Економічна наука
Здирко Н.Г., Миколюк С.В.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
АУДИТ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ ЯК ОДНА З ФОРМ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Перехід до ринкової економіки сприяв розширенню та
поглибленню економічних зв’язків між господарюючими суб’єктами України. На сьогоднішній день органами державної контрольно-ревізійної
служби (ДКРС) проводиться одна із нових форм фінансового контролю: державний
фінансовий аудит діяльності підприємств.
Державний фінансовий аудит, як
форма проведення фінансового контролю суб'єктів господарювання, є предметом
наукових досліджень вчених України. Різні аспекти цієї проблеми досліджують
провідні вітчизняні науковці: А.В. Мамишева, І.Б. Стефанюк, Л.О. Сухарева, М.Т.
Білуха, Н.І. Рубан, СЯ. Зубілевич, Т.В. Федченко.
Зміни, що відбулися у сфері
аудиту державних фінансів, потребують у вирішенні проблеми: тлумаченні таких
категорій, як «державний фінансовий аудит» та «аудит ефективності». Адже, через
цю необізнаність, фахівці з обліку та аудиту допускають помилки, недостовірно
подають облікову інформацію.
Відповідно до ст.2 Закону України
"Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (26.01.1993 року
№ 2939-ХІІ) [1]
державний фінансовий аудит розглядається як різновид державного фінансового
контролю, його сутність полягає у перевірці та аналізі ефективного використання
державних чи комунальних коштів, а також майна та інших активів держави,
правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової
звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Відповідно до п.1.2.1 Методичних
рекомендацій щодо проведення органами Державної контрольно-ревізійної служби аудиту
ефективності виконання бюджетної програми від 15.12.2005р. №444 аудит
ефективності – це форма контролю спрямована на своєчасне виявлення відхилень
від поставлених завдань, обґрунтованих методів усунення їх негативного впливу,
визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації цілей та
виявлення чинників, які йому перешкоджають. Аудиту ефективності здійснюють для
розробки обґрунтованих пропозицій з метою підвищення ефективності використання
коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетної програми,
оцінки результатів управління ресурсами в державному секторі економіки.
Порядок проведення державного
фінансового аудиту в суб'єктах господарювання регулює Постанова КМУ
"Питання проведення органами державної контрольно-ревізійної служби
державного фінансового аудиту" (25.03.2006 року № 361) . Під
час здійснення державного фінансового аудиту, як вже зазначалось, обов'язковій
оцінці підлягає рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів
господарювання. Це управлінні полягає у забезпеченні дотримання вимог
законодавства, достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової
звітності, збереження активів, а також досягнення визначених цілей і завдань з
виконання показників економічності, продуктивності та результативності.
Державний фінансовий аудит
здійснюється відповідно до плану органів ДКРС. Перед його початком керівнику
суб'єкта господарювання не пізніше ніж за десять календарних днів надсилається
відповідне повідомлення. Тривалість державного фінансового аудиту не повинна
перевищувати дев'яносто календарних днів. Проведення державного фінансового
аудиту включає чотири етапи.
Планування аудиту з метою збору
інформації про правове забезпечення фінансово-господарської діяльності
суб'єктів господарювання та його систему управління здійснюється на першому
етапі.
Другий етап державного фінансового аудиту передбачає підготовку програми проведення аудиту з урахуванням його плану.
На наступному етапі здійснюється перевірка ризикових операцій фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, тобто підтверджується або спростовується інформація стосовно недоліків і проблем управління такою діяльністю.
Завершальним етапом є складання звіту про результати проведеного аудиту, в якому містяться: висновки стосовно дотримання законодавства і забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання та обґрунтовані рекомендації щодо її вдосконалення.
Підсумовуючи вищезазначене, можна
зробити висновок, що в запровадженні державного фінансового аудиту поряд з
багатьма позитивними сторонами, є й проблемні. Перш за все - неузгодженість
законодавства, яка полягає в тому, що чітко не визначений порядок здійснення
Рахунковою палатою державного фінансового аудиту. Для усунення цієї
неузгодженості доцільним було б внесення змін до Закону України "Про
Рахункову палату" та прийняття відповідного нормативного акту, який би
регламентував порядок проведення державного фінансового аудиту Рахунковою
палатою України.
Література:
1.
Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"
від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – № 13,
с.110.
2. Закон України "Про
Рахункову палату " від 11.07.1996 року № 315/96-ВР // Відомості Верховної
Ради України (ВВР). – 1996. – № 43, с.212.
3. Городянська Л. Державний
фінансовий аудит та аудит ефективності в системі державного фінансового
контролю//Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - №10. – 35-45.