Модернізація методичної системи навчання математики в контексті
стандартизації початкової освіти в Україні
Серед основних пріоритетів модернізації розвитку
початкової математичної освіти на сучасному етапі виступає необхідність
підвищення її якості. Як перспективний шлях реалізації цього процесу науковці
називають упровадження компетентнісного підходу, який наповнює традиційне навчання
особистісно-зорієнтованим, практично спрямованим, гуманістичним змістом.
Ідея компетентнісного підходу дає відповідь на питання, який результат
освіти необхідний особистості та затребуваний сучасним суспільством. Формування
компетентності учня є актуальною проблемою й розглядається як вихід із
проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити
якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом. Йдеться
про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості, при цьому увага
акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума
завчених знань, умінь і навичок, а здатність учня діяти в різноманітних
проблемних ситуаціях.
Перші спроби реалізації компетентнісного підходу
закладено в Державному стандарті початкової загальної освіти, який уперше
вступив у дію в 2001 р. як основний механізм оновлення змісту та контролю
за якістю його засвоєння. Компетентнісний підхід до відбору й структурування
змісту освіти, визначення вимог до його засвоєння було також використано в
процесі доопрацювання (2005 р.) та у новій редакції Державного стандарту
початкової загальної освіти (2010 р.).
Мета статті
розкрити особливості модернізації методичної системи навчання математики в
контексті нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти
Ретроспективний аналіз свідчить, що наукових досліджень, в яких
безпосередньо розкриваються особливості модернізації вітчизняної початкової
математичної освіти, не так багато. Зокрема це праці М. Богдановича, М. Бантової,
Г. Бельтюкової, Г. Бєлошистої, Н. Глузман, Н. Істоміної,
Л. Кочиної, О. Корчевської, О. Комар, Л. Коваль, Я. Короля,
М. Моро, Л. Петерсон, С. Скворцової, С. Царьової та ін.,
які пов’язані з висвітленням проблем організації навчання математики в початковій
школі та спеціальні дослідження М. Бурди, Н. Віленкіна, О. Колмогорова,
Н. Тарасенкової,
О. Скафи, З. Слєпкань, А. Столяра, Л. Стойлової,
Л. Фрідман, М. Шкіля, де розкриваються наукові засади математичної
підготовки учнів середньої загальноосвітньої школи.
Зміст навчання, презентований у Державному
стандарті початкової загальної освіти (2001 р.) і нових навчальних програмах,
уперше в історії вітчизняної освіти був суттєво збагачений діяльнісним
компонентом, ціннісними аспектами виховання і розвитку молодших школярів. їх
відмінною особливістю стало уведення поняття "компетентності",
відображення результативної складової змісту освіти, посилення інтеграції на
рівні змістових ліній і діяльнісно-практичної спрямованості навчально-виховного
процесу. В них визначено курс на зменшення питомої ваги готової інформації на
користь засвоєння учнями особистісно значущого, емоціогенного навчального
матеріалу, набуття особистого досвіду творчої діяльності. Таким чином, в
оновленому змісті початкового навчання поєдналися знаннєва і діяльнісна
(функціональна) складові.
У 2010 р. затверджено нову редакцію Державного
стандарту початкової загальної освіти, де визначено курс розвитку системи
освіти — компетентнісно спрямований .
Відповідно до нього, навчання математики спрямовується на досягнення
нового освітнього результату — опанування молодшими школярами на лише знань,
умінь, навичок, а й ключових і предметних компетенцій, необхідних для їхньої
самореалізації у швидкозмінному світі. Ця мета зумовила зміни у змісті навчання,
які знайшли відображення у проекті нової навчальної програми з математики (авт.
Скворцова С., Онопрієнко О., Листопад Н.).
Центральним завданням навчання математики визначено
опанування учнями предметних математичних компетенцій — обчислювальних, інформаційно-графічних,
логічних, геометричних, алгебраїчних. Предметні компетенції є структурними
елементами змісту математичної освіти. їх базис становлять знання, уміння,
навички, способи діяльності, яких набувають учні в процесі навчання.
Результатом засвоєння предметних компетенцій є математична компетентність
учнів.
Відповідно до Концепції розроблення Державного
стандарту, у новій програмі зміст навчання виразно наближений до життєвих
реалій і особистісних потреб соціалізації сучасного молодшого школяра. Так,
наприклад, вивчення нумерації чисел поєднується з вивченням арифметичних дій,
одночасно вивчаються також прийоми усного додавання, віднімання, множення і
ділення відповідної множини цілих невід'ємних чисел. Завдяки цьому спрощується
ознайомлення учнів із прийомами усного виконання дій, які застосовуються до
розв'язування математичних задач, виконання обчислень, тобто, теоретичні
відомості відразу знаходять практичну реалізацію.
На потребу часу зміст навчання математики в
початковій школі вперше доповнений дидактичною лінією "Робота з
даними". На доступному рівні шляхом виконання практично зорієнтованих
задач молодші школярі ознайомляться із найпростішими способами подання
інформації, навчаться читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати
інформацію, подану в різний спосіб. Навчальний матеріал цієї змістової лінії
дозволить сформувати в учнів первинні уявлення про деякі прийоми обробки даних
спостережень за навколишнім світом. Матеріал поданий наскрізно у вигляді
основних понять і фактів, які формуються шляхом розгляду конкретних ситуацій і
використання міжпредметної змістової інформації.
Автори програми забезпечили можливість для
диференціації навчання — до програми кожного класу подано орієнтовний перелік
додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Учитель може обирати їх
самостійно з огляду на індивідуальні можливості й потреби учнів.
Нової якості набула структура опису вимог до
навчальних досягнень — вони подані в результативно-діяльнісних категоріях
компетентнісного підходу: "розпізнає", "розрізняє",
"знає", "розуміє", "застосовує",
"користується", "моделює", "коментує",
"аналізує", "класифікує", "перетворює", "перевіряє"
тощо. Вимоги розташовані відповідно до чотирьох рівнів засвоєння, що підвищить
об'єктивність і технологічність оцінювання.
Таким чином, розробниками базової навчальної
програми з математики враховано багатий, вивірений часом досвід формування змісту
навчання. Реалізовуючи компетентнісний підхід, в змісті поєднали
інтелектуальну, розвивальну, виховну й діяльнісну складові, узгодили його із
сучасними вимогами до побудови навчально-виховного процесу з орієнтацією на
особистість дитини, її соціальний досвід. На часі — розв'язання проблеми
реалізації представленого у програмі змісту в підручниковому і
навчально-дидактичному забезпеченні.
Варіативні підручники – це вимога
сучасного стану розвитку початкової математичної освіти, який зараз активно
триває й добігає логічного завершення в 2015 році. Науковці й практики
створюють підручники з математики для молодших школярів нового покоління, які
вже почали апробацію в різних регіонах України (М. Богданович,
Г. Лишенко, Ф. Рівкінд, Л. Оляницька, С. Скворцова, О.
Онопрієнко, А. Заїка, С. Тарнавська, О. Гісь, І. Філяк та
ін.).
Нове тисячоліття вимагає визначення концептуальних довгострокових стратегій
щодо подальшої модернізації методичної системи навчання математики в початковій
школі. В контексті нових вимог в Україні активно простежується процес
становлення та запровадження державних стандартів освіти, основне призначення
яких: спрямовувати, стимулювати, розкривати перспективу, пропагувати різноманіття.
Запровадження стандарту позначається поняттям "стандартизація".
Стандартизація освіти – це встановлення єдиних вимог до освітньої діяльності.
Поняття стандартів освіти перебуває в тісному зв’язку з такими категоріями, як
"якість освіти", "ефективність навчальної діяльності",
"моніторинг якості освіти", що підкреслює стратегічне значення
удосконалення системи контролю й оцінки якості початкової математичної освіти.
Реалізація стандартів пов’язується із загальноєвропейським вектором
розвитку української науки та практики. Сучасна початкова школа не може
залишатися осторонь від процесів модернізації, які відбуваються в освіті.
Зокрема методична система навчання математики в початковій школі постійно
оновлюється, враховуючи світові тенденції та інновації.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Богданович М. Методика викладання математики в початкових класах
: [навч. посіб.] / М. В. Богданович, М.В. Козак,
Я.А. Король. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001.– 368 с.
2.
Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2010.
– № 8. С. 1–17.
3.
Коваль Л.
Методика навчання математики: теорія і практика : [підруч. для студ. за спец. 6.010100 „Початкове навчання”,
освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”] / Л. В. Коваль,
С. О. Скворцова. – Ч. І. – Одеса :
Видавництво-Автограф, 2008. – 284 с.
4.
Онопрієнко О.
Предметна математична компетентність, як дидактична категорія / Онопрієнко О.
А. // Початкова школа. – 2010. – № 11. – С. 47-50.
5.
Скворцова С. О.
Методична система навчання розв’язування сюжетних задач учнів початкових класів
: [монографія] / С. О. Скворцова. – Одеса : Астропринт, 2006. –
696 с.