Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

                                                      Студентка: Мироненко В.В.

Донецький національний університет экономіки и торгівли імені Михайла Туган – Барановського

 

Оцінка фондової складової кризи «Нової економіки» на початку XXI ст.

Актуальність. Сучасний етап розвитку фондового ринку характеризується зростанням інтеграційних процесів, посиленням взаємозв’язку і взаємозалежності національних фондових ринків. Інтеграційним процесам у сфері глобальних фінансів притаманні не тільки позитивні сторони(наприклад, можливість залучення зовнішніх фінансових ресурсів за нижчою вартістю порівняно з внутрішніми джерелами фінансування). Але й негативні явища. Що виражаються у синхронному падінні курсової вартості цінних паперів на біржах різних країн.

Метою дослідженняє спроба знайти відповіді на вищевказані запитання.

 До завдань дослідження належать розгляд сутності, масштабів та ідеологічної складової «нової економіки»; вивчення стану спарв у торговельній системі  NASDAQ напередодні кризи;визначення хронологічних рамок і глибини кризи на американському ринку акцій. З другої половини XX ст. кризові процеси на світовому фондовому ринку набули сталого характеру. Особливо зазнають біржових катаклізмів формовані і прикордонні ринки, до яких належить і фондовий ринок України.[1].

 А. Грінспен, один з найвпливовіших американських фінансистів минулого століття, аналізуючи  структурні зміни в економіці США наприкінці XX ст., підкреслював , що сьогодні погляди на економічне лідерство більше зосереджені на зменшених, менш відчутних параметрах ваги та обсягу, що вимагають технологічно кваліфікованішої праці, «якщо XX ст.соліття було століттям галузей,які ґрунтуються  на використанні природних  ресурсів (сталі. Нафти, зерна тощо), то XXI століття стане століттям того, що я раніше називав «штучним и інтелектуальними галузями». Таким чином , у новій економіці інтелектуальний капітал відіграває важливішу роль порівняно з фізичним капіталом, відтісняючи його на задній план. В економічній літературі інтелектуальний капітал фірми розглядається як невідчутний елемент її активів, вимірюваний  як різниця між її ринковою і балансовою вартістю. Його складовими є людський і структурний  капітал. Перший з них являє собою сукупність знань, вмінь і творчих здібностей  працівників, а другий – технічне і програмне забезпечення  інформаційних систем і баз даних, організаційну структуру корпорації, належні їй патенти і торгові марки. Кожний із зазначених елементів породжений людськими знаннями.[3].

      Узагальнюючи результати дослідження, необхідно зазначити, що стрімке зростання курсової вартості акцій американських корпорацій у другій половині 90-х років XX ст. мало під собою як матеріальну, так і не матеріальну основу.

Політика низьких процентних ставок, яка проводиться ФРС США з метою пожвавлення американської економіки, сплеск зростання цін на ринку. А також експансія банків у сфері іпотечного кредитування створили передумови для іпотечної кризи, що стала провісником глобальної фінансової катастрофи. Таким чином , у новій економіці інтелектуальний капітал відіграває важливішу роль порівняно з фізичним капіталом, відтісняючи його на задній план. В економічній літературі інтелектуальний капітал фірми розглядається як невідчутний елемент її активів, вимірюваний  як різниця між її ринковою і балансовою вартістю. Його складовими є людський і структурний  капітал. Перший з них являє собою сукупність знань, вмінь і творчих здібностей  працівників, а другий – технічне і програмне забезпечення  інформаційних систем і баз даних, організаційну структуру корпорації, належні їй патенти і торгові марки. Кожний із зазначених елементів породжений людськими знаннями. І саме сукупність цих елементів. на думку дослідників, визначає  приховані джерела цінності, які наділяють компанію надзвичайною високою ринковою оцінкою.

Слід зазначити, що до певного моменту популяризація «нової економіки» мала досить вагомі підставі: у 1999 р. Інтернет – економіка щодо вартості перевершила комп’ютерну галузь(236 млрд.дол. проти 231 млрд.дол.); за 1995-1999 р.р. сектор високих технологій забезпечив 1/3 приросту ВВП США і створив понад 37% нових робочих місць. У своїх мемуарах А.Грінспен пише, що технологічний бум 90-х років зробив американську ділову культуру яка грунтється на підприємництві та широких можливостях, предметом заздрощів усього світу. Американські інформаційні технології  виплеснулися на глобальний ринок. Як зрештою, і інші інновації, починаючи з  кофе латте Starbucks і закінчуючи кредитними деривативами.

Визнанням досягнень корпорацій, які складали ядро «нової економіки», стало включення іі провідних представників до індексу Dow Jones. Необхідно підкреслити,що протягом більшої частини його історії складові індексу вибиралися з компаній, акції яких зареєстровано на Нью- Йоркській фондовій біржі.

Ідеї прихильників «нової економіки» та її реальні досягнення сприяли формуванню» мильної бульбашки» на фондовому ринку США., яка є різновидом фінансово-спекулятивної «бульбашки», що визначається сучасними американськими економістами як «торгівля величезними кількостями економічних благ за цінами,які значно перевищують їх вартість.

 

 

Література:

1.     Стігліц Дж. М.,»Сучасна економіка», 2005, с.47

2.     Маестро бума. «Соціум», 2005, с.199.

3.     В.Ульянов , Донецьк Зазнач. Праця., с. 5.

4.      І.Ситніков «Нова економіка», М.,2007, с. 25.