Мехеда Н.Г, Опанасюк А.

Черкаський національний університет ім.. Б.Хмельницького

Стратегія запобігання банкрутству як елемент економічної

стратегії підприємства

Актуальність теми полягає в тому, що банкрутство підприємства є відносно новим явищем для національної економіки. Турбує гостре питання стабілізації діяльності підприємства в короткий час, яке неможливе без стратегічного формування цільових пріоритетів розвитку. Адже, сукупність інформаційних потоків, які зосереджуються на підприємстві можуть в подальшому принести неабиякі прибутки. На підприємстві повинен розроблятися комплекс заходів щодо запобігання та протидії негативним явищам та процесам, які мають загрози та порушують інтереси фірми щодо сталого розвитку, самодостатності, а також ліквідації негативних наслідків в умовах посиленого ризику.

Аналіз теорії та практики запобігання банкрутства дозволяє виявити напрямки, які вимагають подальших досліджень: діагностика банкрутства суб’єктів господарювання в промисловості та формування стратегічних, тактичних і організаційних рішень щодо його запобігання.

Метою дослідження є вивчення стратегії запобігання банкрутства в контексті загальної економічної стратегії підприємства.

Актуальність проблем, пов’язаних з банкрутством підприємств, розробкою стратегії запобігання його знайшла висвітлення в дослідженнях Е. Альтана, І. Бланка, С. Беляєва, Т. Граматенко, О. Козляровської, Е. Колесарь, В. Крижановського, В. Лапенка, Л. Лігоненка, А. Луцкевича, В. Лютера, Г. Попова та ін.

В науковій літературі існує багато поглядів щодо визначення сутності поняття банкрутства, але не існує єдиного підходу до його трактування, крім того відсутня систематизація даних підходів.

Все це доводить необхідність проведення на підприємстві систематичного аналізу його фінансового стану, який дасть змогу передбачити кризові ситуації і ефективно керувати фінансовими ресурсами.

Розробка методології запобігання банкрутству має базуватися на стратегічному підході до управління діяльністю підприємства з врахуванням особливостей та обмежень.

Важливо розрізняти тактику і стратегію запобігання банкрутства підприємства.

Тактика орієнтована на фактичний фінансовий стан фірми в поточний період та оцінку вірогідності настання банкрутства в найближчий період часу.

Стратегія виходить з прогнозів можливих наслідків стратегічних довгострокових рішень, тому найважливішою функцією стратегії запобігання банкрутству є прогнозування таких наслідків на ранніх етапах діяльності – з моменту вибору місії фірми.

Стратегія запобігання банкрутству розглядається як постійна складова загальної стратегії підприємства, яка має визначати методи вибору стратегічних рішень у рамках товарної, цінової, інвестиційної та інших складових економічної стратегії для створення передумов стійкого розвитку, недопущення розвитку кризи, створення та підтримки високого рівня конкурентної переваги. Її головним завданням визнається завчасне виявлення кризових тенденцій за допомогою так званих „слабких сигналів”, які провіщують можливість кризових явищ, і визначення заходів, які б протидіяли цим явищам.

Структурно-логічна схема функціонування системи запобігання банкрутства можна подати у вигляді трьох етапів. (рис. 1)

На першому етапі відбувається формування основних елементів системи запобігання банкрутству.

На другому етапі проводиться аналіз альтернативних рішень у разі виникнення ризиків банкрутства, оцінюється рівень потенціалу підприємства, ефективність використання внутрішніх методів мінімізації ризиків банкрутства.

На третьому етапі відбувається прийняття рішення щодо шляхів розвитку, збереження або ліквідації підприємства. Пропонуються фінансові методи та інструменти щодо підтримки підприємств та запобігання їх банкрутству.

Рис. 1. Структурно-логічна схема функціонування системи запобігання банкрутству підприємства

Таким чином, стратегія запобігання банкрутства підприємства є узагальненням усіх складових загальної економічної стратегії підприємства. Вона повинна містити у собі стратегічні заходи у сферах товарної політики і ціноутворення, інноваційної та інвестиційної діяльності, поведінки підприємства на ринку, взаємодії з іншими підприємствами, розглянути усі ризики, які здатні привести до банкрутства, а також використати усі внутрішні та зовнішні підходи для його уникнення.