Моісєєва Ф. А., Филипенко С. Л.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Створення комунікативних ситуацій

на заняттях з ділової англійської мови

У цій статті розглядається роль і вплив чинника ситуативного і рольового навчання на формування і розвиток комунікативної і фахової компетенції студентів при професійно-орієнтованому навчанні за допомогою змодельованих комунікативних ситуацій на заняттях з ділової англійської мови.

Щоб спонукати студента до професійно орієнтованої мовленнєвої діяльності та використання при цьому необхідного іншомовного навчального матеріалу, йому треба будувати й пропонувати такі мовленнєві й не мовленнєві обставини та умови, в яких він міг би реально опинитися в ситуації і вчинити так чи інакше або здійснити легке перенесення на діючу в цих обставинах особу. Тобто в ситуаціях студенти можуть асоціювати себе з певною дійовою особою, роль якої вони виконують, поставити себе на місце цієї особи в певних обставинах, а це збагатить їх життєвий досвід, допоможе набути деяких практичних навичок з фаху та розвинути комунікативні вміння і творче, нестандартне мислення. Таким чином, комунікативна ситуація для ділового спілкування – це такий збіг умов і обставин, коли виникає потреба розв'язати завдяки спілкуванню певну ділову проблему реального життя, ухвалити потрібне рішення, досягти бажаного результату. Ситуації можуть створюватись на основі вербального ділового спілкування і мати передумови для свідомого використання засвоєного фахового матеріалу згодом на практиці.

Питання мовленнєвої ситуації та її моделювання на заняттях з ділової англійської мови посідає одне з провідних місць як у науково-методичній літературі, так і в практиці викладання цього предмета. У численних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних методистів розкриваються різні аспекти створення і функціонування комунікативних ситуацій при навчанні усного мовлення. Навчальна мовленнєва ситуація розглядається у методиці як сукупність життєвих умов, що спонукають до висловлення думок і використання при цьому мовного матеріалу.

Виходячи з принципу рольової організації навчально-виховного процесу, ми вважаємо, що ситуації організовуються викладачем як переплетіння рольових очікувань і неформальних, особистісних виявів. Навчальні ситуації моделюють фрагменти об'єктивної дійсності, співвіднесені з мовленнєвими діями партнерів по спілкуванню, тобто відтворюють та імітують типові ситуації реального життя учасників комунікації. У мовленнєвій ситуації відбувається апробація зразків і моделей реального іноземномовного спілкування, формується мовленнєва поведінка студентів, мобілізується їх увага та розвивається уява, пожвавлюється сам процес навчання, тобто проектується і реалізується ідеальне уявлення про можливу і належну норму діяльності для досягнення мети. Ці загальні характеристики ситуації як комунікативної вправи повною мірою стосуються і професійно орієнтованого навчання, оскільки через призму моделюванні процесу спілкування у комунікативних ситуаціях можна відтворити багатогранний зміст майбутньої фахової діяльності студентів. У цій статті ми розглянемо роль і вплив чинника ситуативного і рольового навчання на формування і розвиток комунікативної і фахової компетенції студентів при професійно орієнтованому навчанні за допомогою змодельованих комунікативних ситуацій на заняттях з ділової англійської мови.

Моделювання означає відтворення змісту будь-якої професійної діяльності людини і змісту стосунків між людьми під час виконання цієї діяльності. Якщо повномасштабне конструювання певного наближеного до майбутньої професійної діяльності комунікативного завдання (наприклад розв'язати ділове питання по телефону, домовитись про зустріч, провести презентацію або фрагмент переговорів тощо) в навчальній аудиторії мас характер умовності, то відтворення соціальних стосунків між людьми під час виконання цієї діяльності повинно якнайповніше відповідати реаліям ділового життя.

Основу мовленнєвої ситуації становить певна проблема, що відображається в комунікативному завданні, яке, у свою чергу, дає змогу ефективно керувати мовленнєву поведінку студентів для досягнення мети спілкування. Для викладача важливо усвідомити, як ставити комунікативне завдання, якими стимулами і заохоченнями викликати у студентів та реалізовувати мовленнєві наміри, який мовленнєвий продукт можна очікувати. Тому актуальним на сучасному етапі залишається створення на заняттях з ділової англійської мови таких умов та постановка таких комунікативних завдань, які стимулювали б студентів до усвідомленого засвоєння знань і творчого застосування набутих умінь і навичок, що є можливим лише при моделюванні проблемних ситуацій у навчанні. Викладачеві потрібно поставити студента перед необхідністю виконати таке практичне або теоретичне завдання, в якому призначені для засвоєння знання займатимуть місце невідомого. Лише за таких обставин студент розвиватиме своє мислення, тренуватиме пам'ять, мобілізує свій творчий і фаховий потенціал, що актуально у контексті професійної орієнтації майбутніх спеціалістів певної галузі. Тому виникає потреба в моделюванні комунікативних ситуацій і реалізації їх у рольових і ділових іграх та симуляціях, які дають можливість студентам як суб'єктам навчальної діяльності на високому рівні усвідомити процесуальний і змістовий аспекти професійно орієнтованого спілкування, виявити свою творчу індивідуальність, вдосконалити свої комунікативні та організаційні здібності.

Комунікативна ситуація своїм динамізмом та новизною детермінує реалізацію мовленнєвої поведінки співрозмовників залежно від тих соціально-комунікативних ролей, в яких опиняються її учасники. Чинник рольового навчання є провідним в теорії комунікативного методу, тому що гра дає змогу студентам легко входити в контакт з ігровими партнерами, знаходити взаєморозуміння і відчувати їх підтримку, сміливо виявляти свої емоції та почуття, стимулює формування моральних цінностей і світогляду студентів. Гру завжди легко пристосувати до потреб навчального процесу. При цьому не слід вважати зайвим якнайповніше імітування реальних умов, вдаючись до використання реквізиту і бутафорії. Використання унаочнень при моделюванні певної комунікативної ситуації створює той мікроклімат, який не тільки на вербальному, а й на зоровому рівні сприяє закріпленню здобутих навичок при розігруванні поведінкових і комунікативних моделей (наприклад, порядок вручення візитних карток під час знайомства чи ділових зустрічей; способи презентації та ознайомлення з рекламним матеріалом фірми тощо). Це надзвичайно допомагає наблизити навчальну ситуацію до реальності, сприяє зосередженню уваги студентів на діяльності, що відбувається, виховує в них почуття відповідальності як за свої вчинки, так і за вчинки партнерів по грі, дає змогу студентам належно оцінити процес та результати спільної діяльності.

Крім ділових ігор, викладач організовує так звані симуляції, або імітування ділової активності на практичних заняттях. Деякі дослідники називають таку діяльність імітаційно-моделюючою грою. Практично відмінності між діловими іграми та симуляціями є здебільшого умовними. Мета як симуляцій, так і ділових ігор – сформувати професійно-орієнтовані вміння ділового спілкування студентів під час розв'язування різноманітних проблем ділового життя і таким чином реалізувати їх рольову поведінку в заданих чи створених викладачем умовах.

Результатом ділової гри або симуляції є розв'язання поставленої викладачем проблеми, одержання певного вербального або невербального продукту. Для більшості студентів таким продуктом є усна презентація результатів певного дослідження з відповідними наочними засобами та належним чином складена і написана (надрукована) доповідь або звіт про виконану роботу. Тобто, завершивши виконання певного завдання, студенти звітують про здобуті результати, повідомляють, через які труднощі їм довелось пройти, щоб розв'язати поставлену проблему.

Щоб ознайомитися та самостійно опрацювати теоретичний матеріал з цієї теми, студенти використовують різноманітні джерела інформації: підручники, методичні розробки, підготовлені викладачем мікроконспекти, роздавальний матеріал, мережу Інтернет тощо. У методичній розробці з теми "Ділові зустрічі" студенти можуть знайти тексти для читання та подальшого обговорення, післятекстові вправи та завдання комунікативного характеру, зразки документів, технічні терміни, опорні мовні засоби для організації та проведення ділових зборів і нарад. Роздавальним автентичним матеріалом є оголошення та порядок денний зборів, протоколи, звітні меморандуми щодо проведення та результатів ділових зібрань. Мікроконспект містить, крім назви теми та мети заняття, основні питання, які треба опрацювати, тезовий виклад основних теоретичних положень, темні контрольні та дискусійні запитання з практичної підготовки та організації ділових зустрічей, список рекомендованої літератури. Мікроконспекти не тільки допомагають студентам краще зрозуміти й сприйняти матеріал в процесі аудиторного заняття, а й активізують їх самостійну роботу у процесі підготовки до наступного заняття.

Під час аудиторного заняття відбувається опрацювання теоретичного матеріалу теми, активізація вживання мовленнєвих зразків та термінологічної лексики, обговорюються пропозиції студентів щодо порядку проведення ділових зустрічей, інші питання, які варто розв'язувати. Студенти наводять приклади ефективних ділових зібрань (з власного досвіду або з прочитаних текстів) та визначають, що корисного й цікавого можна запозичити з ділової практики реальних компаній і фірм. Вони виробляють і погоджують пропозиції, тренуються у складанні проектів рішень майбутніх зборів. Отже, коли студенти оволоділи теоретичним матеріалом, зібрали релевантну інформацію, підготували приміщення, запросили гостей і розв'язали інші організаційні питання, вони розпочинають так зване ігрове проектування, тобто власне проводять симуляцію ділового зібрання.

Для аналізу та оцінювання проведеного ділового зібрання кожної міні-групи може призначатися сторонній спостерігач, який в міру своєї компетентності і неупередженості визначить сильні і слабкі аспекти практичної діяльності студентів, підкаже способи виправлення типових помилок і недоречностей. Запрошені "репортери" зачитують підготовлені і написані вдома відгуки-репортажі, а "гості" дають інтерв'ю з елементами аналізу та свого оцінювання проведеного ділового зібрання, на якому вони були присутніми. Таким чином, студенти-учасники мають можливість почути оцінку своєї діяльності щодо проведеного ділового зібрання не лише від викладача, а й від своїх колег. Ідеальним міг би бути варіант, коли б записали ділову гру чи симуляцію на відео і згодом всебічно її проаналізували.

Отже, широкомасштабне моделювання комунікативних ситуацій як ефективний методичний прийом відповідає потребам дня, тому що дає змогу викладачеві забезпечити високу якість та ефективність навчальної діяльності, створити умови для отримання студентами ґрунтовних теоретичних і практичних знань у ВНЗ. Беручи активну участь у структурованій навчальній діяльності типу рольових та ділових ігор, симуляцій, студенти генерують ідеї, спрямовані на ефективне розв'язування проблем реального ділового життя, опановують культуру ділового спілкування, проявляють себе як особистості.