Економіка «Фінансові відносини»

Руда Оксана Леонтіївна

Асистент кафедри фінансів та кредиту ВНАУ

Осипчук Тетяна Петрівна

студентка ВНАУ

ЕКОНОМІЧНА СУТЬ АКЦІЙ

Акція – цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає власникові право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними чи на пред’явника, привілейованими чи простими.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством.

Іменна акція – акція що містить ім’я ї власника. Тільки та особа, ім’я якої вказано в акції вважається акціонером товариства і користується правами акціонера.

Акція на пред’явника – акція, в якій відсутні будь-які вказівки на ім’я власника. Акціонером вважається той, хто в цей момент володіє нею.

За кількістю голосів, що акції надають їхнім власникам на загальних зборах акціонерів, розрізняють так звані одноголосі (акція, що дає її власникові право одного голосу), багатоголосі (акція, що дає право акціонерові декілька голосів) та безголосі (акція, що не дає її власникові права голосу на загальних зборах акціонерів).

Певна кількість акцій, що зосереджена в одних руках і забезпечує більшість голосів, має назву контрольного пакету акцій.

Випуск акцій переслідує наступні цілі:

- залучення додаткових коштів для розвитку підприємства;

- обміну старих акцій на нові при злитті з іншими акціонерними товариствами;

- забезпечення акціонерного товариства стартовим капіталом.

Кожна акція повинна мати такі реквізити: найменування фірми (ЗАТ, ВАТ, ТОВ, АТ) та її місце знаходження; найменування цінних паперів (акція); порядковий номер, дату випуску та вид; номінальна вартість та ім’я власника; статутний фонд акціонерного товариства та обсяг емісії; строки виплати дивідендів; підпис голови акціонерного товариства; печатка акціонерного товариства.

Відповідно до майнового підходу, у якості ринкової вартості пакета акцій підприємства приймається частка в оціночній вартості власного капіталу, що визначається як ринкова вартість сукупності активів за винятком поточної вартості всіх його зобов’язань. Однак, звичайно в рамках роботи з оцінки акцій не проводиться детальна оцінка ринкової вартості кожного з об’єктів нерухомості, машин і устаткування, оскільки така робота вимагала б невиправдано великих витрат часу й ресурсів. Тому в оціночній практиці зазвичай обмежуються спрощеними схемами оцінки.

Щоб визначити ринкову вартість активів, потрібно провести комплексний аналіз і оцінку ринкової вартості всіх будинків, споруд, передавальних пристроїв, машин і устаткування, незавершеного будівництва, здійснити корегування дебіторської заборгованості та запасів.

Якщо врахувати економічний знос та інші менш істотні фактори виключити майно, які не є власності акціонерного товариства, вартість чистих активів може розглядати як ринкову. Справа в тому, що звичайна акція не являє собою частку в праві власності на активи компанії, оскільки акціонер не може безпосередньо вилучати свою частину активів з компанії. Вона представляє вимогу на дохід, який отримується з цих активів. Однак, якщо оцінюється акції діючої компанії, її активи розглядаються лише як засіб підтримки прибутковості компанії, а не як прямі джерела доходу акціонера[2].

Щодо створення акціонерної вартості, то стратегічні комунікації є тим інструментом, за допомогою якого формується капіталізація. Неправильно вважати, що варто тільки домовитися з декількома маркетмейкерами, які шляхом створення певної ліквідності викличуть інтерес до конкретних акцій.

Цього недостатньо для міжнародних ринків капіталу, де кілька тисяч компаній які вже пройшли лістинг на міжнародних майданчиках, в постійному режимі інформують інвестиційне співтовариство про свою діяльність та про свої успіхи[7].

Важливою умовою забезпечення контролю та державного впливу на стратегічно важливі підприємства, що мають бути приватизовані є запровадження інституту «золотої акції». Завдяки механізму «золотої акції» держава отримує можливість вирішити та найскладнішу проблему приватизації – роздержавлення стратегічно важливих підприємств. Реалізація прав держави через механізм «золотої акції» має бути покладено на відповідальних осіб – представників органів державної влади, що мають відповідний фах та володіють потрібним обсягом знань у галузі, до якої належить підприємство.

У разі вмілого використання «золота акція» може стати не лише інструментом захисту стратегічних інтересів України, але й дієвим засобом отримання фінансових надходжень до бюджету та механізмом захисту інтересів трудових колективів[1].

Переваги акцій при розміщені їх на біржі:

1). Отримання доступу до фондового ринку як до джерела залучення довгострокового капіталу;

2). Визначення реальної ринкової вартості компанії та підвищення її капіталізації, що особливо актуально для вітчизняного бізнесу;

3). Забезпечення підвищеної ліквідності акцій компаній (покращує фінансовий стан компанії). Як і всі цінні папери, акції можуть бути засобом платежу;

4). Відсутність боргового тягаря, оскільки акціонерне фінансування не створює для компанії ніякого боргового обтяження;

5). Забезпечення кращих умов для збереження контролю за компанією;

6). Підвищення загального статусу, кредитного рейтингу і престижу компанії;

7). Посилення економічної безпеки власників компанії, що відбувається за рахунок перекладу в міжнародну площину адміністративних, політичних і ризиків країни[6].

Ринок акцій є важливим у спрямуванні коштів від тих, хто не використовує їх продуктивно, а для тих, хто це буде робити внаслідок чого дотягнеться вища ефективність економіки.

На ринку акцій йде торгівля вимогами на доходи корпорацій (пай у капіталі). Цей ринок є найпоширенішим фінансовим ринком США. Ринок акцій є також важливим фактором інвестиційних рішень фірм, тому що курси акцій впливають на суму коштів, котру можна мобілізувати через продаж нових випущених акцій для фінансування інвестиційних видатків. Вища ціна на акції фірми забезпечує зростання суми коштів, яку можна використати для купівлі устаткування або будівель[3].

Не варто забувати, що загальна тенденція ринку не завжди відображає той прибуток, який можуть принести окремі акції. Одні з найкращих прогнозів – щодо акцій підприємства «Мотор Січ», у 2011році вони можуть зрости на 90-100% завдяки хорошим фінансовим показникам виходу на ринки збуту. А також із акцій Укрсоцбанку (прогноз росту на 2011 рік – близько 70-80%), одного з найбільш ефективних банків, який упродовж усієї кризи показував прибуток.

При цьому підвищення попиту на продукцію найбільш металургійних підприємств України у 2011 році сприятиме зростанні котирувань акцій таких емітентів, як «Меткомбінат», «Азовсталь», «ММК ім. Ільїча», «Єнакіївський метзавод»[5].

Розвиток ринку акцій характеризується такими загальними і оготривалими тенденціями, як:

1. Пошук нових методів залучення фінансових ресурсів приватних і корпоративних інвесторів для їх перетворення на прибуткові інвестиції;

2. Постійний розвиток фінансових інструментів;

3. Послідовне посилення тенденції фінансової глобалізації;

4. Циклічність розвитку ринків цінних паперів, насамперед ринків акцій.

Висновки. З вище сказаного ми можемо зробити такі висновки, що акцією посвідчуються майнові права та немайнові права її власника, що стосуються акціонерного товариства, тобто по великому рахунку акція посвідчує певну частку участі в акціонерному товаристві; власник акції бере участь в управлінні акціонерного товариства; акціонери несуть ризик втрати свого відсотка впливу на акціонерне товариство шляхом проведення, наприклад, у випадку додаткової емісії.

Список використаних джерел:

1). Жалніна І. О. Застосування Інструменту «золотої акції» при приватизації стратегічно важливих підприємств. // Економіка та держава. – 2009. - №1.- С.44-45.

2). Лейфер Л. Особливості оцінки вартості акцій за допомогою майнового підходу. // Фінансовий ринок України. – 2010. – №3. – С.23-25.

3). Мишкін Ф. С. Економіка грошей банківської справи і фінансових ринків. / Пер. з англ. С. Панчишен, Г. Стеблій, А. Стасишен. – К.: Основи, 1998. – 963с.

4). Мошенський С. З. Глобальний ринок акцій: Основні тенденції В історичному контексті. // Фінанси України. – 2010. - №7. – С.76-83.

5). Стуков В. Куди і як інвестувати кошти у 2011 році. // Фінансовий ринок України – 2010. – №12. – С. 34-35.

6). Фищук І. М. Переваги та недоліки первинного розміщення акцій в умовах глобалізації фондового ринку. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №9. – С.48-52.

7). Шулівейстрова О., Зернін Е. Зовнішні комунікації при публічному розміщенні акцій компанії. // Фінансовий ринок України - 2011. - №2. – С.12-13.