Економіка підприємництва

Мацульська О. О.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Інтеграція України в науковий простір Європи

Дослідження - головна рушійна сила для економічного і соціального розвитку. Нові наукові та технологічні відкриття постійно змінюють і покращують спосіб, яким ми живемо і працюємо. Європа має гідну репутацію в світі, завдяки високотехнологічним науковим дослідженням, здійснюваним високо компетентним персоналом. У Європейському союзі – одна третина всесвітнього наукового знання, а вчені Європейського союзу є експертами світового класу в таких областях, як екологічні науки, медичні дослідження, транспорт, космічні технології, телекомунікації. Для Європейського союзу істотним завданням є підтримання та посилення цієї репутації.
Сьома Рамкова програма ЄС з науково-технологічного розвитку є головним інструментом реалізації науково-дослідної політики ЄС. Програма була розроблена Європейською Комісією та схвалена Радою Європи та Європарламентом, і вона буде виконуватися протягом 7 років - з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2013 року.

Головне призначення 7РП - забезпечити підтримку в досягненні мети, зафіксованої Європарламентом в Лісабоні - «побудувати в Європі найбільш конкурентоспроможну і динамічну, засновану на знаннях, економіку в світі, здатну забезпечити стале економічне зростання, збільшення числа і якості робочих місць і досягнення більшої соціальної єдності ». Головна мета 7РП - внести вклад у створення Загальноєвропейського науково-дослідницького простору (European Research Area - ERA).

Європейські програми наукових досліджень та технологічного розвитку забезпечують учасникам цих програм:
• додаткові фінансові та інші ресурси;
• новий канал для просування технології та продуктів на європейський ринок;
• посилення конкурентності на міжнародному ринку;
• досягнення критичної маси в наукових і технологічних розробках;
• поділ з партнерами ризиків і можливостей при впровадженні інновацій;
• придбання стратегічних партнерів на міжнародному ринку;
• доступ до нової інформації, новим напрямкам і технологій;
• кадрове та організаційний розвиток;
• можливість оцінки рівня власних розробок;
• підвищення престижу і репутації.
Що дає участь в європейських проектах українським ученим?
• отримання визнання наукової громадськості Європи;
• отримання фінансування з Європейського Союзу на виконання власних робіт у складі міжнародного консорціуму;
• вихід на світовий ринок з наукомістким продуктом, отриманим в результаті виконання європейського проекту;
• обмін досвідом з вченими з компаній і наукових організацій, що працюють в суміжних тематиках.

7 РП - шанс для тих, хто думає про своє майбутнє та завтрашній день своєї організації. Семирічний термін самої програми плюс ще 3-5 років після її завершення, протягом яких будуть виконуватися проекти, прийняті до фінансування в 2012-2013 рр., дозволяють планувати роботу на середньостроковий період і отримувати дивіденди протягом, як мінімум, найближчих десяти років.

Сьома рамкова програма може розглядатися як один з інструментів переходу України на якісно новий рівень відносин з ЄС. Вона сприятиме адаптації країни до норм та стандартів ЄС, підвищуватиме мобільність українських експертів, дослідників та освітян на європейському просторі, прискорюватиме європейську інтеграцію. Повноцінна участь в проектах Сьомої рамкової програми може сприяти залученню України до передових технологій, реалізації її наукового потенціалу, додатковому фінансуванню українських науково-дослідних організацій та установ, що беруть участь в спільних проектах.
Сьома рамкова програма втілює нову політику щодо розвитку європейського університетського середовища, в якому активно розвивається модель європейського трикутника знань, заснована на фундаментальних і прикладних дослідженнях, які органічно пов'язані з інноваційним розвитком та навчанням. Ця модель є основною при створенні мережі дослідницьких університетів в Європі та Європейського інституту технологій (за зразком Массачусетського технологічного інституту, США). Залучення українських вузів до європейських університетських грантів РП7 може прискорити створення в Україні власної мережі дослідницьких університетів.
У 2003 р. в Україні було створено Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій (НІП Україна). Головна мета діяльності НІП Україна - підтримка інтеграції освітнього та наукового товариства України до європейського дослідницького простору за допомогою Рамкових програм Європейського Союзу, а також проекти, що фінансуються ІНТАС.
На сьогоднішній день в Україні діє Проект ЄС "Офіс спільної підтримки (JSO) для сприяння інтеграції України в дослідницький простір ЄС (ERA)", який буде активно сприяти створенню стабільної операційної структури, яка посилить потенціал Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій при Міністерстві освіти і науки України.
Загальна мета проекту JSO-ERA, що розпочав свою діяльність в Україні в 2009 році, полягає у сприянні ефективному співробітництву українських дослідників, підприємств і організацій з партнерами з ЄС та інших країн у 7-й рамковій програмі. Проект JSO-ERA надає інформаційну та консультаційну підтримку потенційним учасникам, які прагнуть взяти або розширити свою участь в 7 РП.

Політичне і стратегічне значення набуття асоційованого статусу України у Сьомій рамковій програмі ЄС безсумнівно. Після приєднання до Болонського процесу, вступу до СОТ цей крок є логічним на євроінтеграційному шляху нашої країни. Враховуючи повноправне членство України в ЄС, як стратегічну мету держави, її асоціювання з Сьомої рамкової програми забезпечить підстави для досягнення цієї мети. Такий амбіційний план зміцнення співпраці в області науки і технологій знаходить своє втілення в Угоді про асоціацію, яку 30 березня Україна і ЄС парафували. При цьому угода парафована не повністю: Україні і ЄС домовилися доопрацювати положення угоди, які стосуються зони вільної торгівлі. Хоча Угода про асоціацію не ратифікована, на мою думку, її слід розглядати як якісно новий крок не тільки в напрямку науково-технічного співробітництва, а і в розвитку всебічних відносин між Україною та ЄС.

Література:

1. Зубченко Л. А. Лиссабонская стратегия Евросоюза: разочарования и надежды. // www.perspektivy.info/oykumena/europe/

2. Егоров И. Состояние научно-технологической сферы в странах Европейского Союза. К., 2001. – С.4-5.