2.Економіка / 3. Фінансові відносини

Курило М.А., Голишевська Л.В.

Студентки Вінницького

аграрного національного університету

м. Вінниця, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФІКСОВАНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОДАТКУ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Розбудова власної податкової системи в Україні характеризується неоднозначно. Особливість полягає в тому, що вона мала пошуковий характер, використовувались різні моделі оподаткування. У перші роки незалежності втілювалася в життя модель класичної податкової системи із сукупністю податків, які характерні для розвинутої ринкової економіки.

Особливістю нагальною с розв'язання проблеми оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, режимів оподаткування тощо. Значний вклад у вирішення цих проблем внесли такі вітчизняні вчені, В.А. Андрущенко. П.В. Лайко. Л.Д. Тулуш й інші. Але деякі аспекти режимів оподаткування, у тому числі фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), механізмів їх стягнення розглянуті не повною мірою, деякі них з них є суперечливими.

З питань податкової політики й оподаткування товаровиробників аграрного сектору запроваджується ряд нормативно-правових актів. Спеціальним нормативно правовим актом, спрямованим на регулювання оподаткування у сфері сільськогосподарського виробництва, був Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.Г1998року[2,78-79].

Фіксований сільськогосподарський податок (далі - ФСП) у Податковому кодексі представлений як одна із спрощених систем оподаткування, спрямована на підтримку розвитку аграрного сектора для

сільськогосподарських підприємств [ 3 ].

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується з одиниці площі сільськогосподарських угідь, сіножатей, пасовищ, і багаторічних насаджень та земель водного фонду, які наявні у господарстві сільськогосподарського товаровиробника і використовуються ним для виготовлення сільськогосподарської продукції.

Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995року. для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995року

[ 3,с.24].

Для отримання статусу платника ФСП необхідно: бути
сільськогосподарським товаровиробником, мати частку

сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка дорівнює або перевищує 75% усієї валової продукції підприємства та подати звітні документи до податкових органів.

Розмір податку нараховується з допомогою податкових ставок, які варіюються відповідно до характеристики та типу земель які використовуються товаровиробником для виготовлення продукції. Для гірших за родючістю земель, які розташовані у поганих за кліматичними характеристиками природних зонах, а саме у гірських та поліських територіях, встановлена менша ставка -0,09%. Для кращих земель за природними характеристиками (родючістю) земель встановлена більша ставка – 0,15% відповідно.

Платниками ФСП можуть бути господарства, які займаються рибництвом (податкова ставка для земель водного фонду становить – 0,45%), а також вирощуванням продукції тепличним способом (ставка ФСП – 1,0).

Особливістю ФСП є спосіб його сплати сільськогосподарськими підприємствами щомісячно протягом 30-ти днів після звітного місяця та за різним відсотком відповідно до кварталу, в якому здійснюється сплата. ФСП розподілено по кварталам таким чином:

а) у I кварталі - 10 відсотків;

б) у II кварталі - 10 відсотків;

в) у III кварталі - 50 відсотків;

г) у IV кварталі - 30 відсотків.

Якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилися площа сільськогосподарських угідь або земель водного фонду з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:

уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього для податкового (звітного) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку за місцем розташування земельної ділянки декларацією з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Платники податку здійснюють сплату податку виключно грошовими коштами з допомогою розрахункових рахунків.

Отже, можна стверджувати, що: з переходом до ФСП скорочується

податкове навантаження, спрощуються податкові відносини між державою і платниками податків. Низька прибутковість, а в деяких підприємствах збитковість виробництва, як показує аналіз виробничо - фінансової діяльності, пов'язана з іншими факторами, а саме: низький рівень продуктивності виробництва, високою собівартістю продукції, відсутність паритету між цінами

сільськогосподарську продукцію є цінами придбання засобів виробництва

пального та інші.

Введення режиму фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) неповною мірою теоретично обґрунтоване, а база його оподаткування неврегульована. Отже, доцільним є подальше його використання в умова кризи. У перспективі ж прийнятним напрямком є перехід до моделі прибуткового оподаткування в сільськогосподарських товаровиробників.

Список використаної літератури:

1. Азізова К.Б. /Фіксований сільськогосподарський податок у розвитку аграрного сектору // Економіка АПК, — №10, —2010.

2. Гривнак К. /Фіксований сільськогосподарський податок» // Вісник податкової служби України січень, — №4, —2011.

3. Про фіксований сільськогосподарський податок. Закон України від 17.12.1998р. Електронний ресурс. Режим доступу [http://podatok.vlasnasprava.info/podatkovyj-kodekd/komentari-ekspertiv/247-2011-01-28-05-27-32.html]

4. Фінашко В. / Особливості сплати фіксованого сільськогосподарського податку при оренді сільськогосподарських угідь»// Вісник податкової служби України , —№43. — 2008.