Экономические науки / 14. Экономическая теория

К.е.н. Галицька Е.В.

К.е.н. Прімєрова О.К.

К.е.н. Сєміколенова С.В.

Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

Внесок О.О. Русова в розробку

теоретико-методологічних засад статистики

(до 170-ї річниці з дня народження)

Олександра Олександровича Русова (1847–1915), випускника Київського університету, етнографа, громадського діяча називали «батьком української земської статистики». До основних економіко-статистичних праць О.О. Русова слід віднести: «Приклади опису окремих землеробських господарств у поселеннях Довжицької волості» (1877), «Ніжинський повіт. Статистико-економічний опис з проектами оцінки нерухомого майна повіту, таблицями і двома картами» (1880), «Харків за переписом 1892 року» (1893), «Опис Чернігівської губернії» (2 тт. 1898–99), «Короткий огляд розвитку російської оціночної статистики» (1913), інші.

Одними з перших статистичних досліджень вченого були праці «Приклади опису окремих землеробських господарств у поселеннях Довжицької волості» та «Статистико-економічний опис Довжицької волості Чернігівського повіту», які було опубліковано у працях статистичного відділення при Чернігівській губернській земській управі (1877). Автор, використовуючи дані опитування селян та враховуючи характеристики достатку селянських господарств, виділив три їх типи: «бідні», «середні» і «багаті» [2, с. 122]. Характеризуючи кожний з виділених типів, учений досліджує склад родини, їх стать та вік для визначення «робочої чисельності населення», аналізує статок зазначених господарств, а саме, кількість землі (десятин), худоби, коней; у вартісному виразі (в руб.) будівель і споруд, худоби, знарядь праці, убранства приміщень, одягу та їжі, податків, зборів та платежів тощо. Поряд з цим вчений визначає доходи від сільськогосподарської діяльності з урахуванням цін по кожному окремому її виду. Він переконаний, що усереднення обчислень за доходами і витратами не дозволяє надати реальну характеристику господарствам. Заслуговує на увагу здійснений дослідником порівняльний аналіз рівня добробуту селянських господарств Чернігівської і Київської губерній (за даними П. Чубинського). Проведений вченим аналіз бюджетів селянських господарств Чернігівщини засвідчив «більшу заможність селян Київської губернії порівняно з селянами Чернігівського повіту» [2, с. 137]. О.О. Русов підкреслює: «Збирання фактів про три типи господарств у різних місцевостях чернігівської губернії може надати багатий матеріал для порівняння як самих цих фактів, так і умов, що їх спричинили» [2, с. 138].

Вчений при статистико-економічному дослідженні Довжицької волості насамперед зосередив увагу на розмірі земельних ділянок, їх розподілі за угіддями та розподілі власників землі за станом. Також було структуровано сільськогосподарські угіддя та проаналізовано оплату сільськогосподарської праці. За даними Статистичного комітету (1874 р.) надано характеристику поселень Довжицької волості та чисельності населення, розподіленої за статтю та станом, статтю та віком. Автором обчислено середні та відносні статистичні показники по поселенням, зокрема, «кількість осіб на 1 двір» [3, с. 171]. Навіть у перших своїх наукових працях О.О. Русов демонструє глибину розробки питань, ґрунтовність й різнобічність проведених досліджень.

У 1880 р. вийшло з друку дослідження О.О. Русова «Ніжинський повіт. Статистико-економічний опис з проектами оцінки нерухомого майна повіту, таблицями і двома картами», яке було виконане за пропозицією Ніжинського повітового земства [5]. Працюючи з двома помічниками, вчений застосував експедиційний спосіб опитування. Він не тільки цікавився умовами господарського побуту, а й соціальними проблемами. Наукова праця складається з таких розділів: 1. Територія та населення; 2. Сільське господарство; 3. Проект оцінки земельних угідь; 4. Будівлі. Автор зазначав, що при проведенні статистико-економічного дослідження Ніжинського повіту за основу було взято програми, які застосовувалися для збирання відомостей в інших повітах Чернігівської губернії. Способи та прийоми дослідження визначались відповідно до мети, завдань та об’єкта дослідження. В результаті інтенсивної та кропіткої роботи був зібраний великий обсяг достовірної і унікальної інформації.

У цьому ж 1880 р. вчений публікує «Досвід програми для вивчення економічних і суспільних відносин у південноросійському селі» [4]. Запитання програми побудовано в такій послідовності: спочатку – географічні та загальні статистичні відомості щодо населення; потім – щодо майна, праці, капіталу та споживання; останнім блоком є запитання щодо форм сільського співжиття, деякі з них охоплюють «сферу сімейної та особистої моральності». В цій науковій праці він коротко характеризує і програми, які було розроблено українськими дослідниками до нього, зокрема програму М.І. Зібера. Детальну доповідь щодо цієї програми О.О. Русов зробив на засіданні статистичної комісії при ІІІ відділенні Вільного економічного товариства 9 грудня 1903 р. і опублікував її. Він вважав за потрібне повернутись до цієї програми, оскільки вона є «головним джерелом при складанні практичних програм» земської статистики, а також тому, що неодноразово доводилося «отримувати запити від статистиків» щодо можливості її придбання.

Маючи різнобічні та ґрунтовні знання з багатьох галузей науки та суспільного життя, О.О. Русов був переконаний у необхідності допомоги практикам-статистикам університетськими професорами у «виробленні методів збору» статистичних даних. На його думку, «почесне місце» у вирішенні даних питань займав професор Лейпцігського університету Карл Бюхер, розробивши «програму для дослідження форм домашнього і так званого … кустарного виробництва». Вчений підкреслює «особливу цінність» статистичних даних можливих вітчизняних досліджень, оскільки, в країні «кустарні і домашні виробництва широко розповсюджені» [7, с. 40]. Заслуговує на увагу зроблена автором порівняльна характеристика німецької та вітчизняної класифікації селян і ремісників.

О.О. Русов зазначав, що для майбутніх поколінь величезне значення має достовірне відтворення економічного життя та економічних відносин губерній того часу. Втіленням цієї мети стала його фундаментальна двотомна праця «Опис Чернігівської губернії», яку було відзначено премією Харківського університету та золотою медаллю Російського географічного товариства.

Дослідники історії статистики визнавали високий науковий рівень дослідження і зазначали, що це найкраща наукова праця, написана про Чернігівщину того часу. В «Описі Чернігівської губернії» О.О. Русов широко використовував статистичні методи: групувань, узагальнюючих характеристик, табличний, графічний та ін. [6]. Методологічні підходи до проведення даного дослідження були застосовані згодом і в інших українських земських статистичних відділеннях.

У період роботи в Київському комерційному інституті О.О. Русов плідно працював над курсами лекцій зі статистики, прагнув узагальнити накопичений матеріал та висловити свою точку зору щодо розвитку земської статистики, бажаючи залишити нащадкам напрацювання попередніх років. У цей час він публікує «Про залізничну статистику. Конспект курсу» (1911), «Короткий огляд розвитку російської оцінної статистики» (1913), «Коротка енциклопедія земської справи в її історичному розвитку» (1914) та ін. Останні дві його праці були видані «Гуртком студентів киян» Київського комерційного інституту. Вони стали останнім науковим доробком вченого, підсумком його багаторічної наукової статистичної діяльності. В даних працях він розкрив значення і охарактеризував етапи еволюційного розвитку оціночної статистики, роль та значення земств й історичний розвиток земської справи.

Література:

1. Галицька Е.В. Етапи формування та розвитку статистики як науки / Е.В. Галицька, О.К. Прімєрова // Теорія статистики: підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – С. 9-69.

2. Русов А.А. Примеры описания отдельных земледельческих хозяйств в поселениях Довжицкой волости Черниговской губернии / А.А. Русов // Труды стат. отделения при Черниговской губернской земской управе. – Чернигов, 1977. – Вып. І. – С 119-148.

3. Русов А.А. Статистики-экономическая описание Довжицкой волости Черниговского уезда / А.А. Русов // Труды стат. отделения при Черниговской губернской земской управе. – Чернигов, 1977. – Вып. І. – С 149-285.

4. Русов А. Опыт программы для изучения экономических и общественных отношений в южно-русском селе / А. Русов. – К., 1880. – ІІ + 18 с.

5. Русов А.А. Нежинский уезд. Статистико-экономическое описание с проектами оценки недвижимих имуществ уезда, таблицями и двумя картами / А.А. Русов – К., 1880. – ХІV + 359 + 42 с.

6. Русов А.А. Описание Черниговской губернии: в 2 т. / А.А. Русов. – Чернигов, 1898-1899. – Т.1. – 1898. – XII + 438 + 124 с.; Т.2. – 1899. – XII + 378 + 327 с.

7. Русов А.А. Программа для исследования кустарных и домашних производств профессора К. Бюхера /А.А. Русов // Земский сборник Черниговской губернии. – Чернигов, 1894. – № 4. – С. 39-45.