Свинаренко Т.І., Звягінцева Г.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайли Туган-Барановського

Механізм реалізації соціальної функції держави

 

Традиційно питання реалізації соціаль­ної функції держави були об'єктом підвищеної уваги як органів дер­жавної влади, так і недержавних організацій, які зосереджувались, зокрема на дослідженні питання проблематики державного втру­чання у процеси функціонування вільного ринку, з метою задово­лення зростаючих потреб у сфері соціального захисту та досягнення ідеалів держави загального добробуту.

Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю здій­снення реформування існуючої в Україні системи соціально - економічних відносин, наближення вітчизняних соціальних стан­дартів та рівня життя до європейського рівня.

Соціальна політика як основна складова політики держави офіційно завжди включа­лася в Україні до числа її найважливіших пріори­тетів. Проте основна проблема соціальної політики в Україні полягає в її хибному сприйнятті як засобу пом'якшення негатив­них соціальних наслідків активного розвитку ринкової економіки. Загальнотеоретичні основи формування і розвитку соціальної функції держави, як складової функції державного регулюван­ня, були закладені у роботах таких класиків як Дж. Кейнс, Ерік Ліндаль, Гуннар Мюндаль, Бертіль Улін, Ерік Лундберг, Андерс Аслунд тощо. Серед українських науковців  треба відмітити роботи  В. Андрущенка, О. Василика,Ю. Пасічника, А. Соколовської, В. Федосова, І. Чугунова та інших. Вод­ночас ситуація, що склалася в економіці України останніми роками під впливом як світових економічних тенденцій, так і внутрі­шніх проблем вітчизняної економіки, загострила соціальні проблеми та вимагає подальшого дослідження механізму реалізації соціальної функції держави та удосконалення соціальної політики.

Метою даної роботи є дослідження механізму реалізації соціальної функції держави.

На нашу думку, соціальна функція держави – це забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'якшення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики.

Заходи, спрямовані на поліпшення ефективності соціальної політики держави знаходять своє відображення у визначенні фінансового механізму.

 Фінансовий механізм – це складова господарського механізму, являє собою сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення. Складовими фінансового механізму є фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, фінансове планування, прогнозування, управління фінансами. За допомогою фінансового механізму здійснюють розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту.                                                                                                                                                                                   

Вагомим важелем механізму реалізації соціальної функції держави є формування централізованих фондів фінансових ресурсів для фінансування соціальної сфери.

У будь-якій країні світу уряди намагаються оптимізувати надходження і витрати бюджету, зокрема збалансувати в частині видатків витрати на економічний розвиток і соціальну сферу. Необхідно врахувати, що проблеми достатньої забезпеченості соціальних потреб, які формуються з Державного та місцевих бюджетів, є перманентними і вирішити їх щодо кожного індивіда неможливо, беручи до уваги об'єктивні закони економіки в частині проблеми вибору – «оскільки ресурси обмежені, економіка повної зайнятості повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг. До того ж необхідно приймати рішення про те, які товари й послуги слід виробляти, а від яких – відмовитись» [4].

Проаналізуємо, наскільки динамічно формується частка видатків соціального спрямування у видатках бюджетів (рис. 1) [2; 3].

Рис 1. Динаміка частки видатків соціального спрямування в структурі видатків зведеного, державного та місцевих бюджетів у 2006-2010 роках

 

Отже, оцінка динаміки видатків соціального спрямування свідчить про те, що незважаючи на позитивну динаміку збільшення соціальних видатків, практично з 2007 до 2009 вдалося досягти рівня 2006 р здебільшого на рівні місцевих бюджетів, що зумовлюється подоланням наслідків фінансової кризи і значною часткою делегованих повноважень.                                                                                                                                       

На жаль за 2006 – 2010 рр. не відбулись наявні системні зрушення в соціальній сфері. На практиці, в Україні соціальна політика залишається досить несистемною. За відсутності консолідованої національної стратегії у соціальній політиці, яка б забезпечувала формування гармонійних відносин між різними соціальними прошарками, окремі розрізнені урядові заходи соціальної підтримки виявилися неспроможними кардинально вплинути на подолання негативних тенденцій у соціальній сфері. Залишаються невирішеними значна кількість соціальних проблем і їх триваюче ускладнення. Ефективність державної та регіональної політики щодо їх подолання залишається низькою.                                                                                              

Беручи до уваги важливість подальшої розбудови соціальної сфери, поліпшення механізмів реалізації соціальної функції держави, доцільно активізувати бюджетні важелі за такими напрямами:

1.                      Удосконалення соціальної політики держави в умовах глобалізації економіки та інтеграційних процесів.

2.                      Подальше удосконалення нормативно-правового забезпечення. Для реалізації цього важеля доцільно доповнити закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» необхідним переліком відповідних стандартів, які б відповідали тим, що діють у європейських економічно розвинених країнах.

3.          Забезпечувати поступове наближення рівня соціальних стандартів до рівня європейських країн. Реалізація цього напряму повинна відповідати стратегічним орієнтирам розвитку України, мати відповідне матеріальне забезпечення.

 

Список використаної літератури:

1.            Закон України «Про державні соціальні стандарти та про державні соціальні гарантії». - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2017.

2.            Офіційний сайт Державного комітету статистики України. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: // ukrstat.gov.ua.

3.            Соціальні індикатори рівня життя населення. Державна служба статистики України. За ред. І.В.Калачової. Київ,2011 р.

4.            Фінансово-економічні чинники соціальної політики / За ред. Т. М. Кір'ян, Ю. В. Пасічника. - К.; 2010. - 276 с.