Виконавець:

Курилишин О.В.

Науковий керівник:

Грубляк О.М.

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці

РОЗВИТОК ПЕРВИННОГО РИНКУ КОРПОРАТИВНИХ ОБЛІГАЦІЙ В УКРАЇНІ

Облігація - борговий цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений у ньому строк із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску) [2]. Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Підсумки 2010 року свідчать про пожвавлення ринку облігацій. Зростання інвестиційної активності у другому півріччі 2010 року дозволяє говорити про поступове подолання кризових явищ і очікуваному закріплення позитивних змін у 2011 р.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що ініціатори інвестиційних проектів та інвестори усе частіше стикаються із недоліками тих чи інших механізмів фінансування. Пошук джерел залучення коштів ускладнюється фінансово-економічною нестабільністю в країні та світі, що уповільнює інвестиційний процес. Тому, розкриття потенціалу корпоративних облігацій, визначення напрямів вдосконалення умов для їх застосування в Україні відкриє нові можливості для реалізації проектів.

Чимало аналітиків та науковців спрямовують свій інтерес на дослідження стану, проблем та перспектив вітчизняного ринку корпоративних облігацій (О. Мозговий, Е. Найман,A. Мороз, Я. Хмарська, О. Шевченко, О. Охріменко, Ю. Прозоров, Т. Андірків, Д. Ткаченко та ін.). Однак поряд із аналізом та розкриттям особливостей функціонування ринку корпоративних облігацій, останні потребують вивчення їх як інструменту залучення саме інвестиційного капіталу.

Облігації підприємств, або корпоративні облігації, є одним із способів формування позикового капіталу. Емітентами облігацій можуть виступати підприємства всіх передбачених законом форм власності. Корпоративні облігації (або облігації підприємств) – це борговий цінний папір, що засвідчує відносини позики та зобов’язання підприємства перед кредиторами щодо виплати в зазначені строки суми боргу з урахуванням відсотків за отриманими позичками. Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.

За офіційними даними ДКЦПФР у 2010 році комісія зареєструвала 127 випусків облігацій на загальну суму 9411,1 млн. грн., що на 696,24 млн. грн.

менше ніж 2009 року. Як бачимо з рис. 1. з 2001 року по 2007 рік спостерігається тенденція збільшення випусків корпоративних облігацій, середній темп приросту складає близька 62%.

Рис. 1. Обсяг зареєстрованих випусків корпоративних облігацій .

З 2008 року спостерігається тенденція зменшення випуску корпоративних прав, але середня вартість облігаційних випусків має тенденцію до зростання (Рис.2.). В 2010 році середня вартість облігаційного випуску в 6,62 рази перевищувала середню вартість облігаційного випуску в 2001 році (74,1 млн. грн. проти 11,2 млн. грн.)

В 2010 році середня вартість облігаційного випуску становила 74,1 млн. грн., що на 32 млн. грн. більше ніж у 2009 році ( або у 1,76 рази). Однак у 2002 році середня вартість облігаційного випуску була більшою у 2,2 рази ніж в 2004 році, що говорить про нестабільне збільшення середньої вартості випуску за 2001 – 2010 роки.

Рис. 2. Середня вартість облігаційного випуску

Необхідно також зауважити, що у структурі випуску облігацій за типом емітентів значну позицію займають підприємства (Рис.3.). Це характеризується тим, що облігації є зручним джерелом залучення додаткового капіталу так як:

1) це бiльш дешевi ресурси, оскiльки ставки залучення є посереденi мiж банкiвськими депозитами та кредитами i з розвитком ринку наближатимуться до ставок по депозитах;

2) заборгованiсть диверсифiкується за рахунок залучення до бiльш широкого кола кредиторiв/iнвесторiв;

Рис. 3. Структура випуску облігацій за типом емітентів

3) бiльш довготермiновi ресурси, а значить – i кращі iнвестицiйнi можливостi;

4) адаптацiя структури позики пiд iндивiдуальнi фiнансовi потоки та бiльша фiнансова незалежнiсть у їх спрямуваннi порiвняно з кредитом;

5) значно пом’якшенi вимоги до забезпечення при гарантованому розмiщеннi;

6) отримання грошей без змiн структури свого акцiонерного капiталу, а значить i без поступок у правах власностi на свою компанiю, якщо порiвнювати до випуску акцiй;

7) можливiсть хеджування фiнансових ризикiв, а також зниження вартостi обслуговування боргу через можливiсть дострокового викупу;

8) i нарештi – створення кредитної iсторiї та рейтингу на публiчному ринку капiталiв та зростання iмiджу компанiї через вдалi розмiщення та погашення облiгацiй, а вiдтак, i можливiсть бiльш дешевих запозичень у майбутньому.

Обсяг зареєстрованих впусків облігацій за останні 10 років банками значно змінювався, що значно відобразився на структурі зареєстрованих емісій облігацій. Питома частка випуску облігацій банками протягом 2001 – 2010 років становила від 0% до 42,4%. Якщо характеризувати 2010 рік, то ДКЦПФР не зареєструвала жодного випуску облігацій страховими компаніями, банками - на суму 3,2 млрд. грн., або 33,5% загального обсягу, підприємствами - на суму 6,3 млрд. грн. Питома вага зареєстрованих випусків облігацій страховими компаніями за всі 10 років не становила більше 1% загального обсягу, тільки в 2004 році – 2,7%. Основною причиною такої нестабільної ситуації на ринку є те, що ринок корпоративних облігацій знаходиться на стадії формування, учасники ринку остаточно не сформували свої позиції на ньому.

Перешкоди на шляху до повноцінного функціонування ринку корпоративних облігацій зумовлені рядом факторів:

1)      загальне падіння активності на фондовому ринку, скорочення активності інвесторів внаслідок нестабільного фінансово-економічного становища в країні та відсутності твердої національної грошової одиниці;

2) низький рівень інформативності та прозорості ринку облігацій підприємств, що пов‘язано із обмеженістю та недостовірністю звітних даних, а також відмовою від послуг рейтингових агентств;

3) наявність на ринку облігацій «спекулятивного» рівня, які важко відрізнити від облігацій «інвестиційного» рівня;

4)      відставання існуючої нормативно-правової бази функціонування ринку облігацій підприємств від розвитку реальних процесів на ньому;

5)недовіра населення та його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку.

Отже, результати дослідження показали, що корпоративні облігації є потенційно привабливим інструментом залучення інвестиційного капіталу завдяки своїм перевагам як для інвестора, так і для емітента. Однак і він не позбавлений недоліків, які зумовлюють відмову від використання даного виду цінних паперів, що особливо часто зустрічається зараз, в умовах погіршення якості фінансових інструментів, недовіри до емітентів та загального падіння фінансової активності.

Ряд заходів, спрямованих на вдосконалення законодавчого та державного регулювання ринку корпоративних облігацій, розвиток його інфраструктури, насамперед, збільшення кількості авторитетних та досвідчених андерайтерів і рейтингових агентств, а також підвищення прозорості та інформативності фондового ринку розширить можливості використання облігацій підприємств. Також слід звернути увагу на уніфікацію форми випуску облігацій за категоріями, податкове стимулювання, встановлення жорстких вимог до виконання зобов‘язань за облігаціями, зменшення витрат на їх реєстрацію та випуск.

Здійснення цих та інших кроків на шляху до ефективного використання корпоративних облігацій дозволить не лише отримати додаткове джерело фінансування інвестицій, а й створить умови для довгострокового зростання фінансового сектору України, підвищення доходів інвесторів, створення фондового ринку з високим рівнем довіри.

Список використаних джерел:

1. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua

2. Охріменко О.А. Ринок корпоративних облігацій України: тенденції та суперечності / Охіменко О. А. // Фінанси України. – 2009. - №11. – С. 110-115

3. Офіційний сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [сайт http:// www.ssmsc.gov.ua ]

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [сайт http:// www. ukrstat.gov.ua ]