Баранецька Світлана Сергіївна

аспірант кафедри фінанси Черкаський державний технологічний університет (ЧДТУ)

Нерівність регіонів, місце перерозподільних і стабілізаційних інструментів в бюджетній системі держави

Наявність різних адміністративно-територіальних утворень в одній державі призводить до існування проблеми нерівності регіонів та породжує необхідність вирішення такої проблеми.

Перерозподіл регіональних доходів шляхом виділення центральним органом влади фінансової допомоги регіонам в більшості випадків пов’язаний з необхідністю міжтериторіального вирівнювання обсягів надання загальних благ. Центральний орган влади зазвичай гарантує (шляхом прямих згадувань в Конституції або інших законодавчих актах, або при використанні тих чи інших принципів побудови податкової та бюджетної систем), що при докладенні однакових податкових зусиль влада буде мати можливість надавати однаковий рівень відповідних загальних благ своїм громадянам. Саме для таких цілей використовується механізм міжбюджетного вирівнювання з допомогою виділення трансфертів (грантів) із Державного бюджету. [1]

Конкретна побудова формули фінансової допомоги залежить перш за все, від особливостей державного і бюджетного устрою країни, в якій відбувається перерозподіл фінансової допомоги, в тому числі від таких характеристик, як ступень диференціації рівня розвитку субнаціональних одиниць, розподіл між рівнями бюджетної системи делегованих повноважень по мобілізації доходів бюджетів і регулюванню надання загальних благ, ступінь бюджетної незалежності влади і т.п.

В більшості країн фінансова допомога бюджетам виділяється виходячи із деякої характеристики бюджетної забезпеченості регіону – оцінки його бюджетних доходів (податкового потенціалу, фактичних доходів в попередньому періоді, прогнозованих доходів та ін.) з урахуванням інтенсивності видаткової потреби (останній показник застосовується лише при наявності міжрегіональної диференціації потреб). В результаті механізм міжбюджетних трансфертів в незалежності від особливостей свого устрою приводить до перерозподілу доходів між регіонами, так як здійснення міжбюджетного вирівнювання передбачає, що сума фінансової допомоги регіону відрізняється від суми податків, перерахованих в Державний бюджет.

Тобто величина фінансової допомоги регіону буде мати негативну залежність від величини оцінки бюджетних доходів регіону, зробленою органами влади з метою розподілу трансфертів, і позитивну – від величини оцінки видаткових потреб. Як правило, влада не ставить своєю метою міжтериторіальне вирівнювання показників валового продукту на території країни. Разом з тим в задекларовані задачі влади зазвичай входить вирівнювання рівня життя (покращення рівня життя в низько забезпечених регіонах), а також зниження міжрегіональних відмінностей в соціально-економічному розвитку територій.

При наявності міжрегіональної диференціації економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць влада може мати в якості однієї із цілей своєї діяльності вирівнювання міжрегіональної нерівності показника валового регіонального доходу. Важливим інструментом такого вирівнювання є система фінансової допомоги бюджетам місцевого самоврядування. Міжрегіональний перерозподіл доходів (доходів регіональних бюджетів і ВВП) може здійснюватись шляхом сплати державних податків, які надходять до Державного бюджету.

При розгляді перерозподілу податкової системи варто зазначити, що органи державної влади можуть використовувати два принципи оцінки впливу податкового навантаження на стан платника податків. Перший з них – принцип отриманих вигод. Згідно даного принципу, рівень податкового навантаження у відповідності з вигодами, отриманими платником податку від діяльності органів влади. Другий принцип – принцип платоспроможності, виходячи із якого, податкові обов’язки мають розподілятись згідно економічним можливостям платника податку, згідно його спроможності сплачувати податки. Обидва принципи визначають цілеспрямованість, з точки зору соціальної справедливості, використання податкового навантаження, який має властивості прогресивності по доходу. [2]

Національна податково-бюджетна система, яка забезпечує міжтериторіальний перерозподіл доходів з метою їх вирівнювання і стабілізацію в часі, має показувати незначний вплив на ефективний розподіл ресурсів на території країни. Наприклад, система міжбюджетних стабілізаційних трансфертів може вносити зміни у рішення домогосподарств з приводу міграції між регіонами з високими, і регіонами з низьким значенням ризику виникнення негативних шоків: у випадку високої мобільності населення наявність стабілізаційного елементу в системі міжбюджетних трансфертів призводить до відхилень від ефективного розміщення ресурсів на території країни. Однак у випадку високої вартості міграції, стабілізаційна схема приводить до збільшення ефективності розміщення ресурсів, так як при короткочасних негативних шоках в окремих регіонах міграція не відбувається.

Стабілізаційні ефекти системи фінансової допомоги бюджетам різного рівня можуть призводити до виникнення ризику недобросовісної поведінки регіональної влади (moral hazard), наприклад, до не прийняття мір по запобіганню виникнення негативних шоків в майбутньому (відмова від підвищення податкових ставок з метою здійснення видатків, які сприяють запобіганню негативних шоків). [3]

Міжтериторіальний перерозподіл доходів є наслідком міжбюджетного вирівнювання бюджетної забезпеченості, створює стимули для міжрегіональної міграції, яка сприяє збільшенню ефективності розміщення ресурсів. Між іншим така система призводить до зниження економічної ефективності у вигляді зниження стимулів для влади до здійснення власних податкових зусиль (якщо при розрахунку сум фінансової допомоги приймаються до уваги фактичні податкові зусилля органів влади).

Дотримання принципів горизонтальної і вертикальної рівності в деяких випадках вносить помітні обмеження на механізм міжбюджетної фінансової підтримки. Наприклад, з точки зору оптимального устрою стабілізаційного механізму, бажаним є пряме фінансування стабілізаційних трансфертів регіонам з досягненням нульового нетто-трансферту в кінці кожного періоду, однак такий принцип формування стабілізаційного фонду порушує принципи рівності, так як один має виплати зі сторони малих регіонів у випадку негативного шоку у великих регіонах.

При аналізі різних аспектів системи із вирівнюючими стабілізаційними властивостями необхідно відмітити, що окрім вимог економічної ефективності і рівності така система має бути досить простою в адмініструванні. З цієї точки зору, система перерозподільних і стабілізаційних трансфертів (податків) є не оптимальною. [1]

Фінансова допомога регіонам, яка надходить із державного бюджету має вплив як на обсяг доходів регіональних бюджетів і загальну величину очікуваних регіональних доходів, так і на відношення даних показників між регіонами (як наслідок виділення неоднакових сум фінансової допомоги різноманітним суб’єктам держави). Сплата державних податків, доходи від яких надходять в Державний бюджет, здійснює вплив на міжрегіональне відношення очікуваного доходу як за рахунок перерозподільного характеру окремих податків, так і в силу їх існування різної структури податкової бази в різних регіонах. В той же час вирівнювання доходів регіональних бюджетів за допомогою податкової системи не відбувається лише за рахунок перерозподільних відносин окремих податків. Таке вирівнювання забезпечується також за допомогою системи розподілу податкових доходів між бюджетами різних рівнів, яке має безпосередній вплив на долю податкових доходів, які зараховуються до бюджету держави, в загальному обсязі податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів (на ефективну величину нормативу розподілу податкових доходів, які збираються на території регіону між державним та регіональним бюджетами). Тому має здійснюватись:

1. Вирівнювання валового регіонального доходу.

2. Вирівнювання доходів регіональних бюджетів.

При аналізі властивостей прогресивності і стабілізаційних властивостей системи перерозподілу розглядається два об’єкти вирівнювання з допомогою фіскальних інструментів – валовий регіональний продукт (як показник агрегованих доходів економічних агентів регіону) і податкові доходи бюджету регіону (в якості показника, який відображає можливості регіональної влади по наданню суспільних благ і прийнятого до уваги при розрахунку обсягів фінансової допомоги регіону). Результати, отримані для цих двох показників доходу, дещо відрізняються один від одного. Порівняння вирівнювання доходів регіонального бюджету з вирівнюванням валових доходів регіонів показує, що по відношенню до доходів бюджету для системи відрахувань податкових платежів у Державний бюджет властивість прогресивності виражено в більшій степені в останні роки, тоді як по відношенню до ВРП податкові доходи Державного бюджету показують регресивність. Це вказує на те, що при управлінні фіскальними інструментами перерозподілу державний центр в якості орієнтиру вирівнювання використовує бюджетні показники регіонів, а не показники валового доходу.

Отже, міжрегіональний перерозподіл доходів з метою зниження ступеня нерівності регіональних валових доходів і бюджетної забезпеченості, а також перерозподіл доходів регіонів в часі з метою стабілізації регіональних бюджетних і економічних показників, здійснюється за допомогою стягнення податків із зарахуванням відповідних надходжень у бюджет і надання фінансової допомоги регіональним бюджетам. Для розробки методології аналізу вирівнюючи і стабілізаційних властивостей фіскальної системи необхідно охарактеризувати критерії економічної ефективності системи міжрегіонального перерозподілу коштів, а також розглянути емпіричні дослідження зарубіжних авторів в області перерозподільних і стабілізаційних властивостей системи міжбюджетних відносин. Важливим компонентом є якісний аналіз окремих видів фінансової допомоги регіонам, а також окремих податків, які надходять, частково або повністю перераховуються у Державний бюджет.

Список використаних джерел

1. Kadotchnikov, P., Sinelnikov-Murylyov, S., Trunin, I. (2002), ‘Problems of Modeling the Influence of Intergovernmental Grants on Fiscal Policy of Subnational Authorities’//Problems of Economics, No.5, Moscow, p.p. 103 – 125, (Russian).

2. Бондалетова Т. О., Войтко Н.О. Проблеми мобілізації доходів місцевих бюджетів та шляхи їх вирішення.

3. Зенченко С. В. Бюджетный потенциал региона и методические подходы к его оценке. / С. В. Зенченко // Региональные проблемы преобразования экономики. 2008, №1, С. 186-198.