Скакун Л.А., Харченко К.В.

Інновації в стратегічному аналізі

Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, що відбувається на світовому ринку, має свій особливий вплив на сутність усіх економічних процесів на підприємстві. Перехід української економіки до ринкових умов функціонування супроводжується зростаючим науково-технічним і технологічним відставанням від індустріально розвинених країн, але вітчизняний народно-господарчий комплекс має для розвитку достатній науковий і технічний потенціал. Один із основних недоліків у розвитку інноваційної сфери підприємств полягає у відсутності ефективної методики управління зазначеними процесами, що відповідала б національним особливостям та забезпечувала ефективний розвиток інноваційного потенціалу підприємства. Ефективна дієва система управління інноваційною діяльністю необхідна не тільки для суб'єктів господарської діяльності, що тільки створюються, але, перш за все, для вже діючих.

Даному питанню присвятили свою увагу, як вітчизняні так і зарубіжні вчені, серед них можна виділити: Х.Віссема , Г.Мінцберга, М.Портера, К.К.Прахалада, А.Томпсона і інші. Вагомим внеском у подальший розвиток теорії і методології стратегічного управління стали роботи Р.І.Акмаєвої, М.В.Бражника, Л.Є.Довгань, С.В.Оборської, І.ВСмоліна, М.Б.Шифрина та ін.[ ].х

В умовах вільного підприємництва лідируючі позиції на ринку найчастіше займають підприємства, які системно здійснюють інновації відповідно до науково обґрунтованих інноваційних стратегій. На сьогодні існують ґрунтовні наукові праці, присвячені організаційним, економічним, соціальним та іншим проблемам інноваційного розвитку підприємств.

У процесі стратегічного аналізу інновацій необхідно врахувати тенденції та напрямки досліджень інноваційного характеру як у сферах, у яких функціонує підприємство, так і у суміжних сферах, оскільки таке неврахування може призвести в майбутньому до несумісності інноваційної продукції підприємства з іншими видами продукції, що виробляються в тій же галузі або дотичних галузях економіки [ ].

При стратегічному аналізі особлива увага приділяється факторам макроекономічного розвитку, соціально – демографічним факторам, новітнім технологічним розробкам. Такий підхід передбачає інтегрування фінансових і довгострокових планів у систему стратегічного планування, в якій ставляться й вирішуються дві групи завдань. По – перше, короткострокові, розраховані на поточне виконання програм, бюджетів, оперативні підрозділи, що орієнтують організації в їхній повсякденній роботі. По – друге, стратегічні, що закладають основи майбутньої рентабельності [ ].

З позиції підприємства до інновацій доцільно висовувати такі вимоги:

- Відповідність інновацій підприємства рівню світових науково – технічних розробок і тенденціям їх зміни;

- Ресурсозаощадливість під час здійснення інновацій;

- Екологічність і безпечність виробництва;

- Можливість безпечної і недорогої утилізації інноваційної продукції [ ]

При здійсненні інновацій необхідно враховувати потреби споживача:

- Суспільна необхідність у певному виді інноваційної продукції;

- Безпечність інноваційної продукції для здоров’я споживачів;

- Енергозаощадливість нового виду продукції в процесі її експлуатації;

- Надійність інноваційної продукції в роботі у довготривалому періоді [ ].

Інноваційна політика забезпечує реалізацію стратегічних цілей підприємства з врахуванням його наявних і потенційних ресурсних можливостей та з огляду на ринкову ситуацію. Вона спрямована на досягнення цілей підприємства і створення механізмів їх реалізації. Щоб вирішити ці завдання вона повинна, по-перше, носити стратегічний характер; по-друге, бути нерозривно пов'язаною з ринково ситуацією; по-третє, враховувати ресурсні можливості підприємства; по-четверте, ґрунтуватись на системному і цілеспрямованому підході до її формування; по-п'яте, забезпечувати неперервність і комплексність інноваційної діяльності підприємства, охоплення нею всіх внутрішніх елементів; по-шосте, забезпечувати нерозривність інноваційної політики і сучасних досягнень науково-технічного прогресу.

До стратегічних аспектів управління інноваційною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі віднесемо: залучення нових (вітчизняних) джерел постачання товарів; освоєння нових методів організації праці та формування торгово-технологічного процесу; пропонування споживачам товарів із покращеними властивостями (без ГМО, екологічно безпечних тощо). Відповідно оперативними аспектами управління інноваційною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі є: оперативне планування структури роздрібного товарообороту; розробка системи стимулювання збуту; розробка системи стимулювання інновацій.

Отже, проаналізувавши інновації в стратегічному аналізі ми зробили певні висновки, що інновації- це процес, який зумовлює певні суттєві зміни, які сприяють отриманню конкретних вагомих результатів. Такий підхід поєднує точки зору багатьох вчених і дає змогу комплексно охарактеризувати суть інновацій. Важливість інноваційного розвитку для сучасної економіки України переоцінити неможливо. Адже саме завдяки інноваціям повинно бути досягнуто економічне зростання вже в найближчій перспективі.

Література

1. Артеменко Л.П., Інноваційний розвиток стратегічного управління // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2010, №1 (3). Том2

2. Ансофф І. Нова корпоративна стратегія. - СПб: Пітер, 2009. - 370с.

3. Загородній А.Г., Чубай В.М., Інновації, як об’єкт стратегічного аналізу// Актуальні проблеми економіки . 2010, №9 (111).