НОРМАТИВНА КОМПІЛЯЦІЯ І ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЗАКО-НОДАВЧОЇ ТЕХНІКИ ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕЛІКУ І ХА-РАКТЕРИСТИКИ СУТНОСТІ ПРИНЦИПІВ ТРУДОВОГО ПРАВА У ПРОЕКТІ НОВОГО ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Лавріненко О.В., кандидат юридичних наук, доцент, Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка

Нормативна компіляція і порушення правил законодавчої техніки під час визначення переліку і характеристики сутності принципів трудового права у проекті нового Трудового кодексу України

Запропонована розробниками у ст. 3 «Основні засади правового регулювання трудових відносин» Проекту нового Трудового кодексу України від 04.12.2007 за №1108 [1], що був узятий за основу й пройшов друге слухання у Верховній Раді України 01.10.2008 (далі – ТКУ), система із 19 «основних засад»,[1] себто принципів, є логічно-суперечливою і має певні вади. Зауважимо, що, по-перше, означений перелік принципів за змістом значною мірою відтворює зміст відповідних положень чинного Трудового кодексу Росії, а кількість таких принципів, як це не дивно, взагалі повністю співпадає(!?), себто по суті це «нормативна компіляція» наявного російського законодавства; по-друге, така необґрунтовано, принаймні з позиції сучасної вітчизняної доктрини права, розгалужена за «компонентною ознакою» система галузевих за статусом принципів призведе, крім інших негативних результатів, до «розмивання» як самої сутності таких принципів, так і чіткості їхньої видової систематизації (статусу) у системі права.

Для переконливості пошлемося тут на критичні висновки сучасних російських правників.[2] Слід погодитися з наведеними критичними зауваженнями, вони є цілком обґрунтованими і, в силу означеного «нормативного компілювання», значною мірою стосуються наявної вітчизняної доктрини трудового права [3-23] та запропонованого у ст. 3 Проекту ТКУ підходу. Не зайвим наразі було б урахування законотворцем і загальновідомих правил дефінування «принципів трудового права» на рівні нового Трудового кодексу України, адже правові (юридичні) дефініції – це саме «стислі логічні визначення, які містять у собі найістотніші ознаки поняття, що визначаються… Розкриваючи зміст поняття (терміну), слід перераховувати не усі його ознаки, а лише найважливіші. Такий підхід дає... можливість сформулювати правову конструкцію достатньо повно, точно і в той же час економно, не розпливчасто... Норма, що дуже деталізована, схожа на перевантажений корабель, який глибоко осів і важко піддається управлінню. Перевантажений деталями і уточненнями закон також важкий для використання...» [24, с. 65, 68-69]. Тут ми солідаризуємося з критикою теоретика права М.В. Цвіка, який на прикладі аналізу дефінування такого поняття, як «нормативно-правовий акт», наголошує, що «зауваження викликає використання навіть такого фактично пануючого в тексті чинних нормативних актів і юридичній літературі терміну як «нормативно-правовий акт». Його вживання веде до термінологічних надлишків і порушення правил законодавчої техніки. Справа в тому, що вказівка на правовий характер акту поглинає його означення як акту нормативного, тому використання терміну «правовий акт» має безумовну перевагу як більш економне» [25, с. 58]. Зважаючи на те, що у нашому випадку ідеться про закріплення переліку та визначення назви галузевих принципів трудового права України на рівні нормативного акту – нового Трудового кодексу означенні правила «економності», уникнення «термінологічних надлишків» є методологічне значущими і не може ігноруватися, як те по суті допускають розробники у ст. 3 Проекту ТКУ.

Література

1. Проект Трудового кодексу України від 04.12.2007 за реєстраційним №1108 // Режим доступу: gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511.

2. Лушникова М.В. Очерки теории трудового права: моногр. / М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – Спб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 940 с.

3. Лавріненко О.В. Система галузевих принципів права соціального забезпечення України: теоретико–методологічний аналіз їхньої доктринальної класифікації / О.В. Лавріненко // Бъдещи изследвания – 2009: материали за V Международна научна практична конференция, (София, 17–25 февруари 2009 година). – София: «Бял ГРАД–БГ» ООД, 2009. – Т. 5. – С. 6–10.

4. Лавріненко О.В. Прояв феномену «термінологічної еклектики» в сучасних дослідженнях організаційних принципів побудови підрозділів ОВС України / О.В. Лавріненко // Veda a technologie: krok do budoucnosti – 2009: materiäly V Мezinärodni vedecko–praktickä konference, (Praha, 27.02.2009–05.03.2009 r.). – Praha: Education and Science, 2009. – Dil 6. – S. 47–54.

5. Лавріненко О.В. Застосування класифікаційного підходу в дослідженні галузевих принципів «права соціального захисту»: теоретико–методологічний аналіз сучасної наукової доктрини / О.В. Лавріненко // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – №6. – С. 33–36.

6. Лавріненко О.В. Щодо доцільності ототожнення «принципів» та «суб’єктивних прав та обов’язків» учасників трудових відносин: теоретичні аспекти / О.В. Лавріненко // Наукові дослідження – теорія та експеримент 2009: матеріали Y Міжнародної науково–практичної конференції, (м. Полтава, 18–20 травня 2009 р.). – Полтава: ІнтерГрафіка, 2009. – Т. 3. – С. 138–140.

7. Лавриненко О.В. Проблемы дефинирования, характеристики содержания и систематизации отраслевых принципов трудового права и принципов правового регулирования служебно–трудовых отношений работников органов внутренних дел: философско–правовой и теоретико–методологический анализ современной научной доктрины / О.В. Лавриненко // Российский ежегодник трудового права. – 2008. – №4. – С. 534–568.

8. Лавріненко О.В. Феномен єдності і диференціації в системі правового регулювання соціально–трудових відносин: філософсько–правові та теоретико–методологічні аспекти / О.В. Лавріненко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – №1. – С. 104–113.

9. Лавріненко О.В. Загальноправові, галузеві та внутрігалузеві (інституційні) принципи правового регулювання соціально–трудових відносин: дискусійні підходи тлумачення їхньої сутності та характеру співвідношення / О.В. Лавріненко // Розвиток наукових досліджень ’2009: матеріали Y Міжнародної науково–практичної конференції, (м. Полтава, 23–25 листопада 2009 р.). – Полтава: ІнтерГрафіка, 2009. – Т. 3. – С. 115–121.

10. Лавріненко О.В. Галузеві принципи повноправності та рівноправності працівників і роботодавців: дискусійні аспекти онтолого–правової характеристики та їхнє значення в удосконаленні механізму правового регулювання соціально–трудових відносин / О.В. Лавріненко // Актуальні проблеми політики. – 2009. – Вип. 38. – С. 165–173.

11. Лавріненко О.В. Проблеми дефінування, систематизації та онтолого–правової характеристики основних принципів проходження служби в органах внутрішніх справ України / О.В. Лавріненко // Господарсько–правове забезпечення розвитку економіки України в період економічної кризи: матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції, (м. Донецьк, 27 листопада 2009 р.). У 2 ч. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – Ч. 2. – С. 56–60.

12. Лавриненко О.В. Онтолого–правовая характеристика принципов правового регулирования служебно–трудовых отношений: анализ современных научных разработок / О.В. Лавриненко // Труд. Профсоюзы. Общество. / гл. ред. Л.П. Козик. – Минск: Федерация профсоюзов Беларуси; Международный институт трудовых и социальных отношений, 2009. – №3. – С. 49–53.

13. Лавріненко О.В. Принцип єдності й диференціації правового регулювання соціально–трудових відносин у системі галузевих принципів трудового права України: монографія / О.В. Лавріненко. – Донецьк: Ноулідж – ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 358 с.

14. Лавріненко О.В. Місце принципу єдності й диференціації правового регулювання соціально–трудових відносин в структурі загальної системи права, його роль в процесах систематизації галузевих принципів та проблемні аспекти характеристики його співвідношення з методом трудового права [Електронний ресурс] / О.В. Лавріненко // Форум права. – 2010. – №2. – С. 231–248. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2010–2/10lovmtp.pdf.

15. Лавріненко О.В. Теоретико–методологічні проблеми використання класифікаційного підходу під час систематизації й інтерпретації змісту галузевих принципів сучасного трудового права / О.В. Лавріненко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2010. – №2. – С. 193–206.

16. Лавриненко О.В. Понятийный аппарат учения о принципах трудового права: проблемные аспекты определения понятия и характеристики признаков отраслевых принципов / О.В. Лавриненко // Aktualni vymozenosti vedy – 2010: materiäly VI Мezinärod. vedeck.–prakt. konf., (Praha, 27.06.2010 – 05.07.2010 r.). – Praha: Education and Science, 2010. – Dil 8. – S. 28–31.

17. Лавріненко О.В. Внутрігалузеві принципи трудового права: дискусійні підходи до тлумачення їхнього змісту, інституційної систематизації та відмежування від принципів загальносоціального права / О.В. Лавріненко // Динамиката на съвременната наука – 2010: материали за VI Международна научна практична конференция, (София, 07–15 юли 2010 година). – София: «Бял ГРАД–БГ» ООД, 2010. – Том 5. – Стр. 16–21.

18. Лавріненко О.В. Концепція ототожнення принципів із суб’єктивними правами й обов’язками учасників соціально–трудових відносин та її вплив на структурну організацію елементного складу правового статусу суб’єктів трудового права / О.В. Лавріненко // Stosowane naukowe opracowania – 2010: materiäly VI Мiedzynarodowej naukowi–praktycznej konferenсji, (Przemysl, 27 lipsa – 05 sierpnia 2010 roku). – Przemysl: Nauka і studia, 2010. – Volume 3. – Str. 61–64.

19. Лавріненко О.В. Теоретико–методологічні підходи до дефінування родових ознак поняття «принципи трудового права» / О.В. Лавріненко // Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення: тези доповідей та наукових повідомлень учасників II Міжнародної науково–практичної конференції, (м. Харків, 8–9 жовтня 2010 р.). – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2010. – С. 91–96.

20. Лавріненко О.В. Галузеві принципи правового регулювання праці / О.В. Лавріненко // Трудове право та проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави: матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції, (м. Харків, 24–25 вересня 2010 р.) / за ред. проф. В.С. Венедіктова. – Харків: УАФТП; ХЕПУ, 2010. – С. 75–77.

21. Лавріненко О.В. Галузеві принципи права: міждисциплінарний аналіз системи їхніх ознак / О.В. Лавріненко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2010. – Вип. 3. – С. 54–63.

22. Лавріненко О.В. Розмежування міжгалузевих правових принципів та галузевих принципів трудового права України: дискусійні підходи сучасної доктрини / О.В. Лавріненко // Образование и наука 21 век – 2010: материали за VI Межд. науч. практ. конференция, (София, 17–25–ти октомври 2010 година). – София: «Бял ГРАД–БГ» ООД, 2010. – Том 9. – Стр. 54–58.

23. Лавриненко О.В. Современная проблематика учения об отраслевом принципе единства и дифференциации правового регулирования трудовых отношений / О.В. Лавриненко // Господарсько–правове, цивільно–правове та фінансово–правове забезпечення розвитку економіки України: матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції, (м. Донецьк, 26 листопада 2010 р.): у 2 ч. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – Ч. 2. – С. 27–30.

24. Ковальський В.С. Правотворчість: теоретичні та логічні засади: монографія / В.С. Ковальський, І.П. Козінцев. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 196 с.

25. Цвік М.В. Фундаментальні проблеми теорії права // Антологія української юридичної думки: у 10 т. – К.: Юрид. книга, 2005. – Т. 10. – С. 49–63.

[1] У Кодексі ідеться про такі засади (принципи) трудового права, як: «…1) свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується; 2) заборони примусової праці; 3) заборони дитячої праці; 4) заборони дискримінації у сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду про визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації; 5) забезпечення повної та продуктивної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття; 6) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для захисту своїх прав та інтересів; 7) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин; 8) рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці; 9) забезпечення працівникам державних гарантій у сфері праці; 10) гарантування працівникам своєчасної та в повному розмірі виплати заробітної плати, що забезпечує достатній життєвий рівень для них та їхніх сімей; 11) створення належних, безпечних і здорових умов праці та відпочинку; 12) створення працівникам рівних можливостей щодо їх професійного зростання, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації; 13) забезпечення права працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 14) гарантування права на розв’язання індивідуальних і колективних трудових спорів, у тому числі забезпечення права працівників на страйк; 15) забезпечення судового захисту трудових прав, честі та гідності учасників трудових відносин; 16) здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства; 17) сприяння веденню колективних переговорів з метою укладання колективних договорів і угод; 18) захисту від незаконного звільнення і 19) забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою» [1].

[2] Так, А.М. Лушніков і М.В. Лушнікова наголошують з цього приводу, що «в настоящее время в законотворчестве упрочился текстуальный способ закрепления отраслевых принципов в нормах-принципах. Все новые кодексы содержат специальные статьи, посвященные основам соответствующего отраслевого законодательства. Это же осуществлено и в ТК РФ. В ТК РФ (ст. 2) впервые дан перечень основных принципов российского трудового законодательства. Для них характерны следующие противоречия и недостатки. Во-первых, законодательно закреплено 19 отраслевых принципов, что является абсолютным рекордом. Понятно желание законодателя закрепить основы отрасли, но в результате некоторые принципы названы неоднократно через различные их проявления. В то же время в рамках одного принципа были объединены различные по своей природе принципы, например запрещение принудительного труда и дискриминации в сфере труда (п. 3 ст. 2 ТК РФ). Во-вторых, в п. 2 ст. 2 ТК РФ воспроизведен межотраслевой принцип свободы труда. Защита от безработицы и содействие в трудоустройстве (п. 4 ст. 2) вообще являются принципами государственного и административного права, а также права социального обеспечения. К последней отрасли относится и принцип обеспечения права на обязательное социальное страхование (п. 20 ст. 2). В-третьих, законодатель не уделил внимания принципу дифференциации, как составляющему принципа единства (равенства) и дифференциации в трудовом праве. Этот принцип не получил текстуального закрепления. В-четвертых, многие принципы вновь сформулированы в виде обеспечения прав работников и работодателей, что неизбежно дублирует содержание ст. 21 и 22 ТК РФ, специально посвященных основным правам и обязанностям работника и работодателя. …Права и принципы – это не одно и то же: принципы как категория идеальная не сводятся к правам и обязанностям лишь одного субъекта – работника. Принципы отрасли должны отражать формы взаимодействия прав и обязанностей работника и работодателя, их представителей, а не только работника… Более того, речь должна идти о фундаментальных принципах трудового права, играющих роль объединяющего начала в системе принципов правового регулирования, а не принципах отдельных институтов трудового права. Отметим, что и в настоящее время некоторые ученые, соглашаясь с разграничением принципов и основных трудовых прав, фактически их отождествляют» [2, с. 418-419].