Васильєва С.І.

викладач кафедри обліку та менеджменту

Червінська Є. О.

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Економічний аналіз у зовнішній торгівлі України направлений на вивчення результатів виробничо-комерційної та фінансово-господарської діяльності фірм і їх фінансового положення. Основними завданнями аналізу в зв’язку з цим являються:

1.Оцінка ступеню та якості виконання зобов'язань за експортними, реекспортними та імпортними операціями і характеристика досягнутих якісних та вартісних рівнів експорту, реекспорту та імпорту товарів.

2. Оцінка раціональності використання коштів у зовнішній торгівлі України.

3. Характеристика фінансових результатів комерційної діяльності підприємства і оцінка його фінансового положення.

4. Виявлення резервів і розробка заходів по поліпшенню фінансово-господарської діяльності підприємства і укріпленню його фінансового положення.

Найважливіша особливість аналізу, без якої практично не можна про нього говорити, - це певні теоретична концепція, стиль мислення, запланований підхід до прийняття науково-технічних (конструктивних) і виробничих рішень із позицій найповнішого задоволення вимог споживача, ринкового попиту. Філософія аналізу проста: виробник повинен випускати таку продукцію, що має збут і може досягти запланованого рівня рентабельності та за яку можна отримати певну суму прибутку. Враховуючи це, виробник цілеспрямовано ставить завдання в галузі науково-технічних розробок, висуває вимоги до них, орієнтовно розраховуючи витрати виробництва, рівень ціни та прибуток. Виробник визначає найефективнішу технологію виробництва, включаючи міжвиробничі та внутрішньовиробничі кооперування.

Аналіз передбачає широкий пошук, творчий підхід до вирішення конкретних завдань виробничої діяльності. Кінцева мета аналітичної діяльності - розробка аналітичних програм, що є вихідним пунктом, передумовою планування виробництва, оскільки вони дають змогу визначити оптимальну структуру (номенклатуру, асортимент та ефективність виробництва). На основі аналітичної діяльності укладають міжнародні комерційні угоди, проводять комерційні операції.

Важливим принципом аналізу є комплексний підхід для погодження мети з ресурсами та можливостями підприємства, визначення шляхів її досягнення, що реально лише в результаті розробки програм аналізу виробів і кожного господарського підрозділу підприємства зокрема [4].

Предметом аналізу ЗЕД є причинно-наслідкові зв'язки процесів її здійснення.

Об'єктами аналізу є її економічні результати, які формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що відображаються в системі економічних показників:

- макроекономічні показники ЗЕД;

- економічні результати ЗЕД підприємства: обсяги продаж, прибуток, рентабельність, підвищення якості продукції, зниження цін, впровадження нових технологій, завоювання нових ринків, розвиток реклами, маркетингу тощо.

Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що є основою прийняття оптимальних управлінських рішень [2].

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій проводиться для обгрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу певних товарів. Ці дані можуть бути використані при розробці планів експорту й імпорту в масштабах країни, при оцінці структури та напрямків зовнішньоторговельного обігу. Подібні розрахунки виконуються як у національній, так і в іноземній валюті.

Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов'язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності.
Показники економічної ефективності поділяють на:

1) показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення;

2) показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на її здійснення і відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці.

Під час організації аналізу слід вирішити питання методологічного характеру:

1. Обрати мету і визначити задачі аналізу;

2. Визначити час і послідовність методики його проведення;

3. Визначити джерела інформації та її вірогідність;

4. Обрати методику здійснення аналізу;

5. Визначити конкретних осіб і служби, що відповідають за аналіз.

Однією з найважливіших особливостей аналізу є його тривалість у часі.
Від цього залежить перелік етапів аналізу і послідовність його проведення. Визначення оптимального співвідношення між терміном проведення та глибиною аналізу - не менш важлива проблема [3].

Як і економічний аналіз, аналіз зовнішньоекономічної діяльності є своєрідним важелем управління у зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Його доцільно проводити у три етапи:

1. Підготовчий - на етапі планування і розробки рішень. Полягає у обґрунтуванні доцільності укладання зовнішньоекономічних контрактів: визначення мети; дослідження різноманітних варіантів зовнішньоторговельних угод; обґрунтування (з урахуванням різноманітних факторів) цін експортних і імпортних поставок, а також форм розрахунків і платежів; засобів і маршрутів транспортування товарів. Цей етап аналізу переплітається з плануванням, розробкою нормативів і лімітів тощо.

2. Поточний (оперативний) аналіз - моніторинг виконання зовнішньоекономічних контрактів: оцінка раціонального використання ресурсів, аналіз відхилень і корегування процесів тощо. Він спрямований на вивчення: процесів за експортом і імпортом товарів; вжитих заходів і дій під час проведення операції. Ціль поточного аналізу - підготовка даних для прийняття оперативних рішень під час проведення зовнішньоекономічних операцій.

3. Заключний (перспективний) - оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності, виступає необхідною умовою для розробки нового рішення про ведення ЗЕД. Вона передбачає виявлення: факторів, які впливають на господарську діяльність; причин витрат; наявних резервів і розробку заходів щодо поліпшення ЗЕД підприємства [2].

Отже, аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності має важливе значення для оцінки поточного економічного стану підприємства, перспектив його розвитку і попередження фінансових втрат. Він є невід'ємною та визначальною частиною загального аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства [1].

Література

1. Шкурупій О. В. , Гончаренко В. В. , Артеменко І. А. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Основи методики аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств, – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.

2. Косова Т. Д., Сухарев П. М., Ващенко Л. О. та ін. Організація і методика економічного аналізу. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 528 с.

3. І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред.. Багрової І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

4. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В., Пархоменко В.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Основи економічного аналізу господарської діяльності підприємства, - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.