Головчанська К. О.

Науковий керівник: Дядечко Л.П., к.е.н., професор

Донецькій національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

Потенціал розвитку підприємства та шляхи підвищення рівня ефективності його використання

В умовах ринку, що характеризується нестабільністю, обумовленою мінливістю попиту та пропозиції під впливом зміни купівельної спроможності населення, цін на товари та інших макро- і мікроекономічних факторів, однією з першочергових задач управління діяльністю підприємств стає ефективне формування та використання економічного потенціалу. Розв’язання таких задач забезпечить зміцнення конкурентоспроможності підприємств на ринку товарів і послуг.

Проблеми ефективності використання економічного потенціалу підприємств виступають основою обґрунтування шляхів підвищення ефективності їх діяльності, а тому є доволі актуальними за умов жорсткої конкурентної боротьби. Питання економічного потенціалу знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних вчених таких як: І. Балабанов, Є. Брігхем, І. Должанський, Н. Євдокимова, С. Казес, Н. Краснокутська, А. Шеремет та ін. Незважаючи на зростання кількості публікацій присвячених економічному потенціалу підприємств,ступінь наукового обґрунтування шляхів підвищення ефективності його використання потребує подальшого дослідження.

В загальному розумінні «потенціал» розглядається як «засоби, запаси, джерела, які є в наявності й можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення якого-небудь завдання; можливості окремої особи, суспільства, держави в певній області» [1, с.265] .

В наукових виданнях поняття «економічний потенціал підприємства» ототожнюється з поняттям «потенціал підприємства» і розглядається як динамічне поняття, узагальнений показник, одна із важливих характеристик діяльності підприємства, яка формується за рахунок виробничої і невиробничої сфер та використовується для оцінки його діяльності. Величина цього потенціалу залежить від кількості, рівня досконалості складових та їх оптимальної структури; уміння реагувати на зміни ринкової ситуації, спроможності швидко змінювати номенклатуру і асортимент продукції, що виробляється; ефективності системи управління підприємством.

Саме «економічний потенціал» є основою для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень, бо він сприяє вибору напрямків розвитку та забезпеченню економічної стійкості і виступає основним об’єктом управління діяльністю підприємств.

Відсутність одностайності у визначенні сутності категорії "потенціал" ускладнює розробку методів його кількісної оцінки, аналізу використання та розвитку [3, с.87] .

Визначається, що розвиток економічного потенціалу потребує вирішення цілої низки проблем, зокрема таких:

– обгрунтування місії та стратегії діяльності кожного підприємства;

– якісного оновлення, розширення та модернізації матеріально-технічної бази;

– проведення гнучкої закупівельної політики щодо формування товарних ресурсів, товарних запасів, надходження сировини та матеріалів;

– заміни працівників апарату управління, які не змогли адаптуватися до роботи в ринкових умовах;

- поповнення трудових ресурсів молодими, ініціативними кадрами, здатними до інноваційної діяльності;

– оптимізації організаційної структури управління та розробки мотиваційної моделі працівників підприємств до отримання результатів індивідуальної й колективної праці;

– забезпечення високої швидкості обороту капіталу;

– формування сучасної інформаційної бази для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, діагностики та запобігання кризовим явищам;

– впровадження сучасних технологій виробництва продукції, обґрунтування асортиментної політики підприємств на основі проведення маркетингових досліджень;

– залучення до розробки та реалізації інвестиційних проектів підприємств різних форм власності та господарювання;

– поновлення інтеграційних зв'язків як всередині підприємств, так із різноманітними суб'єктами, з якими підприємство має зв’язки [2, с.91] .

Оцінка можливостей економічного потенціалу є важливим завданням та передумовою стратегічного управління, особливо у часи економічної кризи. З урахуванням цього, виділимо ряд заходів, необхідних для встановлення економічної рівноваги та підвищення конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

Першим заходом є стратегічне планування. В умовах динамічно змінюваного середовища стратегічне планування передбачає заходи забезпечення стійкого розвитку підприємства. У мінливих умовах зовнішнього середовища, коли час на ухвалення рішення різко скорочується, наявність гнучкої стратегії набуває життєво важливого значення.

Другим заходом підвищення ефективності використання потенціалу підприємств є швидке виявлення тих проблем, які необхідно вирішити. Для цього необхідно створити механізм, який зведе воєдино всі дані про стан справ у кожному підрозділі й на підприємстві в цілому.

Доведено, що врахування роботи кожного підрозділу за результативністю дозволить прогнозувати ситуацію й визначати точну послідовність кроків, які при правильному виконанні усунуть проблемні місця в підрозділах і поліпшать їхню роботу [4, с.265] .

Швидкість передачі інформації та розпоряджень впливає на швидкість реагування й упровадження змін на підприємстві. Удосконалення систем комунікацій на підприємстві дозволить скоротити втрати робочого часу й підвищить ефективність роботи працівників підприємства.

Важливим заходом виступає формування бюджету підприємства. Планування витрат і передача повноважень із управління витратами менеджерам підрозділів дозволить значно знизити витрати підприємства в цілому. Використання досвіду закордонних підприємств дозволяє оптимізувати витрати й доходи в такий спосіб: планування здійснювати щотижня менеджерами підприємства.

Важливо також ввести нові форми розрахунків із контрагентами (векселі, бартер), а також приділити особливу увагу розробці антикризового асортименту продукції, який дозволить не тільки ефективно функціонувати в умовах зниження попиту, але й дає можливість збільшити частку підприємства на ринку [5, с.117] .

Заслуговують розробки можливості зниження витрат на рекламу. Пошук альтернативних способів рекламувати свій товар - тонке мистецтво. Доведено, що іноді дешевше найняти грамотного маркетолога, ніж оплачувати неефективну свою рекламу.

Необхідно також своєчасно провести діагностику економічного потенціалу і вжити необхідні превентивні заходи з попередження кризи. Ця задача реалізується шляхом здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства. Особливої уваги потребує усунення неплатоспроможності підприємства. Це найбільш невідкладна і складна задача в системі антикризового фінансового управління підприємством.

Відновлення конкурентоспроможності економічного потенціалу підприємства потребує розробки комплексної програми виводу підприємства з кризи. Така програма розробляється зазвичай у формі двох альтернативних документів - комплексного плану заходів щодо виходу підприємства із стану фінансової кризи або інвестиційного проекту фінансової санації підприємства [6, с.97] .

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що в умовах формування ринкових відносин важливу роль у стабільній роботі підприємств відіграють їх ресурси, що становлять основу економічного потенціалу. Від джерел формування ресурсного потенціалу та ефективності його використання залежать економічні показники діяльності підприємства, зокрема такі як обсяги діяльності, доходи, витрати, прибуток, і т.д. Незважаючи на те, що поняття економічний потенціал часто використовується в сучасній науковій літературі, ні в нашій країні, ні за кордоном немає загальноприйнятого визначення чи комплексних досліджень даної категорії.

Таким чином, важливість вивчення питання щодо формування економічного потенціалу та шляхів підвищення його ефективності з практичної точки зору полягає в тому, що потенціал розвитку будь-якого підприємства визначає результати його діяльності за певний період, отже надає власникам можливість зіставити свої очікування із запланованими результатами. Оцінка фінансово-економічних показників стає переконливим аргументом доцільності функціонування будь-якого підприємства.

Література:

1. Должанський І.З. та ін. Управління потенціалом підприємства. - К.: ЦНЛ, 2009.- 362с.

2. Євдокимова Н.М., Кірієнко А.В. Економічна діагностика: навч.-метод. посіб. - К.: КНЕУ, 2008.- 110с.

3. Казес С. Ринки праці у перехідний період: Урівноваження гнучкості та захищеності в Центральній та Східній Європі / В.І. Костриця (наук.ред.), А.П. Крупа (пер.), Л.В. Савчук (пер.). — Женева : МБП, 2009. — 179 с.

4. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка. -К.:ЦНЛ, 2010.-352с.