Невмержицька М.Г.

Науковий керівник: к.е.н. Гречина І.В.

ДонНУЕТ

ВКЛАДЕННЯ КОШТІВ У БАНКІВСЬКІ МЕТАЛИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

В умовах, коли гривня схильна до інфляції, курси долара та євро безсистемно коливаються, а інвестування коштів у нерухомість чи землю є ризиковим у зв’язку з тим, що ціни на них завищені, єдиним надійним матеріальним носієм вартості залишається золото. Золото – це благородний дорогоцінний метал, який може виступати предметом банківських операцій. Відповідно до норм чинного законодавства банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів [1].

Проблематикою становлення та функціонування ринку банківських металів займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, зокрема, С. Яременко, Г. Юрчук, Ю. Блащук, М. Фатєєв, В. Букато, А. Захаров, М.Х. Лапидус, Е. Іванов, О. Матлинг, А. Вільямсон, М. Стоукс, Р. Скотт. Однак і досі залишаються маловивченими особливості циклічного розвитку даного ринку, що відбувається під впливом численних факторів, особливо в умовах нестабільності економіки, що має місце, як в Україні, так і в світі.

Таким чином, метою даного дослідження є аналіз фактичного стану ринку банківських металів в Україні та виявлення перспектив збільшення фінансових ресурсів кредитних установ як результат вкладення коштів у «золоті» депозити.

Аналізуючи ринок банківських металів, слід сказати, що він являє собою асоціацію, пул, консорціум чи іншу форму об'єднання комерційних банків та інших покупців та продавців, а також учасників, які виконують роль посередників між покупцями та продавцями банківських металів. Зокрема, до складу учасників даного ринку можна віднести постачальників металу, спеціалізованих посередників, а також фінансових і промислових споживачів. Відповідно об'єктами торгівлі на цьому ринку є дорогоцінні метали, а саме золото, срібло, паладій і платина [4].

Щодо різновидності ринку, то залежно від класифікаційної ознаки їх поділяють на міжнародні та регіональні, первинний та вторинний, біржовий та міжбанківський, ринок фізичного наявного металу та ринок безготівкового (паперового) металу тощо. За обсягами ж здійснюваних операцій ринок дорогоцінних металів поділяють на: гуртовий та роздрібний [2, 4].

Одним із найбільш вигідних видів вкладень на сьогодні є «золоті» депозити. Для банкірів привабливість цього депозиту полягає в його невеликій вартості –це кілька відсотків річних (в середньому 6 %). Для вкладників інтерес становлять не стільки відсотки, скільки зростання ціни цього дорогоцінного металу [5].

Прогнозування з використанням математичного моделювання показало, що цей метал до кінця року може подорожчати майже до $1,2 тис. за унцію. Причому і це ще не верхня межа. Аналітики стверджують, що збільшення цін на коштовні метали буде тривати щонайменше 15-20 років.

В Україні, на думку експертів, поки немає ажіотажного попиту на цей дорогоцінний метал. Пов’язано перш за все це із сформованої недовірою потенційних вкладників до фінансово-кредитних установ, які являються основним учасником ринку золота.

Так, «металеві» внески пропонуються терміном на 6, 12 і 18 місяців. Банківські метали можна придбати у формі злитків від 1 г до 1 кг, хоча найпопулярнішими залишаються злитки номіналами 50, 100 і 250 г. Відсотки по депозитах нараховуються наприкінці терміну, але це неважливо, оскільки

вкладники заробляють не на відсотках, а на збільшенні вартості золота на міжнародних ринках. Тому якщо у клієнта виникає потреба внесок можна закрити достроково, без остраху втратити на відсотках, що досить вигідно.

Слід зазначити, що оптимальними є вклади в золото без фізичної поставки (фізична поставка банківських металів – це операція, яка супроводжується фізичним переміщенням банківських металів між учасниками операції [1]). Основною перевагою такого виду вкладень є те, що операції купівлі та продажу розраховуються з поточної світової ціни, без урахування кон'юнктури українського ринку. Серед ряду інших переваг банківських металів слід виділити: зручність при транспортуванні; можливість їх вивезення за кордон (процедура прирівнюється до вивезення іноземної валюти) й розрахунку ними в інших країнах; висока ліквідність (золото, на відміну від нерухомості, можна продати в будь-який час) тощо.

У золотих депозитів є ще одна особливість. Щоб одержати максимальну вигоду, необхідно інвестувати в золото не менш ніж на 2-3 роки, у зв'язку з тим, що на більш коротких тимчасових інтервалах можливі коливання котирувань як в один, так і в інший бік, хоча як було з’ясовано вище загалом спостерігається тенденція до поступового подорожчання даного металу.

Найбільший дохід від інвестицій у дорогоцінному металі можна отримати, якщо оформити на початку року депозитні вклади в золоті. На сьогодні дохідність за даними депозитами перебуває в діапазоні від 4 до 6%, залежно від обраного банку, розміру та терміну вкладу. Проте при цьому клієнт

може отримати дохід від зростання торгової ціни металу та заощадити на оренді банківської комірки.

Мінімальний вклад сьогодні становить 100-200 грам. Наприкінці терміну зберігання вкладник отримує суму депозиту та нараховані відсотки золотими зливками або в гривнях за курсом банку на день закриття депозиту.

Депозити в банківських металах умовно поділяють на готівкові та безготівкові. У першому випадку реальний зливок необхідно купити в банку та покласти на депозит. Недоліком цього виду депозиту є маржа, яка досягає сьогодні 10-15% і з'їдає більшу частину можливого доходу, а також комісіями деяких банків.

Вимірюються метали, за міжнародним стандартом, в унціях (одна унція – 31,1035 грам). Банківські метали використовують як засіб надбання та зберігання капіталу передусім через значні переваги. Метали мають високу ліквідність: золото можна продати у будь-який час, на відміну від нерухомості. Операції з банківськими металами не обкладаються ПДВ та здійснюються конфіденційно. Банківські зливки компактні, займають мало місця та зручні при транспортуванні. Банківські метали можна вивезти за кордон (процедура прирівнюється до вивезення іноземної валюти) та розраховуватися ними у інших країнах. Окрім того, вкладання коштів в дорогоцінні метали – це ефективний захист від інфляції.

Слід також брати до уваги, що перш ніж вибирати банк для відкриття металевого депозиту, треба порівняти його котирування золота зі світовими тенденціями, адже наші банкіри встановлюють «внутрішні» ціни.

Таким чином, з огляду на ряд беззаперечних переваг зберігання заощаджень у вигляді банківських металів відповідні депозитні операції та операції з монетами являються перспективним напрямом збільшення ресурсної бази українських банків. А це в свою чергу спричинить формування сприятливих умови для відновлення рівноваги в банківському секторі економіки країни та позитивно сприятиме відновленню довіри до фінансово-кредитних установ.

Список літератури:

1. Постанова правління НБУ № 325 від 06.08.2003 р. Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами.

2. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476с.

3. Л.М. Чиж Правові засади регулювання ринку банківських металів в Україні // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України, 2007. – Вип. 17.6 – с.221-226.

4. Л.Я. Чиж Системно-структурний аналіз ринку банківських металів // Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України,

2007. – Вип. 17.2. – с.296-301.