Мехеда
Н.Г., Маджула А.
Черкаський
національний університет ім.Б.Хмельницького
Діагностика фінансової безпеки підприємства
Формування системи економічної безпеки суб’єктів господарювання має
базуватися на виділенні провідної ролі фінансової складової, оскільки саме
фінансові ресурси визначають можливі обсяги виробничо-господарської діяльності,
конкурентоспроможність та незалежність підприємства.
Фінансова безпека підприємства – це захищеність його діяльності від
негативних впливів зовнішнього середовища, а також спроможність швидко усунути
різноманітні загрози або пристосуватися до існуючих умов, що не позначаються негативно
на його діяльності. Зміст даного поняття містить у собі систему засобів, що
забезпечують конкурентностійкість і фінансову стабільність підприємства, а
також сприяють підвищенню рівня добробуту робітників [2, 296].
Дослідження фінансової безпеки суб’єктів господарювання на сьогодні є доволі
проблемним. Наукові розробки у цій галузі знань практично відсутні. Значно
більше уваги приділяється вивченню економічної безпеки підприємства загалом.
Необхідність постійного дотримання фінансової безпеки зумовлюється об'єктивно
наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності
функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень фінансової
безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і
спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати
шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього
середовища.
Джерелами негативних впливів на фінансову безпеку можуть бути:
1) свідомі чи несвідомі дії окремих
посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних
організацій, підприємств-конкурентів);
2) збіг об'єктивних обставин (стан
фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та
технологічні розробки, форс мажорні обставини тощо) [4, 135].
Залежно від суб'єктної обумовленості негативні впливи на фінансову безпеку
можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі
негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства, або його
окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної
роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім
керівників і функціональних менеджерів).
Першими ознаками послаблення фінансової безпеки підприємства є: порушення
термінів здіснення платежів, зростання дебіторської та кредиторської
заборгованості, зниження фінансової стійкості. Саме рівень
фінансової стійкості може бути використаний для оцінки фінансової безпеки підприємства.
Фінансова стійкість – це стан
майна підприємства, що гарантує йому стабільну платоспроможність [2, 296] .
Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в
підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень
від господарювання, а отриманий прибуток – забезпечувати самофінансування
і незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування
майна.
Слід відзначити, що оцінка рівня
фінансової складової економічної безпеки підприємства на основі аналізу його
фінансової стійкості (виходячи з достатності оборотних коштів для здійснення виробничо-збутової
діяльності) є занадто вузькою. Це пов’язано із тим, що крім оборотних коштів у фінансовій
діяльності підприємства задіяні власний основний капітал, прибуток, інвестиції
тощо.
Зрозуміло, що чим вище рівень забезпеченості
власним основним капіталом, власними оборотними коштами, кредитами і позиками
під власні гарантії чи гарантії держави, інвестиціями, фінансування з бюджету,
чим оптимальніше їх рівень, тим вищим є рівень фінансової безпеки підприємства
[2, 297].
Існують різні загрози, які можуть
одночасно стосуватися до різних груп класифікації. Для забезпечення
максимального ступеня захисту від цих загроз необхідна певна діяльність, яка
повинна забезпечити фінансову безпеку фірми.
Тож, щоб підприємство успішно
функціонувало, необхідно спочатку оцінити фінансовий стан на підприємстві, щоб
визначити, чи існує загроза щодо фінансової безпеки підприємства, і якщо
визначимо, що загроза таки існує, то треба обрати певну стратегію управління
підприємством у кризовому стані, щоб уникнути банкрутства, відповідно до рівня
ризику даного підприємства.
Література:
1. Білоус О. В. Сучасна світова
фінансово-економічна криза як прояв тотальної кризи системи глобалізму. / О. В.
Білоус // Економічний часопис. – 2008. - №21. - С. 3.
2.
Гладченко Т.М. Економічна безпека підприємницької діяльності. //Збірник
наукових праць „Актуальні проблеми міжнародних відносин” – Вип. 26. – К.: ВПЦ
«Київський університет», Інститут міжнародних відносин, 2001, с. 295 - 299.
3.
Барановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного
прогнозування.
– К.: Фенікс, 1999. – 338с.
4.
Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека
підприємства:
сутність та механізми забезпечення: монографія. – К.:
Лібра,
2003. – 280с.