Економічні науки/1. Банки та банківська система

Магістрант, Краківська І. Л.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Організація банківського короткострокового кредитування: проблеми та шляхи вдосконалення

В даний час в Україні найбільш поширеним видом кредитування є короткострокове кредитування.

Короткостроковими кредитами банків є зобов’язання підприємства перед кредитною установою (банком), які повинні бути виконані протягом терміну, що не перевищує одного року з дати складання балансу, а також зобов’язання за кредитами (позичками), як довгостроковими, так i короткостроковими, термін погашення яких минув на дату складання балансу.

Короткострокові банківські кредити залучаються здебільшого для фінансування оборотних активів підприємства, зокрема на покриття тимчасового дефіциту платіжних засобів, придбання товарів, виробничих запасів тощо.

В українській банківській практиці основну частину короткострокових кредитних вкладень складають кредити, надані суб’єктам господарювання, тобто, надаються строком до одного року та використовуються на покриття тимчасових розривів у русі оборотних коштів.

Актуальність теми пов'язана з тим, що ефективне короткострокове кредитування на сьогоднішній день - це одне з найважливіших і найактуальніших завдань банківської системи України. Кожній фінансово-кредитній установі саме кредитні операції приносять найбільші доходи і від того, наскільки правильно будуть обрані методи і дотримані умови кредитування, в значній мірі, залежить результат кредитної операції. Тому саме короткострокові кредитні операції можуть бути використані для покращення умов існування кредитної системи у національній економіці.

Аналіз досліджуваної теми проводили у своїх працях такі автори: В.В Курищук, В.Д. Лагутін, М. Г Дмитренко, О.Дзюблюк, В.Сусіденко, Т.Клименко, В.Лагутін, І.Аванесова, Ю.Потійко, М.Алексєєнко та інші.

На ринку кредитів, банки використовують різні методи кредитування, які визначають форму позикового рахунку, порядок видачі та погашення коштів, методи контролю за цільовим використанням та засобами регулювання заборгованості

Для того, щоб оцінити перспективи розвитку саме короткострокового кредитування українськими банками необхідно спершу виявити загальні тенденції кредитування в Україні.

За даними НБУ в Україні станом на 1 січня 2012 року спостерігалося традиційне для початку року зниження ділової активності з відповідним уповільненнямдинаміки грошово-кредитного ринку. Водночас на тлі зменшення вартості залучених банками коштів та наданих ними кредитів відбувалося зростання депозитів фізичних осіб[1].

Основні недоліки короткострокових банківських кредитів полягають у високих відсоткових ставках та необхідності надання забезпечення, яке інколи може дорівнювати обороту підприємства[2].

Потреба у короткостроковому капіталі та висока вартість короткострокових банківських кредитів призвела до швидкого розвитку надання на ринку фінансових послуг України такої фінансової послуги, як факторинг. Факторинг - це фінансування постачань з відстроченням платежу, страхування ризиків, пов'язаних з відстрочкою платежу, а також управління дебіторською заборгованістю. Розвиток факторингу зумовлений прагненням підприємств до прискорення обігу коштів у розрахунках, скороченні коштів у дебіторській заборгованості і зменшенні обсягів неплатежів .

Сьогодні 70 компаній України мають право на проведення факторингових операцій, але практично їх реалізують лише близько 20.

Для забезпечення розвитку ринку факторингу в Україні необхідно створити передумови для формування спеціалізованих факторингових компаній, котрі зможуть професійно здійснювати факторинг як комплексну операцію: фінансування, інформаційно-аналітичне обслуговування, робота з дебіторами клієнта, направлена на дотримання умов договору щодо строків оплати за рахунок кваліфікованих кадрів з питань факторингу та вузької спеціалізації таких фінансових установ[4].

З метою збільшення привабливості саме факторингових компаній, а не банківських установ слід:

 1.  впровадити більш лояльну відсоткову політику викупу заборгованостей;

 2.  розширення сфери додаткових послуг, що надаються;

 3.  регулювання діяльності ринку факторингових послуг відповідними нормативно-правовими актами;

 4.   заборона не кредитним фінансовим установам залучати кошти третіх осіб для надання факторингового фінансування клієнтам. Обмеження ресурсної бази лише власним капіталом ставить у нерівне становище факторингові компанії, порівняно з банками, які також працюють у відповідному фінансовому секторі, а також стримує розвиток «небанківського» факторингу в Україні

Перспективним є розвиток факторингу без права регресу, коли фактор страхує клієнта від фінансових, валютних та кредитних ризиків. Існує можливість створення таких компаній за рахунок партнерства банків як інвесторів та факторингових компаній[3].

Отже, факторингові операції можна визначити як гнучкий інструмент в розрахунково-платіжних відносинах покупців та постачальників, який максимально враховує інтереси сторін. Для подальшого розвитку факторингу на вітчизняному ринку необхідне прийняття заходів законодавчо-нормативного характеру стосовно регламентування здійснення факторингових операцій.

Україна залишається країною, залежною від міжнародної торгівлі і капіталу. Багато українських банків мають інвесторів із Західної Європи, які переживають зараз не найкращі часи. Це створює додаткові ризики для банківської системи. Єдиний шлях уникнути другої «хвилі кризи» - швидкими темпами проводити структурні реформи, ефект від яких Україна відчує лише через 1-2 роки.

За прогнозами учасників ринку, вихід банківської системи на докризовий рівень короткострокового корпоративного кредитування можливий не раніше другої половини 2012 р. При стриманому сценарії розвитку економіки збільшення обсягів кредитування підприємств можливе в межах 10% на ринку. Якщо ж темпи зростання економіки підуть у випередження поточних прогнозів, то показник зростання обсягів кредитування до кінця року може досягти і 15%. Щоправда, згідно з офіційною статистикою НБУ, рівень корпоративного кредитування вже значно вищий від докризового.

Література:

1. Дмитренко М. Г., Кочума І. Ю. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків // Вісник УБСНБУ. – 2008. – №3. – С. 102-107

2. Срібна К. А. Основні проблеми розвитку банківського кредитування суб′єктів підприємництва на регіональному рівні // Управління розвитком. – 2009. – № 1. – С. 20-21

3. Тарасюк В., Мула Р. Проблеми короткострокового кредитування агропідприємств в умовах ринку // Збірник ТІАВ. – 2011. – №5. – С. 7-8

4. Чайковський Я. Сучасний стан та перспективи розвитку банківського кредитування // Банківська справа. – 2005. – №2. – С.36-47.