Ковальська
Я.М.,
Буковинський
державний фінансово-економічний університет
м. Чернівці
Наук.
кер. Гангал Л. С.
ЕФЕКТИВНІСТЬ
КАДРОВОГО ПЛАНУВАННЯ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР УСПІШНОЇ РАЕЛІЗАЦІЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ
НА ПІДПРИЄМСТВІ
В умовах сучасного розвитку ринкової економіки, її
глобалізації важливе місце займають питання конкурентоспроможності національних
підприємств. Посилення конкурентних позицій вітчизняних підприємств можливе
лише завдяки раціональному плануванню ефективного використання їх стратегічного
потенціалу, серед складових якого важливе місце займає кадрове планування.
Постановка проблеми. Зміни,
які відбуваються в економічному житті України, пов’язані з поступовим рухом
країни до «здорового» ринку.
Розвиток економіки, як відомо, вирішальною мірою залежить від кадрів. Стрижнем
будь-якої організації є люди. Кваліфікований персонал дорогий, але його
відсутність обходиться дорожче втричі, а неправильне управління - в десять
разів. Тому підприємства та організації повинні приділяти
значну увагу довгостроковим аспектам кадрової політики, заснованих саме на
плануванні. Кадрове планування стає найважливішим елементом кадрової політики,
допомагає при визначенні її завдань, стратегії і цілей, сприяє їх виконанню
через відповідні заходи.
Метою планування є забезпечення підприємства необхідною робочою
силою та визначення обсягу пов’язаних з цим витрат. Однак процес кадрового
планування характеризується труднощами процесу
планування кадрів, обумовленими складністю прогнозування трудової поведінки,
можливістю виникнення конфліктів тощо. Можливості використання кадрів у
майбутньому і майбутнє ставлення їх до роботи прогнозується, якщо це взагалі
можливо, з високим ступенем невизначеності.
Та ще однією проблемою з якою стикаються на підприємстві під час
кадрового планування є подвійність системи економічних цілей у кадровій
політиці. Якщо при плануванні в галузі маркетингу, інвестицій тощо цілі
планування зачіпають економічні аспекти, то при плануванні кадрів сюди
додаються компоненти соціальної ефективності.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед
авторів, котрі внесли помітний вклад у розроблення наукових основ кадрового
планування, ефективного управління персоналом та кадровою політикою, слід відзначити дослідження таких вітчизняних
і зарубіжних науковців, як А. Кібанов, А. Колот, І. Коропецький, А. Маслоу, В.
Петюх, І. Попова, Ф. Русинов, М. Семикіна, В. Сухарський, Н. Тарнавська, С.
Шекшня, Г. Щокін. Кожен із них аргументував свої визначення кадрового
планування, кадрової політики, досліджував їх вплив на організацію і на
суспільство в цілому. Вирішенню окремих завдань формування кадрової політики
присвячені роботи Н. Гавкалової, О. Громової, Г. Зайцева, Л. Карташової.
Виклад основного матеріалу. Кадрове планування – це система комплексних рішень і заходів щодо реалізації цілей
підприємства і кожного працівника, яка дозволяє забезпечити підприємство персоналом відповідно до кількості і
вимог робочих місць; підібрати таких
людей, які могли б вирішувати поставлені завдання як у поточному, так і в
майбутньому періодах; забезпечити
високий рівень кваліфікації працівників; забезпечити активну участь працівників в управлінні підприємством.
Кадрове планування спрямоване як
на вирішення проблем підприємства, так і на задоволення інтересів і потреб
працюючих. Для підприємства важливо мати в потрібний час і на потрібному місці,
в певній кількості та відповідної кваліфікації персонал, а працівникам –
нормальні умови праці, стабільність зайнятості і справедливість оплати. Таким
чином, кадрове планування спрямовується як на задоволення запитів виробництва,
так і на забезпечення інтересів співробітників. Адже сьогодні доводиться
більшою мірою, ніж у минулому, шукати можливості для узгодження ринкових умов
та інтересів персоналу.
Базою кадрового планування є аналіз потреб у персоналі і
вивчення інформації про продуктивність працюючих і витрати на їх утримання. У
зв'язку з дефіцитом робочої сили кадрове планування стало в багатьох
організаціях інтегруючою складовою частиною підприємницького планування.
Кадрове планування є наслідком декількох очевидних
причин. По-перше, суттєво збільшилися витрати на утримання персоналу, особливо
стосовно кваліфікованих працівників затребуваних професій, що вимагає
відповідної віддачі вкладених коштів. По-друге, в умовах наповнення ринку
особливу важливість придбало питання про втрачений прибуток, що виникає в
результаті неможливості вирішувати актуальні завдання за допомогою наявного
кадрового потенціалу. По- третє, підвищилася динаміка бізнесу й, як наслідок,
постійно змінюються вимоги до працівників як за обсягом, так і за характером
розв'язуваних завдань. У результаті виникла певна невідповідність традиційних
методів кадрового планування специфіці цих завдань.
Дані суперечності
виникають на багатьох українських
підприємствах оскільки вони не
проводять системної роботи з персоналом, яка передбачала б науково
обґрунтоване вивчення його професійних здібностей, планування їхнього
кар'єрного зростання, добір, підготовку, оцінку і розстановку керівних кадрів,
розроблення системи заробітної плати, підвищення кваліфікації кадрів,
формування перспективних програм соціально-економічного розвитку трудового
колективу. Для вирішення цих завдань потрібно:
ü Чітко
визначити цілі і завдання, які ставить перед собою підприємство, при кадровому
плануванні;
ü Проводити
спільні наради, збори, де будуть вислуховуватися ідеї персоналу щодо вирішення
певних питань;
ü Перед
початком роботи над новим проектом власник фірми повинен вислухати всі побажання
і прагнення підлеглих;
ü Потрібно
проаналізувати та оцінити застосовувані норми праці і відповідність їхнім
умовам виробництва;
ü Визначити
витрати, які необхідні для забезпечення підприємства кваліфікованою робочою
силою, а також витрати на поповнення персоналу та його навчання;
Ці заходи полегшать процес
планування кадрів на підприємстві і покращать його ефективність. І як
інструмент цілеспрямованої й ефективної роботи з персоналом кадрове планування має бути складовою частиною
стратегії і тактики виживання та розвитку підприємства при ринкових відносинах.
Отже, кадрове планування сьогодні стає важливим елементом кадрової політики, допомагає при визначенні її завдань, стратегій та цілей, орієнтованих на майбутнє, сприяє їхньому виконанню через відповідні заходи, задає чіткі орієнтири, що стосуються професійної приналежності, кваліфікації і чисельності організації працівників, що вимагається.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.
Семикіна М. В.
Стратегічне планування розвитку кадрового потенціалу України / М. В.
Семикіна // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. –
2010. – №1. – С. 180-184
2.
Петренко К. В.
Кадрова політика підприємства як чинник його ефективної діяльності / К.
В. Петренко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. –
№1. – С. 85-88
3.
Кравченко Т. А.
Формування державної кадрової політики у сфері державного управління:
концептуальні засади та особливості / Т. А. Кравченко // Держава та регіони.
Серія: Державне управління. – 2011. – №2. – С. 115-121
4.
Трещов М. М.
Кадрова політика як фактор підвищення рівня конкурентоспроможності
підприємства / М. М. Трещов // Вісник ДДФА. Серія: Економічні науки. –
2011. – №1. – С. 25-29