Педагогические науки/ 5.Современные методы преподавания

Харченко Т. І.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

МЕТОДИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНТЕРНЕТУ ЯК СФЕРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР

Діяльність людини у сучасному світі неможливо уявити без одного з найважливіших винаходів ХХ століття – комп’ютера. Комп’ютерні технології висувають безмежні можливості у різних сферах сучасного життя – освіта, медицина, бізнес, політика, тощо. Методика навчання іноземних мов знаходиться у постійному пошуку ефективніших методів та прийомів навчання. Останнім часом в практику викладання іноземних мов було активно запроваджено інноваційні технології навчання, у тому числі комп’ютерні. Нашу увагу привертають методичні можливості Інтернету.

Інтернет посідає особливе місце в реалізації лінгвокраїнознавчого аспекту та міжкультурної взаємодії – діалогу культур – в процесі навчання іноземних мов. Інтернет – найширша комп’ютерна мережа світу, що володіє колосальними інформаційними можливостями. Інтернет дає унікальну можливість для тих, хто вивчає іноземну мову користуватися автентичними текстами, слухати і спілкуватися з носіями мови, тобто він створює природне мовне середовище.

Традиційно вважалося, що основна мета навчання іноземних мов – формування комунікативної компетенції. Всі інші цілі (освітня, виховна, розвиваюча) реалізуються в процесі здійснення цієї мети. Комунікативна компетенція в сучасному її розумінні передбачає формування здатності до міжкультурної взаємодії – діалогу культур.

Користування всесвітньою мережею Інтернет стає усе більш необхідною умовою одержання і передачі інформації з будь-якої спеціальності. Сучасні засоби зв'язку з партнерами, доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет передбачає досить вільне володіння не тільки комп'ютерними технологіями, але й іноземною мовою. Це реальність, яку ми повинні прийняти, та, очевидно, одна з причин, через яку ЮНЕСКО оголосив наступне сторіччя століттям поліглотів. Пріоритетна цінність століття інформатизації – інформація. Шлях до успіху в багатьох областях – доступ до інформації й уміння працювати з нею, зрозуміло, не тільки рідною мовою.

Специфіка предмету "Іноземна мова" полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності – навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма. Для навчання учнів різних видів мовленнєвої діяльності необхідно надати практику кожному учню в тому виді мовленнєвої діяльності, який він у даний час опановує. Навчати мовленнєвої діяльності можна лише в спілкуванні, живому спілкуванні. А для цього потрібен партнер. Комп'ютерні телекомунікації та мережа Інтернет здатна забезпечити учня реальним партнером – носієм мови і створити таку комунікативну ситуацію, коли учень вступає в живий діалог з партнером спілкування – носієм мови.

Крім живого природного спілкування Інтернет може бути використаний для таких навчальних цілей:

– для включення матеріалів мережі в зміст уроку (інтегрування їх у програму навчання);

– для самостійного вивчення або поглиблення іноземної мови;

– для самостійного пошуку інформації учнями в рамках роботи над проектом;

– для самостійної підготовки до здачі іспиту;

– для систематичного вивчення курсу іноземної мови дистанційно під керівництвом викладача.

Інтернет надає можливість долучитися до лінгвокраїнознавчих матеріалів, що представлені у природному, автентичному форматі і контексті. Вирізняють наступні сфери функціонування лінгвокраїнознавчих матеріалів:

– учбово-професійна (оголошення по працевлаштуванню, розклад уроків, вирізки з газет і журналів про систему освіти, шкільних проблемах, бюджетних асигнуваннях);

– рекламні проспекти різних навчальних центрів (курси іноземної мови, підвищення кваліфікації і т.д.) і програми різних заходів (музичних, образотворчих, спортивних);

– соціально-культурна сфера спілкування ( запрошення на виставки, концерти, у музеї; програми екскурсій, турів, розваг під час літнього відпочинку; вхідні квитки на видовищні заходи; репродукції художніх творів; рекламні проспекти, довідники з ілюстраціями визначних пам'яток, карти-плани міст; програмки й афіші спектаклів, концертів, фестивалів, масових видовищ);

– побутова сфера спілкування ( предмети побуту; проспекти-реклами готелів, кемпінгів, пралень, перукарень; схеми-плани усіх видів транспорту; проїзні квитки усіх видів транспорту; рахунки для оплати різних видів послуг.

4) торгово-комерційна сфера спілкування (рекламні проспекти різноманітних товарів; запрошення-реклами в ресторани, кафе, бари (із зазначенням різноманітних страв та послуг); меню замовлених страв, відомості про доставку їх додому, зазначення їхньої вартості; рецепти приготування національних блюд; рахунки за покупки, обіди, вечері; талони для покупку товарів.

5) спортивно-оздоровча сфера спілкування (реклама оздоровчих центрів, спортивних комплексів; афіші про масові спортивні заходи; рекламні проспекти різних лікувальних заходів і засобів.

6) сімейно-побутова сфера спілкування (листи, листівки, запрошення; візитні картки; бланки вітальних листівок у зв'язку з різними святами (народження, весілля, ювілей, хрестини).

Інтернет може мати величезний спектр можливостей використання. Учитель може підібрати ті чи інші автентичні матеріали до уроку, причому інформація може бути як графічною, так і звуковою (мова політичних чи державних діячів, цікаві виступи на різні теми носіїв мови з найрізноманітніших питань, мовлення дикторів радіо та телебачення країни, мова якої вивчається, яке вважається еталоном вимови та стилю). Викладач може провести усне обговорення отриманих електронною поштою листів від партнерів по проекту, провести в групах співробітництва обговорення, дискусії по тій чи іншій проблемній інформації, отриманої з ресурсів мережі Інтернет, а потім організувати загальну дискусію всього класу.

В Інтернет містяться фразеологізми, реалії, ідіоми, прислів'я, приказки, неологізми, що відбивають специфіку функціонування мови, що вивчається і культурі народу, у віртуальних бібліотеках знаходяться художні та публіцистичні твори авторів країни досліджуваної мови, а також довідники країнознавчого характеру.

Інтернет дає можливість листуватися електронною поштою, спілкуватися в так званих "чатах" та "форумах" (Facebook, Twitter, ISQ тощо) з громадянами країни, мову якої він вивчає. На уроці учень може обговорювати різні точки зору і висловлювати своє ставлення до різних подій у світі, до прочитаної книги або переглянутого фільму, до особливостей національної кухні, традицій святкування національних свят чи інших культурних традицій. При цьому Інтернет надає необмежені можливості в тому, щоб підібрати відповідні реальні ілюстрації, фото і, навіть, відео. У цьому ми вбачаємо діалог двох культур, стимульований реальними контактами з представниками цієї культури.

Таким чином, використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна більш ефективно вирішувати цілий ряд задач, серед яких і задачі лінгвокраїнознавчого характеру, як, наприклад, знайомитися з культурознавчими відомостями, що включають у себе мовний етикет, особливості мовної поведінки носіїв мови, особливості культури, традицій країни досліджуваної мови.