Бєсєда О.Л., Чепець О.Г.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Капітальні витрати на поліпшення земель як об’єкт бухгалтерського обліку

Земля як фізичний об’єкт та природний ресурс займає першочергове місце в системі суспільного відтворення, що зумовлюється її багатофункціональним призначенням. Сільськогосподарські угіддя розглядаються як скарб і джерело багатства нації. Тому охорона ґрунтів, раціональне їх використання, відтворення та збереження їх родючості неможливе без здійснення ретельного вивчення та охорони, що неможливо без отримання якісної інформації з системи бухгалтерського обліку.

У зв’язку з формуванням ринку землі в Україні, а також майбутньою можливістю купувати та продавати сільськогосподарські угіддя останнім часом актуалізувалися питання необхідності відображення в бухгалтерському обліку земель сільськогосподарського призначення, що автоматично переводить їх у статус об’єкта бухгалтерського обліку.

Сьогодні в системі бухгалтерського обліку знаходять відображення такі об’єкти земельних відносин: земельні ділянки; права користування земельними ділянками; капітальні витрати на поліпшення земель.

П(С)БО № 7 «Основні засоби» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та фінансову звітність по них [1]. Особливостей для відображення в обліку операцій з капітальними витратами на поліпшення земель не передбачено даним положенням, отже, ці операції відображають за загальними правилами, передбаченими для інших основних засобів.

Згідно з Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок № 1531 земельні поліпшення – це зміна якісних характеристик земельної ділянки внаслідок розміщення в її межах будинків, будов, споруд, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, багаторічних насаджень, лісової та іншої рослинності, а також унаслідок господарської діяльності чи проведення робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів тощо) [2].

До якісних змін у ґрунтовому покрові відносять здійснення на них окремих (або системи) меліоративних заходів, до яких належать гідротехнічні (осушення, зрошення), культуртехнічні (корчування кущів, вирівнювання, залуження), хімічні (вапнування, гіпсування), агролісотехнічні (захист від ерозії, накопичення вологи), агротехнічні (плантажна оранка, щілювання, глибоке розпушення).

Відповідно до Закону України «Про оренду землі» при оренді земельної ділянки орендарі та орендодавці повинні звернути увагу на:

1. Поліпшення землі може проводити як орендар, так і орендодавець.

2. Якщо обов'язок провести поліпшення покладено на орендаря, то до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

3. Поліпшення землі повинно відбуватися лише за згодою орендодавця.

4. Витрати орендаря на поліпшення землі, можливість проведення яких не передбачена договором і які проводяться без згоди орендодавця, не підлягають відшкодуванню [3].

Залежно від того, хто саме буде здійснювати поліпшення і на яких умовах, будуть виникати особливості відображення понесених витрат у бухгалтерському обліку. Такі витрати на поліпшення сільськогосподарських земель підлягають відображенню як окремий об’єкт обліку.

Земельні ділянки визнаються активами, враховуються у складі основних засобів, але не підлягають амортизації у відповідності з П(С)БО № 7 «Основні засоби». Але при цьому Податковий кодекс України підкреслює необхідність нарахування амортизації на витрати на капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме: на іригацію, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Облік балансової вартості капітального поліпшення землі як окремого об’єкта основних засобів ведеться у складі основних засобів групи 2 з максимально допустимим строком корисного використання – 15 років.

Норми Податкового кодексу установлюють для капітального поліпшення землі особливі правила, згідно з якими у разі вибуття землі як окремого об’єкта власності (у результаті продажу чи іншого відчуження) балансова вартість капітального поліпшення землі як окремого об’єкта основних засобів відноситься до складу витрат за результатами податкового періоду, на який припав такий продаж [4]. Отже, вибуття вартості капітального поліпшення землі з податкових розрахунків прив’язане до вибуття від платника податку землі як окремого об’єкта власності.

Планом рахунків передбачено рахунок 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель», де відображається такий об’єкт основних засобів, і нічого не сказано про порядок накопичення таких витрат на протязі їх здійснення. Пропонуємо накопичення капітальні витрати на поліпшення враховувати на окремому субрахунку 157 тієї ж назви до моменту їх завершення. Після закінчення таких робіт (осушення, зрошування і ін.) їх вартість повинна списуватися з кредиту субрахунку 157 в дебет субрахунку 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель». З наступного місяця після завершення таких робіт їх вартість повинна амортизуватися в основному з використанням прямолінійного методу.

Література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000р. № 92.

2. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постанової КМУ від 11.10.02р. № 1531.

3. Закону України про оренду землі від 02.10.03р. № 1211-ІV.

4. Коментар до Податкового кодексу. Частина ІІ [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://freelaw.com.ua/html.php?&id=taxlaw2&p=41