Бойко И., Халилова-Чуваева Ю.А.

Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М.И. Туган-Барановского, Украина

РОЛЬ ЗМІ У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН

Актуальність обраної проблеми полягає у тому, що з розвитком комунікаційних технологій значення слова для маніпуляцій свідомістю і поведінкою людей набуває все більшого значення. Особливо цікаво розглянути як політики впливають на свідомість людей.

Багато вітчизняних та зарубіжних науковців привертали свою увагу до анонсованого вище питання, серед них: А. Зінов'єв, Г. Шахназарова, Д. Белл, К. Гаджієв, О. Улєдова.

Метою даної роботи є дослідження маніпуляцій поведінкою і свідомістю українців політиками і владоможцями через слово.

У наш час дуже важливу роль грають засоби масової інформації, які виражають і формують громадську думку, яку прийнято розглядати як колективне судження людей, в якому ставлення до подій і явищ виявляється у формі схвалення, осуду або вимоги [1].

Будучи станом суспільної свідомості, громадська думка є ніби посередницею між свідомістю і практичною діяльністю людей. Не підмінюючи ні однієї із форм суспільної свідомості, не спираючись на організовану силу як закон, не визначаючи цілей, як це робить програма, громадська думка з допомогою специфічних засобів, шляхом схвалення або осуду, захоплення чи зневаги, акцентування інтересів, раціональної та емоційної оцінки людей і їхніх учинків сприяє трансформації тих чи інших ідей у конкретні вчинки [2].

Засоби масової інформації здійснюють свою політичну, управлінську роль у політичній системі шляхом обговорення, підтримки, критики й осуду різних політичних програм, платформ, ідей і пропозицій окремих осіб, громадських формувань, політичних партій, фракцій таким чином здійснюючи «маніпуляцію свідомістю».

Що таке "маніпуляція свідомістю під час виборчих кампаній"? Коротко, це – система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на свідомість виборців, за умов приховування справжніх цілей і думок, з метою отримання підтримки певної політичної сили [3].

Перш за все, необхідно виділити деякі напрями маніпуляцій через слово в Україні:

а) втілення в мову українців слів з новою системою значень і смислів (слова, які прийшли до нас з Заходу і США – брокер, кілер, мерчендайзер, ваучер тощо).

б) заміна українських слів, які використовує народ, що живе в Україні, на слова української діаспори США – шпиталь, гелікоптер тощо;

в) зміна суспільного ставлення до діяльності людини через використання нових слів (в давні часи людина, яка десь скуповувала певні товари за одніми цінами, а в іншому місці продавала їх за більшими цінами, поважалася суспільством і мала назву «купець»; за радянських часів така людина називалася «спекулянт»; в наш час - «комерсант», «бізнесмен»).

По-друге, використання публічних виступів відомих політиків через телебачення у програмах-шоу на зразок програми С. Шустера «Свобода», «Дуель» тощо. Відомі політики, використовуючи свою ораторську майстерність і суто сугестивний вплив слова на свідомість людей, які присутні у студії, здатні змінювати їх точку зору наприкінці програми. Більше того, після зустрічі «дуелянтів» телеглядачі очікувано змінюють своє ставлення до певної особи. Так, під час подібної зустрічі В.Януковича і В.Ющенко, коли перший намагався переконати населення країни, як то кажуть, з «цифрами у руках», другий покладався на сугестивний вплив слів і викликав прихильність більшої частини людей, що виявилося під час голосування у виборі претендентів на президентське місце у 2004 році.

По-третє, звернення відомих політиків через телебачення до населення. По-четверте, використання результатів соціальних опитувань через ЗМІ, цифри яких оговорюються відомими політологами і на основі яких вони роблять певні прогнози, чим формують суспільну думку населення країни. По-п’яте, дозвіл влади окремим художнім колективам паплюжити історію (а отже, і справжнє значення слова і історичної події).

Цікавою для дослідження є авторська програма Піховшека "Епіцентр" в недільному ефірі на "1+1". Під час аналізу певної події автор програми подавав на свій власний розсуд декілька варіантів коментарів того, що сталося, або подальшого розвитку події з аналізом даних, фактів, документів, висловлювань конкретних політиків з цього приводу. Але варіанти підбиралися автором телепередачі тенденційно, для того щоб ввести у свідомість слухача наперед запланований "правильний" висновок. Для цього підтверджуюча інформація щодо "непотрібних" варіантів була представлена доволі слабкою, а "потрібний" варіант підживлювався "конкретним" фактажем.

Усе це супроводжувалося відповідними коментарями ведучого і в кінці теми, як правило, ставилося риторичне запитання. Цей приклад впливу можна вважати одним із найпрофесійніших прийомів маніпуляції свідомості на українському телебаченні. Але більшій ефективності його програми перешкоджала висока недовіра громадян до самої постаті ведучого та до українського телебачення взагалі.

Таким чином, слід констатувати той факт, що з розвитком цивілізації, поширенням глобалізаційних процесів сила слова в маніпуляціях свідомістю людей ще більше посилюється, оскільки сугестивне значення слова є глибинною сутністю психіки людини. Крім цього, сучасні технології і способи використання слова відомими політиками надають можливостей ще більше підсилити його маніпуляційний вплив.

Література:

1. Михальченко М. Позиції опозиції. Хто є хто в Україні / М. Михальченко // Віче. – 2002. – № 3.

2. Актуальні проблеми політики: 36. наук, праць. – Одеса, 2001.

3. Бекешкіна І. Е. Традиція вивчення виборчої поведінки та вітчизняні реалії / І. Е Бекешкіна // Проблеми розвитку соціологічної теорії. – К., 2001