Ярославська Л.П.

Черкаський державний технологічний університет

Розвиток сільського господарства Правобережної України кінця ХІХ – початку ХХ ст.: до історіографії питання

Реформування аграрного сектору сучасної України викликає зростання актуальності вивчення періодів вітчизняної історії, які мають спільні риси з сьогоденням. Одним з таких періодів є кінець ХІХ – початок ХХ ст. Він характеризувався значними якісними змінами виробничих та соціальних процесів на селі. У цей час країна швидким темпом рухалася в бік ринкової трансформації усіх галузей економіки, у тому числі й сільського господарства. Особливості розвитку сільського господарства, його вплив на соціальні процеси в українському селі протягом кінця ХХ – початку ХХІ ст. викликали неоднозначні оцінки та судження дослідників. Проблеми розвитку сільського господарства Правобережної України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. стали предметом дослідження значного кола дослідників, починаючи зі свідків тогочасних процесів і закінчуючи представниками історичної науки сьогодення. Загалом історіографію з обраної теми можна умовно поділити на дорадянську, радянську та сучасну, кожна з яких має свої особливості.

В дореволюційний час увага дослідників сільського господарства Правобережжя була викликана швидким розвитком товарно-грошових відносин у цьому регіоні України та пов’язаних з ним змінами у соціально-економічному становищі селянства. Праці цього періоду цінні перш за все тим, що їх автори були сучасниками досліджуваного періоду та могли залучати власні спостереження процесів, вводити до наукового обігу оригінальні джерела – власний досвід, статистичні дані, соціологічні опитування тощо.

Науковий доробок кінця ХІХ – початку ХХ ст. включає дослідження, присвячені вивченню агропромислового комплексу українського правобережжя у контексті загального аналізу соціально-економічного розвитку російського та українського села, та праці, присвячені найрізноманітнішим аспектам аграрних відносин – землеволодінню та землекористуванню, використанню найманої праці. Серед узагальнюючих праць соціально-економічного характеру, в яких приділено певну увагу питанням розвитку сільського господарства Правобережної України на зламі ХІХ та ХХ ст. слід виділити дослідження В.Леніна, П.Маслова, М.Суханова та інших, автори яких на основі всебічного аналізу даних подають цілісну картину стану вирощування, збуту та споживання зернових у країні. Окремі аспекти даної проблематики з’ясовано в працях І.Черниша, С.Короленка, Є.Варби, П.Кудрявцева, М.Тезякова, які містять значний фактичний та аналітичний матеріал, необхідний для створення цілісної картини функціонування товарних господарств.

Узагальнюючи науковий доробок кінця ХІХ – початку ХХ ст., можна сказати, що тогочасні дослідники зосереджувалися, як правило, більше на описовості явищ, ніжна на їх аналізі, їм притаманна нерівномірність висвітлення окремих сюжетів, недостатня аргументованість висновків. Поряд з цим, засновані на статистичних даних та польових дослідженнях, праці представників дорадянської історіографії є незамінними для розуміння сутності процесів, що відбувалися у сільському господарстві Правобережної України протягом окресленого періоду.

Протягом радянського періоду розвитку вітчизняної історичної науки розробка теми розвитку сільського господарства України та її Правобережжя набуває відмінних від попереднього етапу рис. Історики вивчають питання, пов’язані з розвитком агрокультури та агротехніки, з еволюцією соціальних відносин на селі, з культурно-побутовим умовами життя селянства тощо. Але головним напрямком досліджень стає класова боротьба селянства кінця ХІХ – початку ХХ ст. та його вклад у перемогу більшовиків в Україні. Незважаючи на те, що майже усі праці радянських дослідників мають ідеологічне підґрунтя, вони є вагомим внеском у справу дослідження обраної проблематики. Ґрунтовними працями, що охоплюють майже усі аспекти аграрних відносин в Україні загалом на Правобережжі зокрема є роботи І.Гуржія, А.Чаянова, С.Дубровського, С.Сидельникова, П.Телечука, В.Теплицького, С.Павлюка. Характеризуючи радянську історіографію теми розвитку сільського господарства Правобережної України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., можна стверджувати, що вона зробила вагомий внесок у розробку питань аграрної історії України. Саме в цей період з’являються ґрунтовні дослідження, засновані на вивченні значної джерельної бази, всебічному аналізі розвитку виробничих та соціальних процесів на селі протягом досліджуваного періоду.

Якісно новий етап у вивченні проблематики аграрної історії Правобережжя в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. розпочався з проголошенням Україною державної незалежності. На сьогодні існує низка робіт, присвячених загальним питанням історії України кінця ХІХ – початку ХХ ст. та українського села цього періоду. Це насамперед колективні праці «Аграрна історія України» та «Історія українського селянства», дослідження О.Реєнта, Ю.Куценка, О.Мороза, С.Злупка та інших. Значна кількість наукових публікацій присвячено різноманітним аспектам історії українського села – це доробки Н.Темірової, І.Фаренія, В.Шевченко, М.Якименко, І.Десятнікова, Л.Горенко, Ю.Присяжнюка

Узагальнюючи доробок сучасної історіографії, слід зазначити, що її характерною рисою є об’єктивний підхід до явищ, що вивчаються, неупередженість та ідеологічна незаангажованість авторів, нове висвітлення начебто давно відомих сюжетів.