Экономические науки/ Банки и банковская система.

К. е. н., доцент Фаюра Н.Д., магістрант Іванова Г.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

НАУКОВІ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ КРЕДИТУ

Кредит - одна з найскладніших економічних категорій, що породжує тривалу дискусію вчених-економістів щодо форм та механізмів впливу кредиту на розвиток соціально-економічних процесів.

Поняття “кредит” висвітлюється в працях таких вітчизняних та закордонних авторів: А. Сміт, Д. Рікардо, А.Торго, Дж. Ло, Г. Маклеод, М. Денисенко, В. Кабанов, Л. Худолій, Л. Федорович, І.Чехова, М. Бунге, М. Туган-Барановський та інші.

Слово “кредит” (kreditumу) у перекладі з латинської означає “дім”, ”займ”, “довіра”. Кредит є історичною економічною категорією. Його виникнення пов’язане із розшаруванням первісного суспільства на бідних і багатих, а також становленням товарно-грошових відносин. Спочатку кредит надавався в натуральній формі для задоволення потреб і сплати боргів. У ході розвитку товарно-грошових відносин кредит здобув грошову форму [3].

Економічна наука розглядає дві основні теорії кредиту: натуралістична і капіталістична.

Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Міль.

А. Сміт і Д. Рікардо вважали, що об'єктом кредиту є не позичковий капітал, а капітал у його речовій формі. Гроші, які позичаються, - це лише технічний засіб перенесення реального капіталу від одного економічного агента до іншого для використання фактично наявного капіталу; кредит не створює капітал, він тільки визначає, як цей капітал буде застосований.

Суть натуралістичної теорії кредиту вичерпується такими положеннями: об'єктом кредиту стає тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ, які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому; кредит - не форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві; позичковий капітал є реальним капіталом, тобто капіталом у речовій формі; банки виступають лише як посередники в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх у позику; пасивні операції є первинними порівняно з активними [2].

Серед українських вчених активним прихильником натуралістичної теорії кредиту є Л.В. Федорович. Розглядаючи походження й економічне значення кредиту, вчений, з одного боку, визначає, що кредитні відносини виникли внаслідок еволюції виробництва й обміну, а з іншого – наголошує, що кредит лише доповнює грошовий обіг.

Основоположником капіталотворчої теорії кредиту був англійський економіст Дж. Ло. Згідно з його поглядами кредит не залежить від процесу відтворення, і відіграє важливу роль у розвитку економіки. Поняття кредиту поєднувалося з грішми й багатством. На думку Ло, за допомогою кредиту можна залучити і привести в рух усі невикористані виробничі можливості країни, створити багатство й капітал.

Г. Маклеод висунув нові обґрунтування капіталотворчої природи кредиту. На відміну від Дж. Ло він стверджував, що кредит не створює капіталу, а сам є капіталом, причому продуктивним, оскільки дає прибуток у вигляді процента.

Суть капіталотворчої теорії кредиту визначається такими основними положеннями: кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багатством, а тому розширення кредиту означає нагромадження капіталу; банки - це не посередники у здійсненні кредитних операцій, а "фабрики кредиту", творці капіталу; активні операції є первинними щодо пасивних; кредит відіграє домінуючу роль у розвитку економіки [1].

Українські вчені, котрі були прихильниками капіталотворчої теорії кредиту, намагались передусім з'ясувати причини виникнення та суть цього економічного феномена. Так, М.І. Туган-Барановський наголошував на тому, що "без сумніву, кредит розвиває продуктивні сили країни і являє собою великий крок вперед в плані організації товарного обміну. Кредитний обмін являє собою таке ж удосконалення обміну, як і грошовий по відношенню до натурального" .

Теоретичну сутність кредиту характеризують визначення, наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Розкриття поняття “кредит” різними авторами

П.І.Б. автора	Визначення
М.П.Денисенко, В.Г. Кабанов, Л.М. Худолій	Це позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, стороковості, платності та цільового характеру використання.
В.П. Воронін, С.П. Федосова	Це надання грошових коштів або товарів (робіт, послуг) на умовах подальшого повернення цих коштів або сплати наданих товарів ( робіт, послуг) у встановлений термін, включаючи сплату відсотків за їх користування.
С.Р. Моїсєєв	Це надання грошової суми або цінностей ліквідного активу на умовах повернення, строковості та платності, в результаті чого виникають боргові зобов’язання.
М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна	Це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.
А. М. Поддєрьогін	Це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.
Б. Луціва	Це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення, строковості та платності.
Л. Федорович	Це різновид обміну, при якому взаємна перевага цінностей роз'єднана в часі.

У Фінансовому словнику-довіднику поняття "кредит" подають як "…форму передачі у тимчасове користування коштів у грошовій і грошово-натуральній формі на умовах строковості, повернення, платності та цільового характеру, що надається однією юридичною або фізичною особою – кредитором іншій особі – позичальнику ” [4].

Таким чином, еволюція кредитних відносин та їх адаптація до потреб економічного розвитку сприяла розвитку теорій кредиту. Вагомий вплив на розвиток кредиту сприяли дослідження видатних науковців. Проте, відсутній єдиний підхід, щодо визначення поняття “кредит”. А це є негативним фактором впливу на кредитування загалом.

Література:

1. Гроші та кредит: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: кнеу, 2002. - 598 с.

2. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 460 с.

3. Хмелярчук М.І. Внесок українських вчених у розвиток теорії кредиту/ Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – вип. 19.7. – с. 295-302.

4. Чехова І.В. Економічна сутність формування ринку кредитних ресурсів/ Держава та регіони. Серія. Економіка та підприємництво. – 2009.-№1. – с. 225-228.

5. Чехова І.В. Історичний аспект формування ринку кредитних ресурсів/ Держава та регіони. Серія. Економіка тв підприємництво. – 2010. - №1. – с. 205-208.