Глущенко Анастасія Борисівна

Фурман Ірина Володимирівна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Казначейський контроль за виконанням бюджетів

Разом з проголошенням незалежності України у 1991 році та запровадженням нової системи державної влади постала проблема вибору оптимальної моделі використання та обслуговування бюджетних коштів та створення органу, здатного виконати всі вимоги держави щодо ефективного управління та контролю за цільовим використанням цих коштів.

Державний фінансовий контроль — комплекс цілеспрямованих заходів органів, їх підрозділів чи службових осіб, які здійснюють державний фінансовий контроль у межах повноважень, встановлених законодавством України, з метою упередження, виявлення та припинення фінансових правопорушень на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності, а також забезпечення законності, фінансової дисципліни та ефективності формування і витрачання коштів, у тому числі бюджетних, та інших активів у процесі володіння, розпорядження, використання і відчуження державного майна, відшкодування збитків та встановлення міри відповідальності у разі порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства.

У сучасних умовах актуального значення набуває здійснення казначейського контролю виконання бюджетів як однієї з форм фінансового контролю.

У економічній літературі давно йде наукова дискусія навколо питань управління бюджетними ресурсами, у якій взяли участь вітчизняні і зарубіжні науковці Барановський О. І., Василик О. Д., Романовський М. В., Сабанті Б. М., Федосов В. М., Макуцький С. І., Шевчук О. В., Чечуліна О. О., але незважаючи на актуальність теми, мало уваги приділяється науковцями щодо контролю за бюджетними коштами.

Метою статті є вивчення теоретичних основ та послідовності здійснення казначейського контролю використання бюджетних коштів, уточнення змісту функцій Державного казначейства, визначення заходів щодо зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавства.

Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України, постановами ВРУ, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України.

Державне казначейство України проводить контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України, який затверджується Міністром фінансів України, та здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів лише у разі відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та за наявності відповідних бюджетних зобов'язань у бухгалтерському обліку виконання бюджету [1].

Сприяння оптимальному фінансовому управлінню державними ресурсами є головним призначенням Державного казначейства України, яке здійснюється шляхом забезпечення своєчасного отримання бюджетними установами необхідних ресурсів для ефективного функціонування при одночасному зменшенні видатків на державне фінансування [2]. При цьому органами казначейства здійснюється попередній та поточний контроль.

Таким чином, значення Державного казначейства полягає в обслуговуванні та контролі за використанням коштів державного бюджету на всіх етапах їх використання шляхом виконання таких функцій:

1) етап зобов’язань – реєстрація на даному етапі необхідна для контролю фактичної наявності бюджетних коштів для взяття нових зобов’язань і відстеження нових зобов’язань та їх наслідків для прогнозування відпливу наявних коштів з єдиного рахунку;

2) етап перевірки – реєстрація на цьому етапі дає можливість відстежити взяті, але ще несплачені зобов’язання і знати суму ресурсів, необхідних безпосередньо для цієї оплати;

3) етап оплати – на цьому етапі проводиться оплата взятих раніше зобов’язань, тим самим скорочується обсяг зобов’язань держави.

Виділення етапів проведення казначейського контролю виконання бюджетів дозволяє конкретизувати об’єкти контролю відповідно до кожного етапу, сукупність прийомів та процедур, що застосовуються органами Державного казначейства у процесі здійснення контролю [4]. Крім того, виділення етапів контролю дає можливість деталізувати його направленість та підвищити оперативність здійснення контрольних процедур, а також визначити особливості взаємодії розпорядників бюджетних коштів та органів Державного казначейства. Тому доцільним є узагальнення особливостей здійснення казначейського контролю виконання бюджетів на кожному з етапів.

Особливість казначейського контролю полягає в тому, що органи Державного казначейства України є єдиними виконавцями попереднього контролю при зарахуванні коштів до бюджету та при здійсненні видатків [3]. Контрольні функції проводяться на етапі реєстрації зобов'язань та в момент здійснення платежу шляхом оплати рахунків розпорядників коштів за надані їм товари і послуги на підставі підтверджуючих документів. Такий контроль здійснюється не вибірково, а на постійній основі. При цьому, незалежно від суми платежу, перевіряються документи, що підтверджують право та законність операції, відповідність витрат бюджетним призначенням та затвердженим в установленому порядку кошторисам доходів та видатків. Саме такі вимоги і відрізняють казначейське обслуговування коштів бюджету від банківського, яке передбачає лише наявність документів та прав розпорядників коштів здійснювати видатки без контролю за напрямами витрачання.

У разі виявлення бюджетних правопорушень органи Державного казначейства України в межах своєї компетенції можуть вчинити дії до розпорядників та отримувачів коштів, призупинити здійснення операцій і будь-яких платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства та застосувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях. Таким чином, забезпечується суворий контроль за правильністю операцій із бюджетними коштами, який є гарантією дотримання бюджетного законодавства та чіткого виконання рішень органів влади.

З метою підвищення ефективності управління бюджетними коштами доцільним є залучення тимчасово вільних бюджетних коштів та їхніх залишків у розпорядників із метою здійснення першочергових бюджетних видатків, недопущення касових розривів у процесі виконання бюджетів.

Отже, зі створенням Державного казначейства України запроваджено контроль, покликаний попередити порушення та злочини при витрачанні бюджетних коштів. Питання казначейського обслуговування бюджетних коштів залишається досить актуальним і потребує обґрунтування напрямків розвитку та удосконалення за участю науковців та учасників бюджетного процесу з урахуванням досягнень науки, досвіду зарубіжної та національної практики.

Література:

1. Державне казначейство [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bizlid.info.

2. Довбенчук А. М. Шляхи вдосконалення роботи органів казначейства// Економіка і регіон. – 2009. – № 3(10). – С. 64–67.

3. Сидоренко Т. Казначейський контроль при здійсненні видатків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів // Казна України. – 2009. – № 1. – С. 22–24.

4. Чечуліна О. О. Удосконалення казначейського обслуговування бюджетів як інструмент підвищення ефективності реалізації бюджетної політики // Наукові праці НДФІ. – 2009.– № 2. – С. 49–53.