Стойкова Марія Геннадіївна

Науковий керівник старший викладач Карасьова З.М.

Харківський інститут банківської справи

Університету банківської справи

Національного банку України

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

Постановка проблеми. В умовах глобалізації фінансових ринків питання ефективного банківського нагляду та регулювання набуває все більшої актуальності.

За останні десять років відмічається в банківській системі України спостерігається зростання частки та посилення ролі банків з іноземним капіталом, і за умов збереження існуючих тенденцій очікується різке збільшення кількості банків під повним контролем іноземних інвесторів та зростання їх частки на банківському ринку.

У зв’язку з цим посилюється проблема існування ризиків від безконтрольної діяльності банків з іноземним капіталом та їх філій в Україні, оскільки фактично механізми нагляду за діяльністю філій закордонних банків на сьогодні в Україні ще не забезпечують базельських вимог щодо банківського нагляду.

Така ситуація вимагає створення методології нагляду за діяльністю банків з іноземним капіталом та їх філій відповідно до вимог Базеля ІІ.

Тому об’єктивне наукове дослідження сучасних принципів наглядового процесу в банківській системі, яке б відповідало вимогам Базеля ІІ на сучасному етапі, є актуальним і перспективним напрямком наукових досліджень, що має як теоретичне, так і практичне значення.

Аналіз останніх досліджень. Даному питанню приділяється значна увага серед вітчизняних вчених. Зокрема, у роботах М. Савлука, О. Барановського, Ю. Уманців, Г. Стеблія, М. Козоріза, В. Бабенка, О. Другова та інших.

Виклад основного матеріалу. За станом на 01.03.2011 у державному реєстрі банків зареєстровано 194 банки, з них діючих – 176. Аналіз складу банків показує, що 55 банків, тобто 28 % становлять банки з іноземним капіталом, 20 з яких банки з 100 % іноземним капіталом, що становить 10%. Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків загалом становить 40,6%. Це є свідченням того, що останнім часом в Україну інтенсивно проникає іноземний капітал. [1]

Процеси глобалізації та інтеграції в банківській сфері потребують лібералізації умов доступу іноземних суб’єктів до вітчизняних фінансових ринків. Одночасно з цим виникає ціла низка ризиків: зменшення впливу державних органів на фінансову стабільність національної банківської системи, обмеження суверенітету грошово-кредитної політики та перспектив реалізації національних економічних пріоритетів. При цьому за умов відсутності чітко визначених законодавчих та економічних нормативів регулювання присутності іноземного капіталу в банківському секторі України рівень сукупного ризику присутності іноземного капіталу суттєво зріс зі вступом України до СОТ. Тому це питання потребує особливої уваги як науковців, так і законодавців.

Найбільш суттєвими є як стратегічні ризики економічної безпеки, так і фінансові ризики та ризики конкуренції.

Така ситуація висвітлює необхідність посилення ролі банківського нагляду відповідно до вимог Базельського комітету з банківського нагляду. З огляду на це, Національний банк України дотримується поглядів щодо необхідності запровадження в Україні повною мірою базельських принципів ефективного банківського нагляду, які підтримали 150 країн світу. З 1998 року в Україні активно здійснюється їх реалізація. Головним документом в українських банківських колах вважаються “Основні принципи ефективного банківського нагляду” від 1997 року. Україна виконує 19 із 25 принципів, що свідчить про досить високу ефективність вітчизняного банківського нагляду. [3]

Світова фінансова криза стала не лише випробуванням механізму регулювання банківської діяльності (Базеля І і Базеля ІІ), розробленого Базельським комітетом, а й могутнім поштовхом до його вдосконалення. Саме з цією метою Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ, який отримав назву Базель ІІІ. Її створювачі сподіваються, що вона підвищить фінансову стійкість світовий банківської (і фінансової в цілому) системи. Уведення нових норм на вимогу до структури активів і капіталу банків почнеться із січня 2013 року й повністю завершиться до січня 2015 року, за структурою резервів - до 1 січня 2019 року. [2]

Крім того, до банків будуть пред'явлені вимоги по створенню у фазі економічного росту запасів капіталу понад регулятивний мінімум і здійснений перехід до формування резервів на можливі втрати на основі моделі очікуваних, а не понесених втрат.

Загалом, заходи досить серйозні, особливо з оглядом на те, що фінансова система взагалі, а банківська зокрема перебувають у досить складному становищі.

Висновки. Дослідження показують, що в Україні повноцінна реалізація підходів, передбачених цими угодами, неможлива без внесення суттєвих змін до діючого вітчизняного законодавства та ефективної підтримки та нагляду за вітчизняними банками.

Прийняття міжнародних стандартів банківського нагляду та запровадження їх провідними країнами світу в умовах глобалізації фінансових ринків та стрімкого зростання частки іноземних банків в Україні вимагають адекватного реагування з боку науковців у галузі економічних наук та Національного банку України з метою організації запровадження цих принципів в Україні.

Література:

1. Дані сайту Національного банку України.

2. Брегеда О., Савлук С. Розвиток вимог Базельського комітету щодо міжнародних стандартів банківської діяльності / О. Брегеда, С. Савлук // Вісник НБУ. – 2010. – Грудень. – С. 3-7.

3. Хаб’юк, О. Вплив Базеля ІІ на банки та економіку / О. Хаб’юк // Вісник НБУ. – 2008. – Серпень. – С. 10