Демчук О.М.

Науковий керівник - Гангал Л.С.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

М. Чернівці

Управління витратами підприємства

Матеріальні блага і послуги складають основу життя і розвитку будь-якого суспільства. Створення споживчих благ для задоволення потреб людей здійснюється за допомогою виробництва і є головною його метою. Тому дослідження потреб виробництва на підприємствах у всіх його проявах, його закономірностей і тенденцій є ключовою проблемою економічної науки і практики.

Управління витратами — це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат [2].

Досліджуючи витрати такі вітчизняні і зарубіжні науковці: Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, Т.П. Карпова, Л.В. Нападовська, Ю.С. Цал-Цалко, В.М. Панасюк, О. Попов, стверджують: реальним напрямом зменшення витрат є система управління ними. Науковці вважають, що інформаційне забезпечення управління витратами підпорядковується, як класичній системі обліку, так і традиційній системі управлінського обліку. Але, крім світової теорії і практики, існує декілька моделей управління витратами, зокрема і кореляція витрат та доходів [1].

Виробничі витрати підприємства є основною складовою  собівартості продукції, а тому оптимізація їх розміру шляхом прийняття обгрунтованних управлінських рішень щодо раціонального використання ресурсів підприємства дасть змогу знизити собівартість виробів і таким чином отримати конкурентні переваги на ринку. Прибуток підприємства залежить від його доходів та витрат, причому доходи значною мірою визначаються кон’юнктурою ринку, а витрати – ефективністю діяльності самого підприємства [3].

Будь-яка створювана система оцінки та інформаційного абезпечення ефективного управління витратами повинна містити об’єднання окремих частин елементів), які обов’язково володіють хоча б однією властивістю, що забезпечує досягнення мети истеми загалом. Метою створення системи управління витратами є набір елементів (складових), за опомогою яких здійснюється збирання та оброблення даних про витрати, а також надання нформації для прийняття управлінських рішень саме в той момент, коли вона може бути використана айефективніше.

Метою даної роботи є дослідити проблеми механізму управління витратами, можливі шляхи зниження витрат на підприємствах, грамотного використання усіх видів ресурсів, що зумовлює необхідність переходу до єдиної системи управління витратами. Питання зниження витрат виробництва на підприємствах є важливим, оскільки витрати є внутрішнім чинником функціонування підприємства, а від величини виробництва залежить рівень ефективності функціонування господарювання будь-якої структури [1].

Динаміка витрат характеризує споживання усіх видів ресурсів, які використовує підприємство для досягнення своїх цілей. У процесі управління витратами здійснюється вибір між альтернативними варіантами управлінських рішень щодо номенклатури товарів та послуг, виробництва та реалізації продукції [5].

Основними суб’єктами управління витратами є керівники, менеджери, спеціалісти, бухгалтери підприємства, які беруть участь у виконанні окремих функцій або елементів управління витратами.

Об’єктами управління є витрати на виробництво, реалізацію продукції (робіт).

Вважається, що результативність підприємств залежить від ефективного управління в таких питаннях, як цінова і продуктова стратегії, відкриті і таємні угоди між підприємствами, дослідження і розробки, інвестиція у виробниче устаткування, тактика вирішення юридичних питань. При такому розумінні результативності, власне кажучи, визначається рівень адаптації виробників до правил ринкової конкуренції [4].

Концепція управління дає змогу забезпечити досягнення цілей діяльності підприємства за допомогою використання наявних ресурсів, орієнтуючись при цьому на вимоги ринку і витрачаючи на одиницю результату якнайменше ресурсів.

Система управління витратами буде ефективною лише в тому випадку, якщо будуть враховані особливості кожного промислового підприємства, охопленні всі процеси, що здійснюються підприємством та буде побудована у відповідності до принципів управління. При правильному управлінні виробничими витратами на підприємстві, можна досянгти зниження собівартості [3].

Зниження витрат виробництва на підприємстві досягають у результаті:

¾ застосування ресурсозберігаючої технології, що забезпечує економію матеріалів та енергії, вивільнення робітників;

¾ чіткого дотримання технологічної дисципліни, що призводить до скорочення втрат від браку;

¾ використання технологічного обладнання, особливо такого, що дорого коштує в економічно ефективних сферах та режимах;

¾ збалансовані експлуатації виробничих потужностей, що призводить до скорочення вартості основних засобів, незавершеного виробництва та запасів продукції;

Управління витратами підприємства є складовою управління підприємства аналогом, і тому існує необхідність детального вивчення та вдосконалення саме формування рівня витрат, доходів і прибутків. Управління витратами полягає у цілеспрямованому впливові на витрати для міни їхнього складу, структури або поведінки у зв’язку зі зміною умов виробничо-господарської діяльності підприємства. Для детального дослідження та аналізу впливу різних чинників на витрати необхідне створення уніфікованої системи управління витратами, яка забезпечить успішне функціонування підприємства на ринку, виробництво конкурентоспроможної продукції та наявність прибутку.

Недосконалі, на наш погляд, системи інформаційного забезпечення управління витратами, тому що надмірно зосереджена увага на витратах, їхній структурі, питомій вазі, проте їх прямо не пов’язують ані з доходами, ані з прибутком.

Отже, є різні методи зменшення виробничих витрат, але тільки комплексне їх використання зможе збільшити очікуваний ефект. Наприклад зменшити витрати на оплату праці можна шляхом підвищення продуктивності живої праці. Часто буває, коли застосування одного методу має подвійний ефект, наприклад, впровадження новітнього обладнання може економити як сировинні ресурси, так і витрати на обслуговування. Також це може підвищити обсяг виробництва з одиниці часу, при постійному попиті відповідно зростає і обсяг реалізації. А як відомо зростання обсягів реалізації при незмінних цінах на ресурси та присутності постійних витрат веде до зменшення питомої ваги собівартості.

Список використаної літератури:

1. Белоусова І. Проблеми обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції в промисловості / І. Белоусова, М. Чумаченко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - №4. - С. 3-10. - Бібліогр: с.10.

2. Власюк Г. В. Оцінювання управління витратами виробництва / Г. В. Власюк // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №1. - С. 54-58.

3. Нагайчук В. В.Методологічні аспекти змісту, класифікації та напрями зниження витрат виробництва / В. В. Нагайчук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №1. - С. 150-155.

4. Олех Н. Л. Методичний підхід до оцінювання управління витратами виробництва / Н. Л. Олех // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №3. - С. 139-147.

5. Олех Н. Л. Теоретичні основи управління витратами виробництва на підприємствах у ринкових умовах / Н. Л. Олех // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №9. - С. 156-159.

6. Шафорост Я. П. Зниження витрат виробництва та собівартості продукції як важливий фактор зростання прибутку підприємства [Текст] / Я. П. Шафорост // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №2. - С. 155-159.