Экономические науки/7. Учет и аудит

Магістрант Резніченко Н.В., к.е.н, доцент Олійник Т.О.

Запорізький національний технічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОМИЛОК ТА ПОРУШЕНЬ В АУДИТІ ЗАПАСІВ

Добре побудований, належним чином організований облік виробничих запасів має суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Тому сьогодні об'єктивно виникли умови для перегляду існуючої практики аудиту виробничих запасів з систематизацією типових можливих помилок і порушень у фінансовому обліку.

Питання обліку, аналізу і аудиту запасів на промислових підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем порушених в працях Пушкаря М.С., Сопка В.В., Бутинця Ф.Ф., Чебанової Н.В., Савицької Г.В., Мех Я.В., Чумаченка М.Р., Бордаша С.В., Ткаченка Н., Поповича П.Я., Усача Б.Ф. та інших. В багатьох теоретичних концепціях стану та розвитку обліку, аналізу та аудиту запасів відсутня єдність: вони або недостатньо обґрунтовані або спірні.

Результатом аудиту є особиста думка аудитора оформлена документом у вигляді аудиторського висновку, і ця думка носить яскраво виражений ризикової характер. Аудитор за своєю суттю завжди шукає невідповідність, виявляє на скільки вона суттєва, оцінює причини її виникнення, розцінюючи це як помилку або шахрайство, тому що від цього залежить формулювання його висновку. Згідно Міжнародного стандарту аудиту 240 «Шахрайство та помилка» в процесі планування та виконання аудиторських процедур, а також при оцінці результатів цих процедур аудитору необхідно оцінити ризик суттєвих викривлень фінансової звітності, які виникли в результаті шахрайства або помилки.

Термін «шахрайство» стосується умисного свідомо не правильного показу фінансової звітності і наступні дії розглядаються як шахрайство:

Ø маніпуляція, фальсифікація, зміна облікових записів або документів;-

Ø незаконне привласнення активів;

Ø приховування або пропуск інформації про операції в облікових записах або документах;

Ø відображення в обліку не існуючих операцій;

Ø неправильне застосування облікової політики підприємства.

Термін «помилка» стосується не навмисного порушення у відображенні фінансової інформації, яке виникає в результаті непрофесіоналізму посадових осіб і складності трактування законодавства, а саме:

ü математичні помилки або описки, наявні в облікових записах або даних бухгалтерського обліку;

ü недогляд фактів або їх невірна інтерпретація;

ü неправильне застосування облікової політики підприємства.

Ступінь гарантії виявлення помилки буде більш висока, ніж при виявленні обману, оскільки обман завжди супроводжується діями спеціально підготовленими для спотворення певної інформації. Система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю при процедурах перевірки мають умови, які збільшують ризик помилок, а саме:

· Сумніви в чесності або компетенції керівництва: управління здійснюється радою чи однією особою; значні недоліки в системі внутрішнього контролю тривалий час не усуваються; спостерігається висока плинність кадрів у складі провідних спеціалістів; неукомплектованість бухгалтерії співробітниками в продовженні довгого часу.

· Незвичайний тиск виявляється , як всередині суб'єкта, так і зовні: у галузі спостерігається спад і зростає число збанкрутілих підприємств; оборотний капітал недостатній у зв'язку зі зниженням прибутку; суб'єкт перебуває у залежності від одного або декількох замовників; на персонал бухгалтерії чиниться тиск у зв'язку з вимогою підготувати фінансову звітність у незвичайно короткі терміни.

· Незвичайні операції: особливо наприкінці року, які істотно впливають на доходи; операції з пов'язаними сторонами; надмірно висока оплата за послуги у порівнянні з об'ємом наданих послуг.

· Проблеми зі збором достатніх і доречних аудиторських доказів: неадекватні облікові записи; ухильні або не аргументовані відповіді на питання аудитора; надмірна кількість відмінностей між бухгалтерськими записами та підтвердженнями третіх сторін, які суперечать іншим аудиторським документам.

Залежно від мети аудиторського дослідження, завдань, передбачених договором, та власних можливостей аудитор на свій розсуд обирає методику проведення аудиту виробничих запасів. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об'єктивної істини про досліджуваний об'єкт.

Як правило, аудитору проводити суцільну перевірку недоцільно — це потребує великих матеріальних та трудових витрат. Тому бажано перевірити й оцінити систему внутрішнього контролю та обліку на підприємстві, залежно від отриманих результатів, розширювати сутність досліджень чи навпаки, довіритися даним клієнта і провести лише деякі процедури, щоб підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю. Незалежно від обраного методу організації перевірки в першу чергу, на нашу думку, необхідно мати перелік типових помилок та порушень, які виявляються при проведенні аудиту виробничих запасів, що загострює увагу аудитора на подібних фактах при проведенні аудиторських перевірок.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров (1999). – М.: ICAR, 2000. – 699с.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 9 "Запаси" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044  - http://buhgalter911.com

3. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч.посіб. – К.: Каравела,2004.-568с.