Білоочко Г.О., Васильєва С.О.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ПОШИРЕННІСТЬ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ У РАЙОНАХ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Цукровий діабет сьогодні – одна з провідних медико – соціальних проблем. Мільйони людей у всіх країнах світу страждають цією хворобою. Незважаючи на інтенсивні дослідження та лікування, цукровий діабет залишається хронічним захворюванням, що вимагає постійного контролю з метою попередження ускладнень і передчасної інвалідизації.

Більше 70 мільйонів людей у світі страждають на цукровий діабет. За даними епідеміологічних досліджень щорічний приріст становить 5-9% від загального числа хворих, причому кожні 15 років це число подвоюється.

Надзвичайно актуальна проблема раннього виявлення цукрового діабету. Натомість саме цей показник, за даними літератури, залишається незадовільним. Було встановлено, що при активному виявлення ЦД (дослідженні пацієнтів з такими факторами ризику, як артеріальна гіпертензія, ожиріння, метаболічний синдром) показник захворюванності населення зростає в 2 – 2,5 рази порівняно з офіційною статистикою.

Захворюванність на ЦД в Україні, як і в усьому світі, продовжує зростати.

ЦД – це серйозна медико – соціальна проблема, що зумовлено його надзвичайною поширенністю, зростанням чисельності хворих з хронічним перебігом і розвитком важких ускладнень, високою інвалідизацією хворих. До того ж значна кількість хворих на ЦД – люди працездатного віку.

Несвоєчасне виявлення ЦД є причиною високої поширенності таких важких ускладнень цієї патології, як інфаркт міокарда, інсульт, ретинопатія, ниркова недостатність, трофічні виразки нижніх кінцівок, і як наслідок – високої інвалідизації і смертності пацієнтів з ЦД.

Таким чином, дуже важливі настороженність лікарів до ЦД і активність у виявленні цієї хвороби. Сприяти цьому може ретельне вивчення залежності захворюванності на ЦД у різних регіонах від природніх, кліматичних, соціально – економічних факторів і проведення широкої освітньої роботи серед населення з залученням педагогічних і соціальних працівників.

Метою даного дослідження є вивчення поширеності ЦД у районах Вінницької області та її залежності від географічних, кліматичних, соціальних факторів.

Новизна запропонованих методів рішення завдання полягає у вивченні „географії” ЦД у межах Вінницької області. Це може розширити наші уявлення про етіопатогенез цієї патології, її зв’язок із способом та умовами життя.

Табл.1. Загальна захворюваність дорослого населення на цукровий діабет по районах Вінницької області (на 100 тис.населення)

п/п	Н а з в а	Показники
		2005	2010	2011
1.	Вiнницька область	258,2	309,4	326,3
2.	Барський	282,3	367,6	385,7
3.	Бершадський	296,8	367,4	388,1
4.	Вiнницький	224,2	302,4	321,0
5.	Гайсинський	252,6	280,8	293,8
6.	Жмеринський	265,7	299,9	294,1
7.	Iллiнецький	248,7	320,7	339,9
8.	Калинiвський	246,2	277,3	284,8
9.	Козятинський	248,4	322,4	336,7
10.	Крижопiльський	231,5	309,0	316,1
11.	Липовецький	228,9	273,0	276,7
12.	Лiтинський	304,0	361,0	393,7
13.	М-Подiльський	312,0	369,3	388,6
14.	М-Куриловецький	201,7	262,4	267,1
15.	Немирiвський	175,8	249,6	265,4
16.	Оратiвський	251,7	297,2	317,4
17.	Погребищенський	395,5	395,4	397,3
18.	Пiщанський	418,4	511,5	535,2
19.	Теплицький	252,2	338,3	358,4
20.	Томашпiльський	252,2	290,8	296,1
21.	Тростянецький	245,3	300,2	292,4
22.	Тульчинський	308,2	357,5	363,8
23.	Тиврiвський	396,5	438,5	435,4
24.	Хмiльницький	268,3	351,5	382,9
25.	Чернiвецький	188,9	218,6	234,2
26.	Чечельницький	278,8	438,0	437,1
27.	Шаргородський	252,6	299,7	349,5
28.	Ямпiльський	314,4	332,7	343,6
29.	м. Вiнниця	233,3	266,9	291,7

Загальна захворюванність дорослого населення Вінницької області на ЦД у 2005 році становила 258,2, у 2010 – 309,4, у 2011 – 326,3 випадків на 100 тис. населення. Отже, протягом 6 років вона зросла на 26%, а за останній рік на 5%, що відповідає темпам росту захворюванності на ЦД в Україні і світі.

У 2005 році найбільша захворюванність на ЦД зареєстрована у Піщанському (418,4), Тиврівському (396,5), Погребищенському (395,5) районах Вінницької області. У 2011 році до них приєднався Чечельницький район, де захворюванність на ЦД становить 437 випадків на 100 тис. населення. А Піщанський і Тиврівський райони залишаються лідерами за кількістю хворих на ЦД. В них зареєстровано відповідно 535,2 та 435,4 випадків на 100 тис. населення.

Найменша загальна захворюванність населення на ЦД протягом останніх шести років відмічена у Немирівському, Чернівецькому і Муровано – Куриловецькому районах. Але і в цих районах за 6 років зареєстрований приріст захворюванності на 52%, 24% та 32% відповідно.

На нашу думку, причини таких відмінностейт у рівні і темпах росту захворюванності населення на ЦД можна пояснити радіоактивним забрудненням довкілля у центральних та південних районах Вінницької області (де спостерігається найбільша захворюванність). Нижча захворюванність на ЦД у Немирівському, Чернівецькому і Муровано – Куриловецькому районах може бути пов’язана не тільки з об’єктивно вищими показниками стану здоров’я населення, а й з низькою активністю раннього виявлення цієї важкої недуги.

Отже, отримані статистичні дані поширенності ЦД у районах Вінницької області необхідно враховувати для поглиблення санітарно – просвітницької та діагностичної роботи у медичних та освітніх закладах області з метою профілактики ускладнень ЦД та ранньої інвалідизації хворих.