Секція: Економічна теорія

Вікнянська О.М.

Науковий керівник: Русул Л.В.

Буковинський державний

фінансово-економічний університет

м. Чернівці, Україна

Розвиток ринку перестрахування в Україні

У даній статті наводиться сутність перестрахування на страховому ринку України, визначаються головні проблеми, які існують у даній галузі, надаються пропозиції щодо їх усунення та оптимізації процесів перестрахування на страховому ринку України.

This article presents the essence of reinsurance in the insurance market of Ukraine, determined the main problems that exist in this area, provided proposals for their elimination and process optimization of reinsurance in the insurance market of Ukraine.

Постановка проблеми та її актуальність. В усьому світі перестрахування  важливе, оскільки пропонує механізм захисту окремо взятої компанії і страхового ринку в цілому. Перестрахування є самостійним видом діяльності страховика. Традиційно воно захищає прямого страховика від фінансових втрат, яких він зазнав би за умови необхідності здійснення страхових виплат за договорами страхування, не маючи перестрахового покриття. Окрім того, що перестрахування підтримує необхідну рівновагу в діяльності страховиків, воно також виконує функцію міжнародного переливу капіталу.

Перестрахування є необхідним елементом розвитку страхового ринку України. Ця необхідність обумовлена низькою капіталізацією вітчизняного страховика, а також відсутністю достатньої кількості ефективних фінансових інструментів. Позитивним моментом є те, що перестрахування сприяє збільшенню ємності страховика, переважна більшість яких не здатна взяти на страхування дуже дорогі ризики. Таким чином, проблема перестрахування на страховому ринку, як одного із способів захисту страховика від випадків неплатоспроможності й банкрутства, актуальна і сьогодні. Відтак ця проблема потребує свого наукового осмислення з метою вироблення стратегії її практичного розв’язання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження процесів розвитку ринку перестрахування знайшли відображення в працях таких учених, як М.Ю. Коваленка, Л.О.Позднякова, О.Д. Заруби, Н.В. Ткаченка, О.М. Віленчука. Але поряд з тим незважаючи на високий науковий професіоналізм вищезазначених авторів, ще існує досить широке поле для дослідження процесів розвитку ринку перестрахування  [2,5,3,1].

Метою дослідження є визначення головних факторів, що гальмують розвиток ринку перестрахування в Україні та пошуки ефективних шляхів його вдосконалення.

Виклад основного матеріалу. У страховій науці важливим інструментом запобігання та мінімізації наслідків великомасштабних ризиків є система перестрахування, що в класичному варіанті визначається як механізм замкнених економічних відносин між страховиками, за яких страховик, приймаючи на страхування ризики, передає на погоджених умовах усю відповідальність чи її частину іншим страховикам з метою створення збалансованого портфеля ризиків, забезпечення фінансової стійкості і беззбитковості страхових операцій [1,90].

Процес розвитку національного ринку перестрахування безпосередньо залежить від розвитку загальної системи страхових відносин. Перестрахувальна діяльність за своєю сутністю більш інтернаціональна, ніж будь-який вид діяльності [2,57]. При цьому виникає завдання доцільного і гнучкого поєднання інтересів вітчизняного ринку перестрахування з можливістю отримати надійний перестрахувальний захист на світових ринках.

До характерних особливостей вітчизняного перестрахового ринку можна віднести:

–         невеликі обсяги власних коштів і, відповідно, незначні перестрахувальні місткості (звідси виникає неможливість прийняття на влас-

не утримання значних обсягів відповідальності);

–         універсальний характер вхідного портфеля і слабка спеціалізація за видами страхування;

–         існування фронтуючих компаній (по суті, вони виконують функції агентів, передаючи у перестрахування до 90 % і більше премії безумовно, такі операції важко назвати перестрахуванням);

–         приймання ризиків переважно від страхових компаній із Росії та країн СНД.

Вітчизняний перестрахувальний ринок має потенціал стати конкурентоспроможним,  для  цього необхідно вирішити такі завдання:

–         нарощування статутного капіталу й інший власний капітал страхових і перестрахових компаній;

–         розширення партнерської бази серед страхових і брокерських компаній різної спеціалізації;

–         розширення географії роботи, проникнення на ринки країн Східної Європи;

–                       інтеграція у світовий перестраховий ринок тощо [3, 120].

Діяльність ринку перестрахування України регулюється з метою попередження неплатоспроможності страховиків у разі обслуговування великих ризиків, підвищення стану ліквідності страховика, посилення захисту майнових інтересів страхувальників та забезпечення умов для розвитку ринку перестрахових послуг, встановленню загального порядку і умов здійснення перестрахових операцій.

На страховому ринку України працюють такі вітчизняні перестраховики, як АТЗТ «Захист», ЗАТ «Скіфія Ре», ВАТ «Українська перестрахувальна компа­нія», АСК «ЕДЕМ», «Гарант Ре» та інші [4, 38].

Ключовими проблемами вітчизняного ринку перестрахування є: низька капіталізація українських перестраховиків, мала ємність українського перестрахового ринку, нестабільність державної політики у сфері перестрахування, складність купівлі валюти для розрахунку з іноземними перестрахувальниками-нерезидентами тощо.

Навіть якщо місткість українського перестрахового ринку збільшиться, то це не означає, що він вийде на якісно новий рівень розвитку та займе одне з провідних місць у світі. Необхідно враховувати, що кожна місткість українського перестрахового ринку характеризується певними критеріями, наприклад, надійністю, якістю, зручністю користування. Саме цього бракує вітчизняному ринку перестрахування.

Сьогодні в Україні існує така проблема, як складність процедури купівлі вітчизняними перестраховиками валюти, що необхідна для виплат перестрахувальникам-нерезидентам. Тобто український перестраховик у випадку настання страхової події стикається з проблемою виплати необхідної суми іноземному партнерові. Як наслідок, необхідні кошти виплачуються з власних валютних резервів компанії у вигляді коштів отриманих у вигляді страхових і перестрахувальних премій.

У результаті проведеного дослідження ринку перестрахування в Україні, за допомогою аналізу даних провідних 150 страховиків для перестрахування ризиків виявилося: у "Loyd’s" (Великобританія) користувалися захистом 85 українських компаній, у "Москва Ре" (Росія) – 32, "Інгострах" (Росія) – 30, "Munich Re" (Німеччина) – 28, "Russian Re" (Росія) – 25, "SCOR Re" (Франція) – 16, "Транссиб Ре" (Росія) та "Находка Ре" (Росія) – 14, "Авикос" (Росія) – 12, АХА (Франція) – 12, "РЕСО–Гарантия" (Росія), "Polish Re" (Польща) та "Transatlantic Reinsurance Company" (США) – по 11 Як стверджують аналітики, щорічно українські страхові компанії "відправляють" у перестрахування за кордон близько 2 млрд. грн. [4, 37].

    Наведені дані свідчать про значний відтік капіталу за кордон, що є проблемою не лише державних органів, а й усього страхового ринку України. Цікавим є факт перерахування за кордоном вітчизняними компаніями, що займаються страхуванням життя, нагромаджувальної частини внеску-нетто у рамках перестрахування (у той час як за кордоном перестрахування нагромаджувальної частини сурово обмежене, оскільки вона є потужним інвестиційним ресурсом, який має працювати на економіку держави). Отже, як наслідок, українська економіка втрачає чималі кошти, які могли б бути спрямованими на розвиток різних її сфер, у тому числі і ринку перестрахування.

З іншої точки зору, для страхових компаній України отримання зарубіжного перестрахувального захисту є важливою необхідністю. На нашу думку, при перестрахуванні ризиків за кордоном вітчизняний страховик отри­мує перестрахувальний захист, а також спеціальні ноу-хау, розроблені перестраховиком. Важливим моментом є те, що разом із премією «експортується» і сам ризик, тому обмеження передачі ризиків у перестрахування страховику-нерезиденту створює проблеми у розвитку національного страхового ринку.

Без міжнародного перестрахування український ринок не зможе розвиватися швидкими темпами. Для України питання перестрахування ризиків у нерезидентів є особливо актуальним. Специфіка та особливості, які притаманні перестрахуванню, сприяють перерозподілу ризиків на міжнародному страховому ринку. На нашу думку, державне регулювання даного питання полягає в знаходженні оптимального співвідношення інтеграції національного страхового ринку у світову страхову систему з механізмами, що перешкоджатимуть витоку національних капіталів і за допомогою яких відбуватиметься прилив коштів з-за кордону.

На фоні негативних тенденцій на ринку перестрахування спостерігаються й певні позитивні прояви: збільшення розміщень страхових ризиків на внутрішньому страховому ринку; діяльність на території України відомих іноземних перестраховиків, наприклад, «Marsh», «Heath Lam Group», «Oakeshott» та ін.[5, 22].

За договорами перестрахування ризиків за 2010 рік українські страховики (цеденти,  перестрахувальники)  сплатили  часток  страхових  премій 10 745,2 млн. грн. (за 2009 р. – 8 888,4 млн. грн.), з них:

- перестраховикам-нерезидентам  –  991,3  млн.  грн.  (за  2009  р.  – 1104,3 млн. грн.), 

- перестраховикам-резидентам  –  9 753,9  млн.  грн.  (за  2009  р.  –7784,1 млн. грн.).

Загальна  сума  часток  страхових  виплат,  компенсованих перестраховиками,  становила  508,6 млн.  грн.  (за  2009 р.  –  967,9 млн. грн.),  в тому числі компенсовано:

- перестраховиками-нерезидентами  –  289,6  млн.  грн.  (за  2009  р.  – 287,1 млн. грн.), 

-  перестраховиками-резидентами  –  219,0  млн.  грн.  (за  2009  р. – 680,8 млн. грн.). 

За  2010  рік  помітно  збільшилась  тенденція  щодо  збільшення  обсягів внутрішнього  перестрахування.  Так,  частка  страхових  премій  сплачених перестраховикам-резидентам  за  2010  рік  становила  9 753,9  млн.  грн.,  що  на 25,3%  більше  в порівнянні  з  2009  роком  (за  2009  р.  –  7 784,1 млн.  грн.)  та на 21,5% більше в порівнянні з 2008 роком (за 2008 р. – 8 026,8 млн. грн.) [6,23].

Висновки. Отже, незважаючи на труднощі у страховому ринку Україні, розвиток перестрахування знаходиться в стадії активного попиту та пропозиції. Щоб подолати економічну кризу, потрібна зважена інвестиційна політика держави і створення сприятливого інвестиційного клі­мату.  Для зміцнення конкурентних позицій вітчизняних перестраховиків необхідно вирішити низку завдань.

Література

1.     Віленчук О.М. Перестрахування екологічних ризиків: стан та перспективи розвитку в Україні / О.М. Віленчук // Фінанси України. – 2009. – № 11. – С. 90–97.

2.     Позднякова Л.О. Перестрахування: тенденції розвитку та шляхи вдосконалення /Л.О. Позднякова, Ю.М. Коваленко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 12(66). – С. 53–60.

3.     Ткаченко Н.В. Розвиток перестрахування як важіль забезпечення фінансової стійкості страховиків / Н.В. Ткаченко // Фінанси України. – 2009. – №3. – С. 119–123.

4.     За матеріалами прес-клубу, проведеного страховим рейтингом «Insurance Top» Спільно з журналом «Страхова справа» за участю компаній «Інком страх», «Гарант Ре» та «Еталон» на тему: «Перестрахування та його роль у формуванні інвестиційної привабливості України: підсумки 2010 року» // Страхова справа. –2010. – № 4(16). – С.36–41.

5.     Заруба О.Д.  Особливості національного перестрахування/ О.Д. Заруба // Страхова справа. – 2010. – №3 (11). – С. 20–24.

6.     http://www.dfp.gov.ua – Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України