“Экономические
науки” / 8.Математические
методы в экономике.
Сонник А.А., к.т.н.
Юрченко К.А.
Дніпропетровський національний університет імені О.
Гончара
АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ
Досить вагомою складовою соціальної сфери є пенсійне
забезпечення.
За оперативними даними [1], до Пенсійного фонду з усіх
джерел фінансування у 2010 році надійшло 183564,2 млн. грн., що в порівнянні з
відповідним періодом минулого року більше на 35148,4 млн. грн., або на 23,7%.
Власні надходження склали 119343,1 млн. грн., що становить 95,6% планових
призначень. При цьому, в порівнянні з відповідним періодом минулого року вони
збільшились на 19521,9 млн. грн., або на 19,6%.
Видатки на виплату пенсій та грошової допомоги за
січень-грудень 2010 року становили – 191473,6 млн. гривень.
Щодо дефіциту бюджету Пенсійного фонду
за 2010 рік, за останніми даними, він збільшився до 37,482 млрд. грн..
Крім цього, стало відомо, що
заборгованість підприємств перед Пенсійним фондом України перевищує 2 млрд.
грн., у тому числі 600 млн. грн. складає борг підприємств, які знаходяться в
стадії банкрутства та майже 500 млн. грн. – борги комунальних та стратегічних
підприємств, до яких ПФУ не має права застосовувати штрафні санкції.
При цьому частка пенсійних видатків у
валовому внутрішньому продукті країни вже перевищує 15%.
На 1 січня 2011 року середній розмір пенсійної виплати становив
– 1151,93 грн. При цьому, за інформацією Міністерства соціальної політики,
середня пенсія чоловіка в Україні становить 1327 грн., а жінки – 827 грн..
Мінімальний
розмір пенсії для непрацюючих пенсіонерів у грудні 2010 р. складав 734
гривні (близько €73).
Чисельність пенсіонерів усіх категорій на 1 січня 2011
року становила – 13738,0 тис. осіб, що становить майже 30 відсотків загальної чисельності
населення. При цьому приблизно 64% пенсіонерів на сьогодні – жінки, а кількість
працюючих у країні постійно знижується і на сьогодні становить 14400 тис.
працюючих людей.
Всього у 2010 р. було скорочено 152,2
тис. працівників або 1,4% загальної кількості штатних
одиниць. Найбільше скорочення штатів відбулось у фінансовій діяльності (6,6%
штатного розпису), діяльності готелів та ресторанів (3,6%) та будівництві
(2,9%).
Також найбільше скорочення штатів
відбулось у Черкаській (2,1%), Вінницькій, Закарпатській, Тернопільській,
Хмельницькій (всі 1,9%) областях та м. Севастополі (2,0%).
За даними Пенсійного фонду України, чисельність платників
внесків на пенсійне страхування становить 15,2 млн. осіб. При чисельності
пенсіонерів – 13,8 млн. осіб пересічний платник внесків фінансує 90,8%
середньої пенсії, а в окремих регіонах і більше.
При цьому, за даними Державної податкової адміністрації
України, на 1 січня 2011 року в її органах зареєстровано 3896,4 тис.
платників податків. З них 1155,4 тис. юридичних осіб та 2740,9 тис. фізичних
осіб – підприємців.
В порівнянні з аналогічним періодом
минулого року, кількість платників податків збільшилось на 3,2%, у тому числі –
платників юридичних осіб – на 3%, підприємців – на 3,3%.
Провівши такий детальний аналіз пенсійного
забезпечення стало цікаво, що ж найбільше впливає на середній розмір
призначеної місячної пенсії пенсіонерам, грн. Для цього ми провели регресійний
аналіз, скориставшись при цьому такими показниками (таблиця 1 та 2).
Таблиця 1
Основні вхідні дані
Роки |
Середній розмір призначеної місячної пенсії
пенсіонерам, грн. (Y) |
Кількість пенсіонерів, тис. (Х1) |
Середньо-місячна номінальна з/п, грн. (Х2) |
Зайнятість населення, в середньому, тис. осіб (Х3) |
Кількість лікарняних закладів, одиниць (Х4) |
Захворю-ваність, тис. (Х5) |
|
2001 |
83,7 |
14446,6 |
311 |
43320,1 |
3,2 |
33192 |
|
2002 |
122,5 |
14423,1 |
376 |
42901,4 |
3,1 |
32233 |
|
2003 |
136,6 |
14375,9 |
462 |
42789,4 |
3,0 |
32585 |
|
2004 |
182,2 |
14347,6 |
590 |
72784,9 |
2,9 |
32573 |
|
2005 |
316,2 |
14065,1 |
806 |
42762,5 |
2,9 |
32912 |
|
2006 |
406,8 |
14050,0 |
1041 |
42791,3 |
2,9 |
32240 |
|
2007 |
478,4 |
13936,8 |
1351 |
42928,5 |
2,8 |
32807 |
|
2008 |
751,4 |
13819,0 |
1806 |
43073,1 |
2,9 |
32467 |
|
2009 |
898,4 |
13749,8 |
1906 |
42471,9 |
2,8 |
33032 |
|
2010 |
999,0 |
13721,1 |
2239 |
42272,3 |
2,8 |
34102 |
Таблиця 2
Додаткові вхідні дані
Роки |
Смертність населення, осіб (Х6) |
Обсяги шкідливих викидів, тис. т. (Х7) |
ВРП на душу населення, млн. грн. (Х8) |
Будинки-інтернати для громадян похилого віку та
інвалідів, одиниць (Х9) |
Заборгованість із виплат з/п, млн. грн. (Х10) |
|
2001 |
745,9 |
6049,5 |
204190 |
313 |
4928,0 |
|
2002 |
754,9 |
6101,9 |
225810 |
314 |
2656,6 |
|
2003 |
765,4 |
6191,3 |
267344 |
314 |
2548,2 |
|
2004 |
761,3 |
6325,9 |
345113 |
316 |
2232,4 |
|
2005 |
782,0 |
6615,6 |
441452 |
319 |
1111,2 |
|
2006 |
758,1 |
7027,6 |
544153 |
320 |
960,3 |
|
2007 |
762,9 |
7380,0 |
720731 |
321 |
806,4 |
|
2008 |
754,5 |
7210,3 |
948056 |
322 |
668,7 |
|
2009 |
706,7 |
6442,9 |
913345 |
325 |
1188,7 |
|
2010 |
706,9 |
63964,3 |
912392 |
325 |
1473,3 |
Як видно з таблиць 1 та 2 , за Y ми взяли середній розмір призначеної місячної пенсії
пенсіонерам, грн., а за Хn фактор, який би міг впливати на рівень Y.
За допомогою методу головних компонентів
ми з'ясували, що найбільш значимими факторами є показники Х1, Х2
та Х3.
Отже, використовуючи пакет SPSS
проведемо регресійний аналіз саме по цим трьом факторам. Результати обстеження
зобразимо у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3
Коефіцієнти
кореляції
Модель |
Нестандартизовані коефіцієнти |
Стандартизовані коефіцієнти |
t |
Sig. |
||
B |
Std. Error |
Beta |
||||
1 |
(Constant) |
-1732,093 |
3496,422 |
|
-,495 |
,638 |
|
Х1 |
,117 |
,242 |
,099 |
,482 |
,647 |
|
Х2 |
,521 |
,097 |
1,082 |
5,364 |
,002 |
|
Х3 |
-,001 |
,002 |
-,027 |
-,536 |
,611 |
a Dependent Variable: Y
Таким чином, використовуючи отримані дані побудуємо
рівняння регресії.
у= -1732,093 + 0,117х1 +
0,521х2 - 0,001х3
Перевіримо
дані показники на значимість. Для цього будемо використовувати критерій
Стьюдента. Проведені розрахунки показали, що тільки коефіцієнт для Х2
з показником t= 5,364 істотно відрізняється від
нуля.
В
наслідок того, що коефіцієнти рівняння взаємозалежні ми не можемо їх відкинути.
Показники отримані після перерахунку підставимо в рівняння
у = -83,263 + 0,487х2.
Дане
рівняння акумулює найбільшу частину, залишаючи 1,4 % усієї дисперсії. Таким
чином, ми з’ясували, що розмір середньої пенсії майже цілком залежить від
середньо - місячної заробітної плати.
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Підсумковий моніторинг розвитку соціальної сфери за 2010 рік. – Електронний
ресурс: http://www.cpsr.org.ua.