Економіка «Фінансові відносини»

Василиха Наталія

Студентка ВНАУ

Науковий керівник: к.е.н., доцент Томчук О. Ф.

СТАН ТА АНАЛІЗ РІВНЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ

Поглиблення ринкових вiдносин вимагає розробки i практичної реалiзацii дiєвого механізму формування і використання фонду оплати працi, який би забезпечив стабiлiзацiю доходiв працiвникiв аграрних формувань і був достатнiм для розширеного вiдтворення робочо сили. Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати.

Вiдповiдно до Закону Украни «Про оплату працi» заробiтна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працiвниковi за виконану ним роботу.

Особливе мiсце в системi оплати працi займає мiнiмальна заробiтна плата (далі МЗП), що являє собою законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвниками мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт). До МЗП не входять доплати, надбавки, заохочувальнi та компенсацiйнi виплати [1].

Розміри МЗП визначається з урахуванням: прожиткового мінімуму, встановленого законом; загального рівня заробітної плати; продуктивності праці, рівня зайнятості та ін.

При проведенні економічного аналізу досліджуються існуючі економічні процеси і господарських комплекси, темпи, пропорції, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників.

Соціально-економічний аналіз досліджує взаємозв’язок соціальних та економічних процесів, їх взаємозалежності та впливу на результати господарської діяльності.

В економічному аналізі використовуються різні методи, такі як: порівняння, деталізація, елімінування, та статистичний метод.

Базисні відносні величини динаміки або ланцюгові відносні величини динаміки особливо необхідні для оцінки змін динаміки показників господарсько-фінансової діяльності підприємства за ряд звітних періодів [5].

З 2010 року МЗП зростає. Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-VI було затверджено її розміри. На основі цих даних проведено аналіз ланцюгових темпів зростання мінімальної заробітної плати та визначено відносне відхилення (табл.1) [2].

Таблиця 1

Ріст мінімальної заробітної плати в Україні за період 2008-2011 рр.

Період	МЗП	Ланцюгове абсолютне відхилення, ±	Ланцюгове відносне відхилення, %
з 01.12.2011	1004 грн.	+19	+1.9%
з 01.10.2011	985 грн.	+25	+2.6%
з 01.04.2011	960 грн.	+19	+2.0%
з 01.01.2011	941 грн.	+19	+2.0%
з 01.12.2010 по 31.12.2010	922 грн	+15	+1.6
з 01.10.2010 по 30.11.2010	907 грн	+19	+2.1%
з 01.07.2010 по 30.09.2010	888 грн	+4	+0.4%
з 01.04.2010 по 30.06.2010	884 грн	+15	+1.7%
з 01.01.2010 по 31.03.2010	869 грн	+125	+14.4%
з 01.11.2009 по 31.12.2009	744 грн	+94	+12.6%
з 01.10.2009 по 31.10.2009	650 грн	+20	+3,1%
з 01.07.2009 по 30.09.2009	630 грн	+5	+0,8 %
з 01.04.2009 по 30.06.2009	625 грн	+20	+3,3%
з 01.12.2008 по 31.03.2009	605 грн.	+60	+9.9%
з 01.10.2008 по 30.11.2008	545 грн.	+20	+3.8%
з 01.04.2008 по 30.09.2008	525 грн.	+10	+1.9%
з 01.01.2008 по 31.03.2008	515 грн.	+55	+12.0%

Мінімальна заробітна плата МЗП в Україні з 1 грудня 2010 року 922 грн. за місяць і 5,52 грн. – за годину. МЗП в грудні 2010 року мала завершальний підйом. Мінімальний місячний оклад зріс на 15 грн. Однак, просте порівняння темпів росту МЗП з темпами інфляції говорить: реальний мінімальний рівень оплати праці зменшився.

Розрахунки прості: інфляція в Україні станом на 01.10.2010р. становить 7,4%. МЗП на 01.01.2010р рівна 869грн. за місяць. Таким чином, для забезпечення не гіршої ніж на початок року якості життя українцям мала б становити:869*107,4%=933,31 грн.

Станом на 01.10.2010р. МЗП була 907 грн., а отже купівельна спроможність тих, хто на «мінімалці» з початку року зменшилась на 26,31 грн. Більше того, до кінця року ситуація не вирівнялась, бо, навіть порівнюючи з розміром мінімальної зарплати 922 грн. на кінець року, цей розмір вже відстає від 933,31 грн. на 11,31 грн.

Отже, в Україні на протязі 2010 року спостерігалося реальне зменшення соціальних гарантій для населення. Іншими словами – видно звуження прав, що за ст. 22 Конституції України є недопустимим. Для виправлення ситуації потрібно підняти мінімальний розмір заробітної плати в Україні і утримувати його, враховуючи інфляційні процеси [6].

Аналіз середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати продемонстрував, що протягом останніх років (з 2000р. по 2008р.) спостерігається постійне зростання заробітної плати в середньому на 30% по Україні. Заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій у жовтні становила 2322 грн, що в 2,6 раза перевищує розміри соціальних гарантій – МЗП та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, які з 1 жовтня затверджені в сумі 907 грн. Середній розмір оплати праці був у 1,9-3,9 раза вище прожиткового мінімуму для працездатної особи. В цілому по Україні в жовтні 2010 року збільшився проти жовтня 2009 року в середньому на 21,4%.[4]

Аналіз рівня номінальної заробітної плати за регіонами дав змогу визначити, що в 2010 році найбільші розміри середньої заробітної плати штатних працівників у жовтні спостерігалися у Києві (3534 грн), Донецькій (2683 грн.) та Дніпропетровській (2448 грн) областях. За цей період зростання середньої зарплати досягнуто в усіх регіонах. Темпи її приросту коливалися від 16,8% у Києві до 26,5% у Рівненській області але найбільшими темпами зростала заробітна плата за цей період в Полтавській (124,1%), Рівненській (124,0%), Дніпропетровській (123,8%) та Черкаській (122,9%) областях. Найвищий рівень зарплат зареєстрований у Києві, де середня зарплата склала 3431 гривень, найнижчий – у Тернопільській області, де середня зарплата склала 1708 гривень на місяць [3].

Отже, у системі стимулювання праці ведуче місце займає заробітна плата. Вона є головним джерелом підвищення благоустрою робітників, оскільки складає три чверті їхніх доходів. Сьогоднішню ситуацію у сфері оплати праці можна охарактеризувати як таку, що має певну невизначеність, невідрегульованість, неконтрольованість.

Прожитковий мінімум і досі не забезпечує мінімальні гарантії. В Україні і досі існують такі поняття, як МЗП, межа бідності. Прикро, що досі йдеться про наближення МЗП до рівня прожиткового мінімуму.

Низька заробітна плата, затримка її виплати негативним чином позначаються на ставленні працівників до своїх прямих обов’язків і є одним з мотивів вимушеної вторинної зайнятості. Тому цілями і шляхами реформування заробітної плати є створення кожній працездатній людині умов для підтримання своєю працею необхідного рівня життя.

Література:

1. Закон України “Про оплату працi”// Вiдомостi Верховної Ради України— 1995.—№17.

2. Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-VI

3. Михайленко О. В. Економічна сутність та аналіз заробітної плати. // Агро-світ.-2010. - №2.-С.46-48.

4. Семенов А. Г. Аналіз та вдосконалення оплати праці. // Держава та регіони. – 2010. - №6. – С.232-235.

5. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Начальний посібник.-2-ге видання, перероблене і доповнене.-Львів: «Новий Світ-2000»,2003.

6. Державний комітет статистики України.