Лудченко О.М., Сидоренко І.В., Люлька К.Г.

Донбаська державна машинобудівна академія

МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Сучасні ринкові перетворення в економіці країни ставлять нові вимоги до якості обліково-аналітичної інформації, яка є підставою для прийняття необхідних управлінських рішень на підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання. Їх керівництву необхідна достовірна і повна інформація про результати діяльності господарюючого суб’єкта та його фінансовий стан. Це зумовлює необхідність удосконалення системи обліку як основи інформаційного забезпечення будь-якого процесу управління, в тому числі й управління оборотними активами. Відсутність чітких рекомендацій з методики обліку оборотних активів не дозволяє належним чином організувати збір даних про їх рух.

Значний внесок в дослідження проблем управління оборотними активами зробили такі вітчизняні вчені, як І.О. Бланк, С.В. Калабухова, М.Р. Ковбасюк, І.Д. Лученок та інші. Разом з тим, існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними як на рівні промисловості в цілому, так і на рівні її окремих галузей. До них слід віднести проблеми класифікації оборотних активів, оцінки ефективності їх використання, вдосконалення контролю, системи обліку оборотних активів, нейтралізації впливу кризових явищ на їх формування.

Метою роботи є розробка теоретичних положень і рекомендацій щодо вдосконалення методики обліку та аналізу оборотних активів господарських товариств в умовах ринкових відносин.

Оборотні активи визначаються як сукупна вартість, виражена у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що обертається у процесі господарської діяльності підприємства у вигляді оборотного капіталу з метою забезпечення економічної вигоди. Оборотні активи призначені для реалізації й обслуговування виробничо-комерційної діяльності і повністю споживаються впродовж одного виробничого циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. У виробничому процесі підприємства використовують значну кількість виробничих запасів, які займають особливе місце у складанні майна та домінуючі позиції у структурі витрат на виготовлення продукції. Тому для правильної організації обліку виробничих запасів вагомого значення набуває науково обґрунтована їх класифікація. Існуючі класифікації оборотних активів не відповідають в повній мірі потребам управління. З метою ефективного їх управління пропонується класифікувати оборотні активи за видами, ступенем ліквідності, фінансового ризику, джерелами формування, характером участі в операційному процесі, кругообігом, правом власності, принципом нормування.

Виробничі запаси займають домінуючу позицію у складі матеріальних витрат підприємств, а їх вартість має значний вплив на собівартість виготовленої продукції. У зв'язку з цим необхідна чітка організація внутрішньогосподарського контролю за рухом виробничих запасів з метою раціонального їх витрачання та підвищення ефективності виробництва.

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією обліку, що визначена переліком методик і облікових процедур, серед яких припустимі альтернативні варіанти. З метою ефективного управління діяльністю господарських товариств потрібна глибша характеристика оборотних активів. Фінансовий облік повинен здійснювати контроль за використанням матеріальних цінностей і надавати повну інформацію для аналізу та прийняття рішень на вищому рівні управління.

Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансів ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизують у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідною для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і господарства в цілому.

В сучасних умовах доцільно формувати оптимальний обсяг запасів, який би забезпечував необхідний їх розмір та структуру, зниження витрат на їх обслуговування, послаблення залежності між виробничими підрозділами підприємства, створення системи ефективного контролю за їх рухом. Тому доцільно буде відобразити послідовність дій, які повинні виконувати фахівці підприємств, для того, щоб організувати та впровадити ефективну систему управління.

За допомогою порівняння визначень запасів різних авторів було визначено їх значну роль у процесі суспільного виробництва. В законодавчих і нормативно-правових документах вживаються різні назви категорії – «запаси», «матеріали» та інші терміни. Система обліку, яка склалася на вітчизняних підприємствах, переважно не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з запасами. Проте Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об’єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.