Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Опанасюк А.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Проблеми іноземного інвестування в економіку України

Проблема інвестицій дуже багатогранна і актуальна як в Україні, так і в усьому світі. Дедалі частіше державних коштів та коштів вітчизняних підприємців бракує для подальшого економічного розвитку України. Тому необхідним є залучення іноземних інвестицій. Перевагами таких грошових надходжень є те, що, по-перше, іноземні інвестиції – це додатковий капітал, залучений у країну для виробництва товарів і послуг, реалізації певних програм, а по-друге – це надходження в державу нових технологій та застосування нових методів управління.

Питання дослідження інвестиційного клімату і інвестиційних надходжень в Україну відображені в працях С.К. Реверчука, В. Федоренка, Т. Проценка, В. Солдатенка, Д. Степанової, М. Денисенка, Л. Катан, В. Волошина, О. Гаврилюка, П. Гайдуцького, В. Гейця, Б. Губського, Б. Данилишина, В. Загорського, С. Захаріна, В. Кузнєцова, У. Шарп та інші.

Останнім часом процес іноземного інвестування в економіку України має певні зрушення. Так, у 2011р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 6473,1 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2011р. становив 49362,3 млн.дол. США, що на 10,2% більше обсягів інвестицій на початок 2011р., та в розрахунку на одну особу становив 1084,3 дол. З країн ЄС унесено 39411,2 млн.дол. інвестицій (79,9% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД – 4011,3 млн.дол. (8,1%), з інших країн світу – 5939,8 млн.дол. (12,0%).

Інвестиції надійшли зі 128 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає більше 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 12645,5 млн.дол., Німеччина – 7386,4 млн.дол., Нідерланди – 4822,8 млн.дол., Російська Федерація – 3594,5 млн.дол., Австрія – 3423,1 млн.дол., Велика Британія – 2508,2 млн.дол., Франція – 2230,7 млн.дол., Швеція – 1744,0 млн.дол., Віргінські Острови (Брит.) – 1607,0 млн.дол. та США – 1043,1 млн.дол.

Рівень інвестиційної активності перебуває у безпосередній залежності від стану економіки в державі, функціонування фінансово-кредитної системи, прибутковості діяльності підприємств, дохідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення. В цій площині актуальною є проблема інвестиційного клімату. На даний час Україні наявні об'єктивні й суб'єктивні чинники, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, а саме:

- повільні темпи приватизації: іноземні інвестори, банки та фінансові організації під час вкладання коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;

- невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об'єкти, що приватизуються;

- темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;

- низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції;

- невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв'язок України з іншими країнами [2].

Основні напрями інвестиційної політики в Україні можна узагальнено подати таким чином:

- зниження соціальної напруги, досягнення остаточного підходу у виділенні коштів на потреби соціальної сфери;

- скорочення фонду виробничого будівництва за рахунок державних коштів і формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів підприємств;

- скорочення централізованих державних капіталовкладень, що виділяються безповоротно;

- прискорення у кілька разів темпів вибуття застарілого обладнання;

- перегляд надання державних кредитів на вигідних умовах з дефіцитними ставками на конкурсній основі, включаючи державне замовлення;

- залучення іноземних інвестицій, отримання іноземних кредитів, створення спільних підприємств з іноземним капіталом за такими напрямами, як розвиток переробної промисловості АПК, активізація приватизації, конверсії, а також галузей, які визначають науково-технічний прогрес;

- створення ефективних форм і механізмів управління інвестиційною діяльністю;

- розвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозберігаючих технологій, конверсія ВПК, забезпечення населення товарами народного споживання вітчизняного виробництва, розвиток медицини і фармацевтичної промисловості.

Актуальним є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. З цією метою необхідно постійно вести роботу щодо удосконалення правового поля у сфері інвестиційної діяльності.

Таким чином, цілеспрямована інвестиційна політика держави повинна забезпечувати вигідні умови для розвитку всіх сфер діяльності країни і формувати у державі сприятливий інвестиційний клімат, який є необхідним елементом стабілізації економіки в найближчі часи в Україні.

Література:

1. Державний комітет статистики. – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності : навч. посібн. / А.П. Дука. – К. : Вид-во "Каравела", 2007. – 236 с.