Гончаренко С.С., магістр

Кіровоградський національний технічний університет

Екологічні аспекти промислового вирощування риби

Рибна продукція – цінний і часто незамінний продукт харчування, що забезпечує потребу людини насамперед у білках тваринного походження, вітамінах, мікроелементах та біологічно активних речовинах.

За рахунок риби та рибопродуктів на 20-30% забезпечується потреба населення в продовольчому білку [1].

Завдяки значному попиту населення на рибу і рибопродукцію, прибутковості її вилову в Україні протягом останніх років створено відповідну матеріальну базу для розвитку рибного господарства на внутрішніх водоймах. Побудовано рибоводні стави, створено штучні водосховища на каскадах великих річок, лиманні господарства, водойми комплексного призначення. Тому актуальним є питання щодо взаємозв’язку умов навколишнього середовища та якості вирощеної рибної продукції.

Метою даної роботи є оцінка впливу екологічних факторів на кількість та якість товарної риби у водоймах.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити наступні завдання:

- виявити основні фактори навколишнього середовища, що впливають на стан риби у водоймах;

- виявити причини та наслідки появи паразитів у водоймах.

Екологічні фактори, що впливають на вирощування риби можна умовно поділити на 2 види: абіотичні та біотичні [3].

До абіотичних відносяться: температурний режим, освітленість, прозорість, газовий режим водойми, водообмін, забруднення хімічними речовинами тощо.

До біотичних факторів відносяться: харчові фактори (вид кормової бази), а також внутрішньо- та міжвидова взаємодія.

Певний вплив на розвиток риб, особливо в період їх масового розвитку, можуть справляти і водорості в природних водоймищах. Дія виявляється як за рахунок продукування деякими видами водоростей (синьо-зелених, наприклад) токсичних для риби речовин, так і за рахунок дефіциту кисню при відмиранні маси синьо-зелених водоростей.

Прозорість води є одним з основних критеріїв, що дозволяє судити про стан водоймища. Вона залежить від кількості завислих частинок, вмісту розчинених речовин і концентрації фіто- і зоопланктону [2].

Важливим чинником, що визначає прозорість води в непроточних водоймищах, є біологічні процеси. Прозорість води тісно пов'язана з біомасою і продукцією планктону. Чим краще розвинений планктон, тим менше прозорість води. Таким чином, прозорість води може характеризувати рівень розвитку життя у водоймищі. Прозорість має велике значення як показник розподілу світла (променистої енергії) в товщі води, від якого залежить в першу чергу фотосинтез і кисневий режим водного середовища.

Від біогенних елементів (фосфатів, солей азотної кислоти, мікроелементів), що забезпечують розвиток фітопланктону, залежить продуктивність водоймища. Кількість кисню і вуглекислоти, величина рН, склад і біохімічний стан органічної речовини, а також компоненти сольового складу (НСО₃, Са, Nа і ін.) – наслідок життєдіяльності організмів, тобто результат інтенсивності біопродукційних процесів.

Водневий показник (рН) є одним з важливих чинників середовища. Найбільш сприятливе для більшості риб значення рН, близьке до нейтрального. При значних зрушеннях в кислий і лужний бік зростає кисневий поріг, ослаблюється інтенсивність дихання [2].

Залежність хімічного складу від інтенсивності біопродуктивних процесів, перш за все від інтенсивності фотосинтезу фітопланктону, дозволяє кількісно оцінювати величину біо- і рибопродуктивності водоймищ за показниками гідрохімічного режиму. Основними показниками при оцінці інтенсивності біопродуктивних процесів є абсолютний і відносний вміст кисню . Дослідження вмісту кисню у водоймищі використовуються для розрахунків величини первинної продукції і деструкції новоутворюючої органічної речовини – основного корму для всіх гетеротрофних організмів.

Значної шкоди рибам здатні завдавати різні комахи, які або безпосередньо нападають на них, або харчуються тими ж організмами, що і риби, конкуруючи з ними. Серед них жук-плавунець, жук-полоскун, клоп-водомір та інші. В основному комахи справляють вплив на малька риби або наносять рани, від яких риба може захворіти [1].

Хвороби риб можуть завдавати великої шкоди рибництву. В одних випадках хвороба викликається збудником (паразитом), що потрапляє в організм риби, в інших риба хворіє при нестачі або, навпаки, надлишку деяких розчинених у воді речовин, різких коливаннях температури води, механічних пошкодженнях, а також недостатньому або неповноцінному харчуванні.

Хвороби риб поділяють на інфекційні, збудниками яких є бактерії, віруси, гриби або водорості, та інвазійні, викликані тваринами-паразитами: найпростішими, гельмінтами, ракоподібними тощо [2].

Виникнення захворювань тісно пов'язане з багатьма факторами, що впливають на життя риб у водоймі. Так, наприклад, надлишок сірководню або нестача кисню в ставковій воді, вплив стічних вод, які потрапляють у ставки, вселення нових видів (інвазія), внаслідок чого відбувається збагачення паразитофауни місцевих видів риб, та інші негативні чинники знижують стійкість риб до захворювань, сприяють поширенню хвороб.

Для профілактики захворювань виключно ефективно використання полікультури, наприклад вирощування коропа з білим і чорним амурами, білим і строкатим товстолобиками. Ці риби не тільки більш стійкі до небезпечних для коропа захворювань, але й при їх спільному вирощуванні значно покращують екологічний стан водойм. Одночасно знижується рівень паразитарних захворювань, оскільки ці риби поїдають зоопланктон і бентос, окремі представники якого є проміжними господарями багатьох ендопаразитів.

В цілому, профілактичні заходи зберігають до 25% рибної продукції. Отже, на сьогоднішній день існує необхідність жорсткого контролю за станом водойм, так як своєчасні профілактичні заходи проводити більш доцільно, ніж боротися з несподіваними спалахами хвороб.

Література:

1. Тертишний О.С., Товстик В.Ф., «Рибництво з основами гідрології». - 2009. – 288 с.

2. Хімко Р.В. Мережко В.І. Бабко Р.В. Малі річки. Дослідження, охорона, відновлення. Київ, 2003–238с.

3. Садковое рыбоводство / авт.-сост. С.Н. Александров. — М.: ACT; Донецк: Сталкер, 2005. – 270 с.