Богаєнко Т.Ю.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник: к.е.н., доц. Дубровіна Н.А.

Оптимізація структури капіталу підприємства

Пропорційне відношення власних та позикових коштів повинно бути таким, щоб оптимізувати співвідношення рівня економічної рентабельності активів і рівня ризиків відповідно до обраного критерію оптимальності. При цьому необхідно враховувати цілий ряд суб’єктивних та об’єктивних факторів, які безпосередньо впливають на структуру капіталу, такі як: галузеві особливості діяльності підприємства; стадія життєвого циклу фірми; відношення кредиторів до підприємства; кон’юнктура товарного ринку; кон’юнктура фінансового ринку; рівень рентабельності операційної діяльності підприємства; рівень оподаткування прибутку; коефіцієнт операційного левериджу.

Тобто, управління структурою капіталу – необхідний та нелегкий процес, а її оптимізація є однією з найбільш важливих задач, які вирішуються у процесі управління фінансовою стійкістю і прибутковістю підприємства.

Оскільки структура капіталу здійснює безпосередній вплив на кінцеві результати діяльності підприємства, необхідно враховувати всі особливості як власного, так і позикового капіталу.

Так, перевагами власного капіталу є:

- простота залучення, оскільки рішення, пов’язані зі збільшенням власного капіталу приймаються власниками і менеджерами підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб’єктів;

- більш висока здатність утворення прибутку в усіх сферах діяльності, так як при його використанні не потрібна сплата позикового відсотка у всіх його формах;

- забезпечення фінансової стійкості розвитку підприємства та платоспроможності у довгостроковій перспективі, а відповідно зниження ризику банкрутства підприємства.

Серед недоліків власного капіталу можна відмітити такі:

- обмеженість обсягу залучення, а отже, і можливостей істотного розширення операційної і інвестиційної діяльності при сприятливій конкуренції ринку;

- висока вартість у порівнянні з альтернативними позиковими джерелами;

- невикористана можливість приросту рентабельності власного капіталу за рахунок ефекту фінансового левериджу.

Позиковий капітал характеризується наступними позитивними особливостями:

- досить широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства;

- забезпечення зростання фінансового потенціалу підприємства при необхідності істотного розширення його активів і зростання обсягу господарської діяльності;

- більш низька вартість в порівнянні з власним капіталом;

- здатність створювати приріст фінансової рентабельності активів за рахунок ефекту фінансового левериджу.

У той же час негативними моментами позичок є:

- активи, сформовані за рахунок позикового капіталу, дають меншу норми прибутку, яка знижується на суму позикового відсотка, що виплачується в усіх його формах;

- існує небезпека появи фінансових ризиків в господарській діяльності зниження фінансової стійкості, платоспроможності, банкротства підприємства при значному використанні;

- висока залежність вартості позичок від коливань кон’юнктури фінансового ринку;

- складність процедури залучення у великих масштабах у сучасних умовах.

Таким чином, підприємства, які використовують позикові кошти, мають більш високий фінансовий потенціал розвитку за рахунок формування додаткового обсягу активів, але при цьому існує підвищений ризик, загроза банкрутства. Задачею управління структурою капіталу - є забезпечення її оптимізації.

Визначення оптимальної структури капіталу базуються на багатоваріантних розрахунках показників діяльності підприємства при різних відношеннях власних і позикових засобів.

Оптимізація структури капіталу здійснюється за такими критеріями:

- мінімізація середньозваженої вартості сукупного капіталу;

- максимізація рівня прибутковості (рентабельності) власного капіталу;

мінімізація рівня фінансових ризиків.

Щоб визначити необхідну структури капіталу для підприємства, необхідно, по-перше, провести аналіз всього капіталу підприємства і визначити загальну потребу в ньому.

Головною метою аналізу капіталу є виявлення тенденцій динаміки обсягу та складу капіталу, їхній впливу на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу.

В результаті аналізу капіталу виявляється, який з видів оптимізації структури капіталу необхідно застосувати для даного підприємства.

Для проведення оптимізації розрахунків структури капіталу по критерію максимізації рівня фінансової рентабельності використовується механізм фінансового левериджу