Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Сергєєва К.М.

Херсонський державний університет, Україна

Методичні основи формування здатності до професійної самореалізації у магістрів-піаністів

Входження України до світового освітнього простору обумовило необхідність у підготовці висококваліфікованих спеціалістів у всіх галузях знань. Реалізація набутих в процесі навчання компетенцій у практичній професійній діяльності передбачає поєднання особистісного та професійного розвитку. Таким чином, формування в процесі навчання здатності до професійної самореалізації є одним з головних завдань вищої школи.

Навчання в магістратурі є останньою ланкою у фаховій підготовці спеціалістів до здійснення професійної діяльності і вимагає особливих підходів та новітніх технологій. Особливості педагогічної професії полягають у тому, що самореалізація в ній відбувається не лише за рахунок особистісного зростання, а і як вираження себе через успіхи своїх учнів, в допомозі їм реалізувати свої професійні устремління.

Вивчення особливостей професійної підготовки магістрів музично-педагогічної освіти на заняттях з основного музичного інструменту (фортепіано) виявило що сучасний стан професійної підготовки магістрів в недостатній мірі відповідає тим вимогам, що пред’являються до майбутнього викладача вищої школи. При достатньому рівні базових знань та вмінь магістрів обмеженими виявилися прояви самостійності, майже несформованим індивідуальний стиль діяльності. Нерозвиненими виявилися ті вміння, що сприяють подальшій професійній самореалізації магістрів, зокрема: вміння пов’язувати набутий професійний досвід з практичною роботою, вміння створювати цікаву виконавську концепцію твору, креативність, вміння спрогнозувати подальший розвиток учня, комунікативні вміння, вміння адекватно регулювати власну поведінку та процес занять в залежності від зміни ситуації. Отже експериментальна методика мала на меті подолання цих недоліків.

Експериментальну методику формування здатності до професійної самореалізації було впроваджено у три етапи. Перший етап - інформаційно-адаптаційний – полягав у ознайомленні магістрів з вимогами до професії викладача основного музичного інструменту у вищому навчальному закладі, які були визначені в професіограмі. Він мав підготовчий характер та був спрямований на коригування стратегії професійного розвитку магістрів протягом навчання. Завданнями цього етапу були:

· ознайомлення магістрів із змістом категорії професійної самореалізації, механізмами її досягнення;

· активізація рефлексивної діяльності магістрів, спрямована на формування адекватної Я-концепції;

· актуалізація наявних знань, умінь та професійного досвіду;

· поступовий перехід від навчальної пізнавальної діяльності до практичної професійної.

Метою цього етапу було етапу формування індивідуальної стратегії професійної самореалізації, адекватної оцінки власних професійних можливостей, досягнень та недоліків, орієнтація магістрів на подальшу роботу.

Метою другого етапу експерименту – індивідуалізаційно - технологічного було відтворення в практичних діях «ситуації успіху» [2] на основі синергетично-творчої взаємодії між викладачем та студентом-магістром, із застосуванням набутих в процесі навчання знань, вмінь та навичок та професійного досвіду. Його завданнями було визначено:

· розширення професійного тезаурусу та загального світогляду;

· формування оригінальних прийомів з гри на фортепіано;

· формування практичних алгоритмів застосування набутих в ході навчання професійних знань та вмінь, а також створення на їх основі уявлень про успішність майбутньої професійної діяльності.

Основними методами роботи на цьому етапі були переважно індивідуальні творчі завдання з наступним груповим обговоренням результатів їх виконання в умовах синергетично-творчої взаємодії, а також рольові ігри , індивідуальні та групові психотренінги професійних якостей.

Метою третього етапу формувальної роботи – практично-комунікативного ставилося закріплення набутих виконавських та педагогічних умінь в процесі педагогічної практики на заняттях з фортепіано. Завданнями цього етапу були:

· формування оптимального стилю педагогічного спілкування (такими були визначені партнерський (діалогічний) та фасилітаційний);

· опробування методів практичної роботи із студентами;

· оцінювання ефективності різних методів педагогічного впливу і визначення залежності між стилем спілкування та успішністю педагогічної діяльності.

Методи формувальної роботи були наступними: створення штучної "кризової" ситуації, рольова гра-тренінг "Я-викладач", проведення відкритих занять із студентами з фортепіано.

Отже, методи формувальної роботи було спрямовано на розвиток здатності магістрів до професійної самореалізації. Було актуалізовано весь попередній досвід магістрів та здобуті ними в процесі навчання знання, вміння та навички. В перебігу формувальної роботи було використано різноманітні види практичної діяльності, а також різноманітні рольові ігри та психотренінги професійних якостей. Робота над формуванням необхідних професійних якостей проводилася як в індивідуальному, так і в груповому режимі, а також окремим напрямком стала робота із викладачами магістрів з метою залучення їх до фасилітаційних методів впливу. Виконання зазначених завдань сприяло розвитку індивідуального виконавського стилю магістрів, індивідуального стилю їх музичного мислення та оптимального педагогічного стилю.

Література:

1. Батыршина Г.И. Педагогические условия творческой самореализации будущего учителя музыки: Автореф. дисс. … канд. пед. наук. – Казань, 2003. – 24 с.

2. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как её создать: кн. для учителя/ А.С.Белкин. – М.: Просвещение, 1991. – 176 с.

3. Белозерова Л.И. Преподаватель вуза как субъект профессиональной деятельности // Психология субъектности. Человек как автор жизни //Сборник статей / Н.Н.Ершова, Н.А.Низовских. – Киров, 2001. – С. 62-65

4. Гусейнова Л.В. Формування готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності: Автореф. дис. ... канд. пед. наук.- К., 2005. – 22 с.

5. Єременко О.В. Становлення професійної культури магістрів у системі музично-педагогічної освіти // Наука і сучасність: Збірник наукових праць НПУ ім.. Драгоманова. – К.: Логос, 2004. – Т.44. – С.27-36.

6. Харькин В.Н. Педагогическая импровизация: теория и методика. - М.: Магістр, 1992. – С.23-48.

7. Юрко О.О. Творча самореалізація студентів магістратури в інтерпретаційній діяльності: Вокально-виконавський та педагогічний аспекти //Теоретичні питання культури, освіти та виховання /Збірник наукових праць. Вип.. 32 /За заг. редакцією акад. АПН України Євтуха М.Б., укладач – О.В. Михайличенко. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. – С.206-209.