д.е.н., проф. Юшин С.О.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААНУ

МОДЕЛЬНІ АКТИ СОЮЗУ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ:

ФІЗИЧНІ І ЮРИДИЧНІ ОСОБИ ТА ЇХ ОБ`ЄДНАННЯ

Модельний Громадянський кодекс СНД визначає поняття учасника відносин, що регулюються цивільним законодавством (ст.1.3), громадян як фізичних осіб (ФО – ст.39) і юридичних осіб (ЮО) як організацій (ст.61). Громадяни можуть створювати юридичні особи самостійно або спільно з іншими громадянами і юридичними особами (с.41). Загалом ЮО розподіляються на два типи: перший – стосовно яких засновники мають зобов`язанні права: господарські товариства; виробничі і споживчі кооперативи; другий – стосовно яких їх засновники не мають майнових прав: громадські організації (об`єднання); благодійні та інші громадські фонди, фонди об`єднання ЮО (асоціації і союзи) (ст. 61.2-3). Крім того, ЮО розподіляються на комерційні, тобто такі, отримання прибутку для яких є основною метою (господарські товариства, виробничий кооператив і т. і.), і некомерційні, тобто такі, які мають на меті отримання певних соціальних і економічних результатів і можуть займатися підприємництвом лише настільки, наскільки це необхідно для їх статутних цілей. При цьому кодекс допускає й створення об`єднань комерційних і (або) некомерційних організацій у формі асоціацій (союзів) (ст.63). Іншими словами, даний кодекс допускає інтеграцію різновидових громадських і господарських структур за формулою ФО + ЮО.

Разом з тим, з точки зору модельного Громадянського кодексу СНД, до первинних комерційних об`єднань ФО відносяться, перш за все, самі ЮО, де інтегруються у своїй діяльності громадяни, які можуть бути членами багатьох комерційних і некомерційних ЮО. І тут виникає проблема складності зв`язків між, по-перше, ФО, які потенційно можуть бути членами цілого ряду первинних комерційних (а також некомерційних) об`єднань, по-друге, ЮО, які виступають у різноманітних комерційних (господарські та акціонерні товариства, виробничі кооперативи тощо) формах, по-третє, ЮО, які потенційно можуть бути членами цілого ряду вторинних об`єднань (асоціацій (союзів)) різного рівня інтеграції – від місцевого і регіонально до національного і міжнародного. При цьому тут доречно підкресли й метаморфозу, яка міститься у тому, що (ст.146.1) будь-які комерційні організації з метою координації їх підприємницької діяльності, а також представництва і захисту загальних майнових інтересів можуть за договором між собою створювати об`єднання у формі асоціацій (союзів), які є некомерційними організаціями, але якщо за рішенням учасників на асоціацію (союз) покладається ведення підприємницької діяльності, така асоціація (союз) має перетворюватися у господарське товариство. Таким чином, у модельному Громадянському кодексі СНД закладені можливості формування організацій та об`єднань ФО і ЮО будь-якого рівня відповідальності та інтегрованості. Це й створює дієві передумови багатоманітності господарських устроїв як передумови адаптування господарських і громадських структур до динаміки їх середовища.

Ст.146. Некомерційні організації можуть створювати об’єднання юридичних осіб (асоціації і союзи), які є некомерційними організаціями

Ст.146.1. Комерційні організації можуть створювати об’єднання юридичних осіб (асоціації і союзи), які є некомерційними організаціями

.

Рис.1. Класифікація осіб у модельному Цивільному кодексі СНД

Відповідно до вимог модельного Громадянського кодексу СНД, у СНД також виданий ряд Рекомендаційних законодавчих актів (РЗА). Так, РЗА СНД «Про фінансово-промислові групи (ФПГ)» бачить у ФПГ певне об`єднання – групу ЮО, яка об`єднала повністю або ж частково свої матеріальні і нематеріальні активи (система участі) для інтеграції технологічно і (або) організаційно зв`язаних організацій з метою реалізації інвестиційних проектів і програм, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, товарів, послуг) (ст.2). Учасниками ПФГ можуть бути ЮО (у т.ч. іноземні), а також центральна компанія ФПГ, і крім того й державні і муніципальні унітарні підприємства на умовах, визначених власником їх майна. РЗА «Про акціонерні товариства (АО)» визнає, що учасниками (акціонерами) АО можуть бути будь-які ФО та ЮО. Відповідно був прийнятий РЗА «Про товариства з обмеженою відповідальністю», а також РЗА «Про захист економічної конкуренції», який визнає необхідність введення державного контролю за створенням, реорганізацією, ліквідацією господарюючих суб`єктів та їх об`єднань з метою попередження можливого зловживання на ринку домінуючим становищем комерційними організаціями чи обмеження конкуренції.

Модельний закон «Про суспільне об`єднання» вказує у ст.1, що даний вид об`єднань стосується тільки громадян, які об`єднаються на основі спільності інтересів, але засновниками визнає і ФО, і ЮО (ст.5). Тобто за формальною ознакою за цим законом можуть об`єднуватися між собою ФО з комерційними організаціями. Безумовно, введення до переліку цілей створення і діяльності цих суспільних об`єднань такої цілі, як реалізація і захист економічних прав і свобод (ст.4), цілком репрезентує і комерційні організації та їх об`єднання. Тим більше що дані об`єднання можуть здійснювати й підприємницьку діяльність (ст.11). У законі передбачена (ст.8) можливість об`єднання самих цих об`єднань у союзи або федерації тощо, представляти та захищати у державних органах, політичних і громадських організаціях законні інтереси членів (учасників) при відповідній участі державних органів і господарських організацій у вирішенні питань, що стосуються інтересів суспільних об`єднань (ст.9). Отже, вини мають слугувати «містком» між громадянським суспільство, бізнесом та державою.

Модельний закон «Про творчих робітників і творчі союзи» репрезентатує творчого працівника як ФО, або суб`єкта авторського або трудового права, що створює або інтерпретує твори літератури і мистецтва (ст.3). Тобто за межами цих союзів залишаються творчі працівники науки тощо. Законом допускається створення три-рівневої системи творчих союзів (ст.6). Привертає до себе увагу досить суттєві їх права у загальнодержавній і нормотворчій діяльності (участь у формуванні виборних органів влади, участь у обговоренні і підготовці законів, міжнародних угод та інших нормативних актів) та у сфері соціально-правовій (представлення і захист прав, надання пропозицій з прийняття відповідними органами нормативно-правових актів щодо праці та ряду інших соціально-економічних питань, участь на паритетній основі і на усіх рівнях в управлінні державними фондами, що гарантують соціальний захист творчих працівників.

.

Модельний закон СНД «Про кооперативи та їх об`єднання (союзи)»

Рис.2. Модельні закони СНД про об`єднання і союзи

Модельний закон «Про кооперативи та їх об`єднання» виділяє виробничі і споживчі кооперативи (ст.1). Для виробничого кооперативу закон передбачає асоційоване членство (ст.12) громадян, що хоча й внесли пайові внески, але не приймають особистої трудової участі у діяльності кооперативу (і не мають права голосу у кооперативі). Союз кооперативів (ст.22) є ЮО і некомерційною організацією, створюється для координації діяльності, представництва і захисту інтересів кооперативів, створення сприятливих умов для їх діяльності тощо. Союзи кооперативів можуть добровільно об`єднуватися у союзи наступного рівня у масштабах даної держави, приймати участь у діяльності міжнародних кооперативних організацій, також приймати участь у створенні господарських товариств. Вищим органом союзу кооперативів є загальні збори представників його членів, а виконавчим – правління. До сільськогосподарських кооперативів, де не менше 50 % обсягів робіть мають виконуватися виключно його членами, віднесені а) створені громадянами (особиста участь), б) головами селянських (фермерських) господарств і (або) громадянами, що ведуть особисте підсобне господарство, в) переробні, збутові, обслуговуючі, постачальницькі, садівничі, городницькі і тваринницькі кооперативи (ст.36). Споживчими товариствами є за цим закон об`єднання ФО і ЮО, створена у формі споживчого кооперативу, як правило, за територіальною ознакою, а союзом таких товариств – об`єднання споживчих товариств чи об`єднання союзів споживчих товариств наступного рівня, створене для координації їх діяльності, забезпечення захисту майнових й інших прав, представлення інтересів у державних органах і органах місцевого самоврядування, взаємодопомоги, надання правових, інформаційних та інших послуг. Союз споживчих товариств може здійснювати контрольні і розпорядчі функції, передбачені статутом союзу і делегованими повноваженнями (ст.44).

Модельний закон «Про соціальне партнерство» визначає його як інститут взаємодії органів державної влади, об`єднань роботодавців і профспілок задля визначення і провадження у життя узгодженої соціально-економічної політики, політики у галузі трудових відносин, а також й двосторонні відносини між роботодавцями та профспілками (ст.1). Закон крім того визначає, що взаємодія сторін соціального партнерства включає рівні: 1) державний (національний); 2) галузевий (міжгалузевий); 3) адміністративно-територіальний; 4) фінансово-промислової групи і транснаціональної корпорації; 5) організації (ст.8). Серед форм соціального партнерства слід виділити участь, по-перше, представників роботодавців і робітників в управлінні державним соціальним страхуванням, по-друге, представників сторін у правотворчості (ст.11). До деякої міри такий підхід втілений і у Модельний закон «Про творчих робітників і творчі союзи».

Прийнятий нещодавно Модельний закон «Про саморегулівні організації» визначає (ст.2) саморегулювання: самостійна та ініціативна діяльність суб`єктів підприємницької чи професійної діяльності або недержавних пенсійних фондів, змістом якої є розробка та встановлення правил і стандартів їх діяльності, контроль за додержанням вимог законодавства і згаданих правил і стандартів.

.

Модельний закон СНД «Про саморегулівні організації (СРО)»

Рис.2. Закони про соціальне партнерство і саморегулівні організації

Модельний закон «Про саморегулівні організації (СРО)» визнає СРО як некомерційне об`єднання певних суб`єктів (ст.2), виходячи з єдності галузі виробництва чи ринку вироблених товарів (робіт, послуг), створене за умови її відповідності усім встановленим цим Законом вимогам: 1) об’єднання у складі СРО у якості її членів не менше 25 суб’єктів підприємницької діяльності; 2) наявності правил та стандартів підприємницької або професійної діяльності, обов`язкових для виконання всіма її членами; 3) забезпечення СРО додаткової майнової відповідальності кожного її члена перед споживачами вироблених товарів (робіт, послуг) і т. і. (ст.3). Правила і стандарти СРО орієнтують усіх її членів у напрямі відповідальності, відкритості, етики, моралі тощо (ст.4). Держави можуть передбачати випадки обов`язкового членства певних суб`єктів підприємницької і професійної діяльності у СРО (ст.5). Кожен згаданий суб`єкт може бути членом декількох СРО (ст.5). При цьому СРО розробляє вимоги до членства у СРО, представляє інтереси членів СРО в їх відносинах з органами державної влади, органом банківського регулювання і банківського нагляду, організовує професійне навчання та атестацію працівників членів СРО чи сертифікацію товарів (робіт, послуг), вироблених членами СРО тощо (ст.6). СРО має право: оскаржувати у встановленому законодавством держави порядку будь-які акти, рішення і (або) дії (бездіяльність) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що порушують права та законні інтереси СРО чи її членів; приймати участь у обговоренні проектів національних законів та інших нормативних правових актів держави, державних програм із питань, пов`язаних із предметом саморегулювання тощо; вносити на розгляд згаданих органів пропозиції з питань формування і реалізації відповідної політики держави та самоврядування по відношенню предмета саморегулювання (ст.6).

Висновки.

Модельне законодавство СНД послідовно розгортає розроблення актів, що надалі мають враховувати при впровадженні правових основ господарювання країн-членів СНД. Але вищенаведені акти СНД поки що не є гармонізованими з точки зору чільних потреб інтеграції різновидових суб’єктів господарювання.