ТЕОРЕТЕКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕХАНИЗМУ БАНКРУТСТВА НЕ СПРОМОЖНИХ ПІДПРИЕМСТВ

Банкрутство – це один з ключових елементів ринкової економіки і інститут розвиненої системи громадянського та торговельного права, це механізм, який дає можливість уникнути катастрофи та вигідно розпорядитися засобами. Ситуація банкрутства підприємств є типовою для економіки не лише країн, що розвиваються, а й будь-якої з розвинутих країн.

Метою написання статті є дослідження теоретико-методологічніх основ механізму банкротства не спроможних підприємств.

Одним з найважливіших елементів механізму ринкової економіки є банкротство неспроможних підприємств. Економіка будь-якої держави не може існувати без дієвих механізмів ліквідації підприємств, що не мають перспектив розвитку і не відповідних системі економічних стосунків, що склалася. У централізований регульованій економіці завдання виявлення і ліквідації таких підприємств здійснює держава. У економіці ринкового типа завдання ліквідації неефективних підприємств вирішується механізмом банкротства.

Системні, структурні кризи, що стрясають цілі галузі і сектори економіки, мусять виробляти особливі управлінські підходи крайній несприятливих результатів діяльності підприємств. Недостатня розробленість економічної теорії, і методичної бази в області банкротства і санації неспроможних підприємств приводить до втрати стратегічної ініціативи економічних реформ, недоліків державного регулювання сфери приватизації і управління власністю, знижує ефективність інституту банкротства підприємств, ускладнює практичну діяльність арбітражних керівників і, кінець кінцем, веде до реального зниження ефективності економіки країни.

Для ефективного вирішення цих проблем необхідно досліджувати механізм банкротства, виявити специфічні економічні і інституційні умови протікання процедур фінансового оздоровлення підприємств, що передбачає науковий пошук і поглиблене дослідження цих процесів.

Механізми фінансового оздоровлення і банкротства все ширше застосовуються в практиці реалізації державної промислової політики, при проведенні реструктуризації підприємств, комплексних заходів по фінансовому оздоровленню груп підприємств, підгалузей, територіальних промислових комплексів. Системні, структурні кризи, що стрясають цілі галузі і сектори економіки, заставляють виробляти особливі управлінські підходи крайній несприятливих результатів діяльності підприємств.

Проблемами банкротства і санації підприємств займаються учені і фахівці-практики. Різні аспекти цієї проблематики розглядаються в роботах вітчизняних авторів, таких як Білих Л. П., Беляєв С. Р., Букрєєв Ст Ст, Котяче Ст І., Симачев Ю., Шеремет А. Д., Бобришев А. Д., Кузенков А. П., Остапенков Д. Ст, Гусев Ст Ст, Таль Р. До., Трефілова Т. І., Юний Р. Би., а також зарубіжні учені: Самуельсон П., Альтман Е., Рішар Же., Бернстайн Л.А., Хелферт Е. і ін.

Але і зараз ,банкротство підприємств є одним з важливих ринкових атрибутів господарювання і виявляється в здатності ринкового господарства до постійного відновлення рівноваги і на мікро, і на макрорівні. Крім того, загроза банкротства підприємства виконує в повному сенсі мобілізуючу роль, примушуючи власника (керівництво) обачніше відноситися до управління підприємством. З макроекономічної точки зору, така ж ситуація виникає також в галузевому розрізі керівництво відповідних міністерств (відомств) починає проводити більш погоджену галузеву політику, динамічно коректуючи стратегію розвитку галузі, направлену на недопущення банкротства підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Кизим Н.А., Благун И.С., Копчак Ю.С. Оценка и прогнозирование неплатежеспособности предприятий: Монография. – Х.: Издательский Дом

«ИНЖЭК», 2004. – 144 с.

2. Мержа Н.В. Аналіз ймовірності банкрутства підприємств в економіці України //Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №9(51). – С. 65-69.

3. Фокіна Н.П. Методика виявлення загрози банкрутства підприємств за оцінкою показників фінансового стану // Актуальні проблеми економіки. –2003. – №7(25).– С. 56-62.