного банку .

Ключові слова: капіталізація банку, конкурентні переваги банку, компоненти банківського капіталу, капітал першого і другого рівня, відсоткова ставка.

Актуальність теми. В сучасних умовах ведення банківського бізнесу актуальним питанням є збільшення капіталу банку на фоні інтенсифікації євроінтеграційних процесів та погіршення загальної економічної ситуації в країні. За цих обставин особливого значення набуває ефективна реалізація, підтримка існуючих та формування нових джерел фінансування банку, які здатні забезпечити його конкурентоспроможність серед інших вітчизняних банків.

Незважаючи на чисельність досліджень, присвячених вивченню формуванню капіталу банку в умовах глобалізації фінансових ринків та посилення фінансової кризи, в економічній літературі відсутні однозначні підходи до шляхів підвищення капіталу банку. У роботах вітчизняних вчених таких як Корнієнко О. В. [1], Азоєв Г. Л. [6], Загородний Т. Б. [4], Конопатська Л. В [7] основна увага приділяється дослідженню конкуренції на ринку банківських послуг, визначенню основних завдань в рамках оптимізації їх конкурентної позиції на ринку та розробці заходів щодо досягнення банками певних фінансових переваг за рахунок примноження його капіталу.

Метою статті є виявлення і аналіз шляхів примноження капіталу банку.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України, який характеризується посиленням конкуренції та високою часткою іноземного капіталу, одним з пріоритетних завдань для вітчизняних банків є забезпечення їхнього розвитку і стабільного функціонування. Діяльність банку відбувається за умов постійно змінюваної загальноекономічної та соціально-політичної ситуацій, які по-різному впливають на стабільність банківської установи та ефективність виконання нею своїх функцій. За таких умов діяльність банків та управління нею не може зводитись до простого реагування на зміни, що відбуваються на основі попередньо набутого досвіду.

До фінансової діяльності на думку Корнієнко О.В. слід віднести діяльність щодо збільшення капіталізації банку. Зважаючи на пріоритетне значення власного капіталу в забезпеченні стабільного розвитку та фінансової стійкості банку, необхідно визначити основні шляхи вдосконалення методів управління власним капіталом з метою підвищення рівня капіталізації. Оптимізація управління активами та зобов’язаннями, підвищення їх якості в контексті зміцнення фінансової стійкості комерційних банків набуває особливо важливого значення, зважаючи на брак вільних ресурсів для збільшення кредитного портфеля банку [1].

На думку Каламбета С.В., щоб максимізувати капітал банку, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим він пропонує такі основні напрямки зростання доходів комерційного банку:

1. Загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучити більше позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються. Це можливо при проведенні зваженої маркетингової та відсоткової політики;

2. Зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого необхідно звести «непрацюючі» активи до мінімуму, проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;

3. Зміна загального рівня відсоткової ставки по активних операціях банку. Теоретично більш високий рівень відсоткової ставки повинен принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко вдаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників;

4. Зміна структури портфелю доходних активів. Відомо, чим вищий дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне завдання банку - визначення ступеню допустимої та виправданості того чи іншого ризику [2, с.196-197].

Для зниження рівня витрат пропонується: а) залучення дешевих ресурсів (вклади до запитання); б) зниження витрат на утримання апарату управління.

Наступної умовою збільшення капіталу банку є застосування нових більш ефективних організаційно-управлінських заходів. До таких, на нашу думку, слід віднести: внутрішньо-організаційні та зовнішньо-організаційні заходи [3, с. 396].

Щодо зовнішньо-організаційних заходів, то в «Стратегії розвитку банківської системи на 2005-2010 роки» однією з основних вимог є призупинення створення банківських установ у формі закритих акціонерних товариств і пришвидшення реорганізації функціонуючих банків такої організаційної форми у відкриті акціонерні товариства, що буде сприяти запровадженню ефективного корпоративного управління та підвищить рівень довіри потенційних інвесторів до банків [4].

На думку Азоєва Г. Л., у внутрішньо-організаційних заходах особливу увагу слід приділити роботі з персоналом. Світовий досвід переконливо засвідчує, що поширення серед персоналу частки працівників, які мають орієнтацію на збільшення капіталу банку, дає вагомі конкурентні переваги банківським установам, сприяє зростанню сукупного корисного ефекту праці, тож зрештою виграє суспільство загалом. Зрозуміло, що розв’язання проблеми висококваліфікованого персоналу банку не обмежується рівнем банку, адже мотиваційне поле працівника (сфера впливу спонукальних сил) виходить за межі банку і залежить від стану розвитку конкурентного середовища на регіональному та національному ринку праці. Цінність залучення висококваліфікованого персоналу полягає, по-перше, у необхідності знайти основоположний зв’язок між фінансовим станом банку і послуг, які пропонуються банком, та кваліфікацією спеціалістів, що працюють у них; по-друге, банки-суперники мають у своєму арсеналі різноманітні методи впливу на стан капіталу, проте ефективність використання його залежить безпосередньо від результативності праці банківських фахівців.

Зіставлення цілей і завдань досягнення збільшення капіталу банку і включення спеціалістів банку у їх забезпечення дає змогу виявити загальні риси, тенденції, характерні ознаки явища розвитку банку та виокремити його конкурентні переваги. Конкурентні переваги мають наступні основні властивості [6]:

1) Мінливість під впливом факторів, що детермінують. Конкурентна перевага не є постійною (іманентною) якістю банку. Дія факторів конкуренції в на певному сегменті ринку банківських послуг створюють умови для її динамічного розвитку, а, отже, «старіння» наявних конкурентних переваг і необхідності їхньої підтримки. Для того, щоб досягти певної конкурентної переваги, необхідні комплексні зусилля. Іноді і їх виявляється недостатньо через дію зовнішніх, неконтрольованих факторів. Більше того, ті самі фактори, можуть, як підсилювати, так і послабляти конкурентні переваги.

2) Відносність, тобто конкурентна перевага носить порівняльний характер, тому що може бути оцінена тільки шляхом порівняння окремих характеристик. Відносність конкурентної переваги проявляється в прихильності до конкретних умов і причин. Банк може мати певні конкурентні переваги на одному сегменті грошово-кредитного ринку, але не мати їх на іншому.

Отже, якщо банк буде більш конкурентоспроможним в порівнянні з іншими банками, то він буде більш привабливим для клієнтів, що призведе до збільшення клієнтської бази і як наслідок припливу грошових коштів до банку, збільшенню прибутку, все це сприятиме примноженню капіталу банку.

Конопатська Л. В. виділяє значну кількість класифікаційних ознак конкурентних переваг: за джерелами виникнення, за критерієм відтворюваності конкурентами, за характером динаміки прояву, за характером виникнення, за рівнем ієрархії, за напрямами формування та розвитку, за сферою прояву, за методом або засобом одержання переваги, за тривалістю дії, за силою конкуренції, за характером прояву, за ступенем значущості для банку тощо.

В організаційній діяльності роботи банку, керівництво банку для забезпечення стійкого збільшення капіталу банку має постійно та оперативно адаптуватися до вимог клієнтів, підтримувати адекватну цінову політику, реагувати на зміни спектру банківських продуктів та послуг, які пропонуються конкурентами, враховувати загальні зміни економічної та політичної ситуації в країні.

Для формування і досягнення стійкого збільшення капіталу банку, банк має відповідати наступним умовам:

- з урахуванням результатів аналізу потреб і останніх досягнень конкурентів необхідно безперервно здійснювати інноваційну діяльність, розробляти і впроваджувати нові банківські продукти, які відповідають сучасним умовам ведення банківського бізнесу і здатні задовольнити попит клієнтів, який постійно змінюється;

- необхідно постійно піклуватися про привабливість власного бренда, іміджу, забезпечувати ефективність бізнес-процесів, підтримувати відповідно корпоративну культуру та оптимізувати організаційну структуру банку та інших нематеріальних активів, в тому числі знання і професіоналізм персоналу. Цей фактор робить банк більш привабливим для клієнтів, що в свою чергу вплине на приплив клієнтів і грошової маси в банк [7].

Отже, для забезпечення сталого фінансового розвитку банку на ринку необхідно здійснювати постійний моніторинг портфелю його капіталу з позиції його відповідності сучасним умовам ведення банківського бізнесу. Сукупність фінансових та організаційно-управлінських заходів збільшення капіталу банку дозволить забезпечити постійний розвиток банку на ринку або окремих його сегментах і, в той же час, забезпечить більш вигідну ринкової позиції (володіння більшою частиною ринку). Одним з основних критеріїв розвитку банку є постійний моніторинг збільшення його капіталу, який у сукупності дозволить найбільш оперативно оцінити загальні тенденції його розвитку, визначити основні переваги та недоліки в його діяльності у порівнянні з прямим та потенційними конкурентами на ринку чи сегменті ринку банківських послуг.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Виявлення шляхів примноження капіталу банків залежить від результатів подальших досліджень щодо засобів, механізмів, методів примноження капіталу комерційних банків.

Висновок. Таким чином, можна виділити наступні шляхи збільшення капіталу банку:

- збільшувати доходи та зменшувати витрати банку;

- формування конкурентних переваг банку;

- застосування нових більш ефективних організаційно-управлінських заходів;

- безперервно здійснювати інноваційну діяльність;

- необхідно постійно піклуватися про привабливість власного бренда, іміджу.

Список літератури

[1]. Корнієнко О.В. Шляхи підвищення фінансової надійності комерційних банків / О.В. Корнієнко // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. – 2009. – № 1. – С. 90-94.

2. Каламбет С. В. Шляхи підвищення прибутковості комерційного банку / С. В. Каламбет, І. В. Непийвода // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. – Збірник наукових праць. – 2009. – № 26. С. 5–8.

3. Аналіз банківської діяльності / А.М.Герасимович та ін. ; [заг. ред. А.М.Герасимовича]. – К. : КНЕУ, 2008. – 600 с.

4. Загородний Т.Б. Большой передел. НБУ открывает украинские банки иностранцам // Финансы и инвестиции. – 2008. – № 4. – С. 9–11.

5. Банківська система України та її проблеми // Банковский аудитор. – 2009. – №7 (106). – С. 2-4.

6. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества банка. / Г.Л. Азоев, А.П. Челенков – М. : Типография Новости, – 2009. – С.35–41.

7. Конопатська Л. В. Основні напрями підвищення рівня капіталізації банківської системи України / Л. В.Конопатська // Фінанси, облік і аудит збірник наукових праць. – Випуск 12, – 2008. – С.52–60.