Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

 

 

Магістрант Цуркан О.В.

Вінницький національний аграрний університет

Розвиток банківського кредитування та його проблеми у сучасних умовах національної економіки

 

Останнім часом проблеми банківського кредитування дедалі більше впливають на розвиток економіки. В останні десятиріччя в Україні спостері­гається стрімкий розвиток банківського кредитування. Банківська система стає провідним сектором економіки. Водночас протягом останніх років Укра­їна дедалі гостріше відчуває проблеми кредитування. Безвідповідальність клієнтів банку спричиняє зростання рівня простроченої позичкової заборго­ваності. Велика кількість банків потерпають від недосконалої оцінки ризиків і вимушені завищувати відсоткові ставки за кредитами, від чого, своєю чер­гою, потерпають позичальники.

Банківська система України розвивалась прискореними темпами. Пе­реломним у її розвитку став 2008 р., за підсумками якого ВВП виріс лише на 2,1%, а промислове виробництво знизилося на 3,1 %. Відбувся спад внут­рішнього та зовнішнього попиту. Катастрофічне погіршення економічної си­туації поглиблювалось різким знеціненням гривні, яка за останні місяці 2008 р. впала на 60%[2].

Оскільки до кризи більшість кредитів видавались у іноземній валюті, то через девальвацію гривні знизилась платоспроможність позичальників по­вертати кошти. У такій ситуації посилились тенденції до зміни структури власності й активного втручання НБУ у фінансову політику. Причиною ви­никнення кризи в Україні є залучення банками зовнішніх запозичень з метою кредшування в Україні. Причому важливим є те, що переважно здійснювало­ся споживче кредитування населення. Тобто гроші сплачували не на реаль­ний розвиток економіки, а на споживання матеріальних благ.

Головною проблемою стало те, що гроші надавалися споживачам на тривалий термін, але через світову фінансову кризу іноземні банки спочатку зробили жорсткішими умови залучення кредитів в Україну, а незабаром вза­галі перестали надавати кредити українським банкам. Беручи до уваги статистичні дані НБУ останніх років, стає помітним сповільнення темпів розвитку кредитування в Україні. У 2008 р. обсяги виданих кредитів становили 734 млрд грн у 2009 р. - 723 млрд грн у 2010 р., порівняно з 2009р. обсяги наданих кредитів скоротилися на 7 млрд грн..

На початку 2011 р. спостерігається стабілізація кредитування в Укра­їні. Це свідчить про загальну тенденцію до розширення кредитного ринку.

Кредити надані банками на кінець лютого 2011 р. становили 739 млрд грн, а темп їх приросту становив 4,3 % у річному обчисленні, порівняно з 3,1 % на кінець січня. Темпи приросту кредитів, наданих нефінансовим кор­пораціям, становили 11,5 % у річному обчисленні, а кредитів, наданих до­машнім господарствам, - 10,5 %. При цьому темп приросту, наданих нефі­нансовим корпораціям у національній валюті, становив 16,9 % у річному об­численні, а темп приросту кредитів, наданих домашнім господарствам у наці­ональній валюті, - 2,8 % у річному обчисленні. Темпи приросту кредитів, на­даних домашнім господарствах і нефінансовим корпораціям у доларах США, становили відповідно 15,1 % і 5,5 % у річному обчисленні[3].

Зазначимо, що банківські кредити виступають не тільки одним з дже­рел залучених коштів для підприємств, але є і певним економічним індикато­ром, за допомогою якого можна говорити про переважний розвиток того чи іншого сектору національної економіки.

На обсяг наданих кредитів впливала величина відсоткових ставок, які постійно змінювались.

Банківське кредитування в Україні впливає на національну економіку. Але варто зауважити, що розвиток кредитних відносин зумовлений низкою проблем, основними з яких є: складна процедура отримання кредиту; чинник страху "життя в борг"; недостатня державна підтримка ринку кредитування; існуючі недоліки у сучасних системах оцінки кредитоспроможності пози­чальників; відсутність знань про процедуру отримання кредиту; відсутність майна під заставу; високі відсоткові ставки; відсутність чіткої законодавчої регламентації кредитних відносин; низький рівень довготермінового та інвес­тиційного кредитування.

З огляду на фінансову кризу та значну девальвацію гривні наприкінці 2008 р. - на початку 2009 р., українці відчули значні проблеми з поверненням кредитних коштів. Разом із тим, банкіри відмовилися від ідеї дозволити своїм боржникам гасити кредити за старим курсом гривні. Тому перед банківською системою постала проблема неповернення кредитів.

Сьогодні банки розвивають тільки ті кредитні програми, які передбачають прийнятний рівень ризиків. З огляду на поточну ризикованість довгострокових інвестицій банки орієнтуються на короткострокове кредитування. Інвестиційні кредити видають небагато учасників ринку і в основному на короткі терміни. Позики для юридичних осіб на придбання нерухомості анонсують всього декілька банків. Розвиток цього виду кредитування стримують проблеми ринку нерухомості. Автокредити для бізнесу пропонуються в більшому обсязі, але більш популярні вони у фізичних осіб. Статистичні дані вказують, що кількість веданих кредитів залишається досить слабкою. З січня по жовтень 2010 року сукупний обсяг виданих кредитів збільшився всього на 1,1% до 725 млрд. грн., причому кредити юридичним особам зросли на 6,4%, а фізичним особам - скоротилися на 10%[4].

Враховуючи ситуацію в банках України вважаємо що, кредитування буде залишатися на низькому рівні до кінця поточного року, оскільки банки здійснюють більш обережний підхід до цієї діяльності, тому темпи зростання кредитів будуть відставати від темпів їх погашення.

Для підвищення ефек­тивності функціонування системи банківського кредитування потрібно:

·                         працівникам банку дотримуватись встановлених стандартів кредитування, інструкцій;

·                         забезпечувати високий рівень професійної підготовки банківських працівників;

·                         суворо дотримуватися сторонами кредитування умов кредитного договору, вчасно повідомляти про зміни планів;

·               для забезпечення надійного повернення коштів власнику підприємства нести особисту відповідальність за повернення кредиту;

·               встановлювати довготермінову співпрацю між позичальником та кредитором;

·               вести загальнодержавний офіційний реєстр виданих кредитів;

·               приділяти більшу увагу відбору інвестиційних проектів;

·               комерційним банкам для забезпечення реальних повернень позик встановлю­вати плату за кредит з урахуванням рівня рентабельності суб'єктів госпо­дарської діяльності.

Спираючись на зазначені вище заходи, можна сподіватись на оздоров­лення національної економіки найближчим часом.

Література:

1.                 Банківські операції. Підручник// А.М. Мороз, М.І.Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.: За ред. д-ра економічних наук, професора А.М.Мороза. – К: КНЕУ, 2002

2.                 Бех М.С. Банківське кредитування України в умовах світової фінансової кризи // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». – 2011. - №7. – С. 223-225

3.                 Жуйков С.Г. Удосконалення відносин між кредитором і позичальником при здійсненні банківського інвестиційного кредитування // Науково - виробничий журнал «Бізнес – навігатор». – 2010. - №3 (20). – С. 21-28

4.                 Карасьова З.М. Управління проблемними кредитами банку // Наука й економіка. – 2010. - №3 (19). – 36-40

5.                             Фомін Г.Ф. Правове регулювання кредитних відносин // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/vkhnuvs/2011_53/53/37.pdf