к.е.н. Мироненко
М. Ю., Київська Д.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА ТА НАПРЯМИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Постановка проблеми. В умовах сучасної ринкової
економіки бюджетна політика – основний інструмент регулювання економічних
процесів. На сьогодні у процесі реалізації бюджетної політики України є чимало
проблем : розкрадання бюджетних коштів по сотнях відповідних програм,
незбалансованість державних витрат і доходів.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. Вивчення наукової літератури
свідчить, що ідеї для дослідження питань бюджетної політики економічного зростання містяться в працях
іноземних економістів, таких як Бланкарт Ш., Борчердінг Т., Вагнер
А., Кейнс Дж. М., Клейн Л. Зазначена
проблема, яка порушена в наукових дослідженнях зарубіжними вченими, набуває все
більшого поширення у вітчизняній науці. Результати
багатьох досліджень
проблеми формування сучасної бюджетно-податкової політики в Україні викладені в
працях А. Буковецького, О. Василика, В. Глущенка, Т. Єфіменка,
І. Запатріної, Г. П'ятаченка, Д. Полозенка, І.Чугунова, В. Макогона, В.
Піхоцького, А.Мярковського, В. Кудряшова, Д. Полозенка, С. Булгакова, О. Барановського
та ін.
Водночас у
сучасній вітчизняній науці небагато фундаментальних наукових досліджень,
присвячених теоретико-методологічним та практичним напрямкам бюджетної політики
економічного зростання в Україні, тому дане питання потребує подальшого
розгляду.
Постановка завдання. Метою статті є
дослідження питань бюджетної політики ,як системи заходів і дій органів влади що
спрямовуються на забезпечення соціально-економічного розвитку країни, а також розробка певних пропозицій щодо покращення існуючої
ситуації в Україні.
Виклад
основного матеріалу. Бюджетна політика спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування
доходів і використання державних фінансових ресурсів, підвищення ефективності
державних інвестицій у народне господарство, узгодження загальнодержавних і
місцевих інтересів у сфері між бюджетних відносин, регулювання державного боргу
та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі національного
доходу.
Стратегічною метою бюджетної політики є забезпечення
фінансової і соціальної стабільності в країні.
За останні роки (2008 - 2011 рр.) бюджетна
політика в Україні зазнала істотних змін. При цьому вона не відзначалася
стабільністю й послідовністю, а отже, її вплив на розвиток економіки й
розв’язання соціальних проблем був різноплановим. За цей період відзначалося
зниження результативності бюджетної політики, передусім у сфері розвитку
економіки. Мало місце різке погіршення показників економічної динаміки [5].
Підсумки 2009 року засвідчили, що розвиток
економіки України відкинуто на чотири роки назад – реальне падіння ВВП було
одним з найвищих у світі та становило “мінус” 14,8 відсотка. Обсяги промислового виробництва скоротились на 21,9
відсотка до рівня нижче, ніж на кінець 2004 року. Готівковий курс гривні до
долара США девальвував більш ніж вдвічі (з 4,46 гривень за долар США у травні
2008 року до 9,93 гривень за долар США у грудні 2008 року), при цьому
середньорічний офіційний курс гривні до долара США у 2009 році девальвував на
47,8 відсотка [4].
Зазначимо, 2009 рік був
одним з найневдаліших бюджетних років за часи незалежної України – фінансова
криза призвела до того, що розпис доходів Державного бюджету України
у 2009 році був недовиконаний на 45,6 млрд. грн., або на 17,9%, надходження
порівняно із 2008 роком скоротились на 22,0 млрд. грн., або на 9,5 відсотка. В
2009 році реальний дефіцит державних фінансів сягнув 169,2 млрд. грн., або 18,5
відсотка ВВП. Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку станом на 1
січня 2010 року становив 1,1 млрд. гривень.
За загальним фондом державного бюджету
попередній Уряд залишив “спадок” у вигляді недовиконання плану за доходами І
кварталу 2010 року у сумі 6,6 млрд.
Проблема
бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ сягнула загрозливих
масштабів, так, за 2008-2009 роки вона зросла у 3,6 рази, або на 22,5 млрд.
грн. і станом на 1 квітня 2010 року зобов’язання країни перед платниками ПДВ
становили 31,1 млрд. гривень.
Виконання видаткової частини бюджету у
2009 році та на початку 2010 року характеризувалось системним “ручним
управлінням” коштами, недофінансуванням всіх програм, нецільовим та
неефективним використанням бюджетних коштів.
Динаміка структури видатків зведеного бюджету України у 2008 – 2010 рр. (табл. 1) свідчить про суттєве зниження частки видатків на економічну
діяльність (порівнюючи 2009 і
2008 рр. - 19,77 %, а 2010 і 2009 - 13,77 %) та житлово-комунальне господарство
(- 17,24 %; - 41,67 %) з одночасним зростанням на соціальний захист і соціальне
забезпечення – 6,72 %. Відповідно
відбулися несприятливі зміни у структурі економіки [5].
Таблиця 1
|
Видатки у розрізі функціональної класифікації |
Роки |
Зміни |
|||||
|
2009-2008 |
2010-2009 |
||||||
|
2008 |
2009 |
2010 |
Абсл.відх |
Відн.відх. |
Абсл.відх |
Відн.відх. |
|
|
Загальнодержавні функції |
9,9 |
10,6 |
11,8 |
0,7 |
7,07 |
1,2 |
11,32 |
|
Оборона |
3,8 |
3,1 |
3,0 |
-0,7 |
-18,42 |
- 0,1 |
- 3,22 |
|
Громадський порядок, безпека та
судова влада |
8,7 |
7,9 |
7,6 |
- 0,8 |
-17,24 |
- 0,3 |
- 3,8 |
|
Економічна діяльність |
17,2 |
13,8 |
11,9 |
- 3,4 |
- 19,77 |
- 1,9 |
- 13,77 |
|
Охорона навколишнього природного
середовища |
0,9 |
0,8 |
0,8 |
-0,1 |
- 11,11 |
- |
- |
|
Житлово-комунальне господарство |
2,9 |
2,4 |
1,4 |
- 0,5 |
- 17,24 |
-1 |
- 41,67 |
|
Охорона здоров’я |
10,8 |
11,8 |
11,8 |
1 |
9,26 |
- |
- |
|
Духовний та фізичний розвиток |
2,5 |
2,7 |
3,0 |
0,2 |
8 |
0,3 |
11,11 |
|
Освіта |
19,5 |
21,5 |
21,1 |
- 2,3 |
10,26 |
- 0,4 |
- 1,86 |
|
Соціальний захист та соціальне забезпечення |
23,8 |
25,4 |
27,6 |
1,6 |
6,72 |
2,2 |
6,72 |
Структура видатків зведеного
бюджету України, %
У повному занепаді виявилась державна
інвестиційна політика. Фінансування капітальних видатків було здійснено майже в
2,5 рази менше ніж у 2008 році, в тому числі за загальним фондом – майже в 12,3
рази. В цілому по економіці інвестиції в основний капітал реально зменшились на
41,5 відсотка.
Рівень державного прямого та гарантованого
державою боргу на кінець 2009 року зріс до критичної межі в 34,8 відсотка ВВП,
тоді як на кінець 2007 року цей показник знаходився на економічно безпечному
рівні в 12,3 відсотка ВВП. Такі дії попереднього Уряду не тільки вкрай обтяжили
бюджети майбутніх періодів необхідністю відволікання бюджетних коштів з
соціальних та інвестиційних видатків на погашення основної суми боргу та
відсоткових платежів, а й підірвали довіру іноземних інвесторів та довели
країну до порушення макроекономічної стабільності.
Незважаючи на уповільнення
розвитку світової економіки (з 5,2 відсотка у 2010 році до 3,8 відсотка у 2011
році) та нестабільність на світових товарних та фінансових ринках, у 2011 році
темпи зростання економіки України прискорились. Реальне зростання ВВП за
підсумками 2011 року становило 5,2 відсотка, що на 1,1 відсоткового пункту
більше темпів зростання 2010 року та є кращим результатом серед країн-сусідів:
група країн ЄС-27 – 1,6 відсотка, країни СНД – 4,7 відсотка, зокрема, Росія –
4,3 відсотка.
За оперативними
даними, номінальний ВВП за підсумками 2011 року зріс на 21,4 відсотка порівняно
з 2010 роком до 1314 млрд. грн. і на 23 млрд. грн. перевищив показник,
врахований в бюджеті зі змінами.
Обсяги
промислового виробництва зросли на 7,6 відсотка, що на 1,1 відсоткового пункту
вище, ніж було враховано при розрахунках бюджетних показників.
За підсумками 2011 року індекс споживчих цін зріс на 4,6
відсотка порівняно з груднем 2010 року, що є найнижчим показником з 2002 року.
Показник інфляції в Україні був нижче ніж в Росії – 6,1 відсотка та майже
відповідає рівню інфляції окремих країн ЄС – Словаччини (4,4 відсотка) і Польщі
(4,3 відсотка).
За даними Національного банку України, у 2011 році
експорт товарів та послуг порівняно з 2010 роком зріс на 28,1 відсотка до 88,8
млрд. дол. США, а імпорт – на 33,8 відсотка до 98 млрд. дол. США.
Сальдо зовнішньоторговельних операцій за підсумками 2011
року становило «мінус» 9,2 млрд. дол. США., що спричинено головним чином
суттєвим зростанням вартісних обсягів імпорту газу внаслідок невигідних газових
контрактів, укладених попереднім Урядом.
З метою подолання від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі
Урядом було розроблено та розпочато реалізацію плану заходів, який передбачає
підтримку експорту, скасування обмежень у зовнішній торгівлі, захист інтересів
національних виробників на зовнішніх ринках, створення умов для підтримки вітчизняного
реального сектору тощо (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2011
№ 1074).
Завдяки скоординованій політиці Національного
банку України та Уряду було забезпечено утримання курсової стабільності.
Середній офіційний курс гривні до долара США у 2011 році становив 7,97
грн./дол. США., до євро – 11,09 грн./євро.
Таким чином,
незважаючи на складні зовнішні умови та нестабільність світової економіки,
Уряду у 2011 році вдалось забезпечити стійкий розвиток вітчизняної економіки,
що позитивно вплинуло на виконання дохідної частини бюджету.
Основні напрями
бюджетної політики на 2012 рік
розроблені з метою формування бюджетної
політики, яка буде
спрямована на створення умов
для рішучого подолання наслідків фінансово-економічної кризи, проведення
ефективної податково-бюджетної політики, переходу до інвестиційно-інноваційної
моделі розвитку економіки,
підвищення рівня зайнятості
населення, збільшення розміру
заробітної плати, сприяння ціновій та валютно-курсовій стабільності .
Досягнення головної мети бюджетної політики передбачає
збільшення реальних доходів громадян, поліпшення якості товарів і послуг, що
надаються населенню, створення належних умов для здобуття освіти, охорони
здоров’я, підвищення культури, захисту конституційних прав, охорони
навколишнього природного середовища та ін. Для розв’язання таких завдань
потрібно забезпечити поступальний розвиток підприємницької діяльності,
прискорення економічного зростання, досягнення повної зайнятості, стримування
інфляції, активізацію інвестиційної діяльності тощо.
Нині в Україні одним із надзвичайно важливих завдань у
галузі бюджетної політики є не допущення подальшого зниження рівня життя
найменш забезпечених і найуразливіших верств населення. Держава має
гарантувати, що життєвий рівень населення не впаде нижче від прожиткового
мінімуму. Важливим
завданням бюджетної політики у сфері розвитку економіки є створення умов для
активізації інвестиційної активності. Це стосується, насамперед, збільшення
обсягу інвестиційної діяльності держави, а також недержавних вітчизняних та
зарубіжних інвесторів. Ще одне завдання – це запровадження в Україні
середньострокового бюджетного планування, що дасть змогу складати реальніші
плани інвестиційної діяльності держави з розподілом за ними відповідних
ресурсів для повного забезпечення їх реалізації. Розробка та прийняття таких
планів є переходом до вищого ступеня бюджетного планування, тому вона потребує
детального обґрунтування та узгодження середньострокових планів із поточними
[1, с.87].
Від виваженого вибору напрямів розвитку бюджетної
політики значною мірою залежить загальний соціально - економічний розвиток
держави.
Політика діяльності держави на міжнародних фінансових
ринках повинна формуватися з урахуванням пріоритетності необхідності погашення
зовнішнього державного боргу, а не залучення нових запозичень. В свою чергу
доцільно щоб розмір внутрішніх запозичень визначався виходячи з оптимального
варіанту запозичень на зовнішньому ринку і з урахуванням необхідності зменшення
навантаження на внутрішній фінансовий ринок з метою спрямовування вільних
коштів суб'єктів господарювання в реальний сектор і створення умов для
активізації інвестиційного процесу.
Особливого значення набуває бюджетне планування, яке
повинне реалізовуватись шляхом розробки середньострокових бюджетних планів,
узгоджених з завданнями державних цільових програм та стратегічних річних
планів діяльності органів виконавчої влади за окремими напрямками. Усі бюджетні
програми повинні виконуватись в рамках бюджетних призначень головних
розпорядників бюджетних коштів.
Посилення ролі державного фінансового контролю за повнотою
надходження і цільовим характером витрат бюджетних коштів передбачає введення
порядку обов'язкової публікації звітів про виконання бюджетів усіх рівнів і
забезпечення відкритості процедур розміщення державних замовлень. Для
реалізації поставленої задачі продовжиться розвиток органів Державного казначейства
і контрольно-ревізійної служби України [2].
Для посилення державного регулювання бюджетної політики
слід створити окремий закон який би регламентував засади формування єдиної
бюджетної політики держави.
Застосування таких засобів здійснюється відповідно до
етапів формування бюджетної політики, що регламентуються Бюджетним кодексом.
Технологія ж бюджетної політики повинна знайти своє відображення в окремому
законодавчому документі на зразок закону і мати свої витоки в концепції економічного
і соціального розвитку держави. Поки що такого комплексного документу, в якому
б визначалась економічна стратегія України з урахуванням основних перспективних
напрямків розвитку фінансових відносин в системі зведеного бюджету, як основної
ланки державних фінансів, не розроблено [3, с.356].
На сьогодні основним завданням уряду є стимулювання
інвестиційної активності підприємців і населення, створення сприятливих умов
для зародження нового бізнесу й активізації грошових доходів через фінансово-кредитний
ринок. У цей період особливо важливо об'єднати цілі бюджетної, фіскальної і
грошово-кредитної політики з ідеологією і пріоритетами соціально-економічної
політики держави.
Ефективність соціально-економічної, бюджетної політики в
Україні в умовах загострення політичних суперечностей в першу чергу залежить
від політичної волі керівництва країни, усвідомлення пріоритетності
загальнодержавних, загальнонаціональних інтересів і створення ефективного
механізму їх реалізації через існуючі інститути фінансової системи, наявності
відповідного правового поля й відповідальності кожного урядовця насамперед
перед громадянами України. На сьогодні нам необхідно передусім подолати період
політичного хаосу й безвідповідальності, зберегти та зміцнити державність. Саме
такий підхід повинен бути визначальним у процесі подолання суперечностей у
реалізації бюджетної політики держави.
Висновки. Бюджетна
політика є однією із складових економічної політики та інструментом
реалізації функцій, покладених на державу, зокрема щодо втілення у життя
стратегії економічного зростання. За умов відсутності такої стратегії неможливо
визначити інструменти бюджетного
регулювання.
З огляду
на зазначене першорядними завданнями уряду України на сучасному етапі мають
стати: затвердження довгострокової стратегії соціально-економічної політики,
здійснення структурної перебудови економіки, приведення її у відповідність з
сучасними вимогами глобалізованого середовища, створення ефективної моделі
державного управління як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Важливу роль у забезпеченні реалізації цих
масштабних завдань відіграватиме фінансова та, зокрема, податково-бюджетна
політика.
Більшість завдань, що ставилися протягом останніх років у бюджетній політиці,
не було реалізовано. Наміри щодо відокремлення бюджета поточних видатків та
бюджету розвитку, визначення джерел їх фінансування, запровадження процедур їх
планування та виконання так й не знайшли свого практичного втілення. З огляду
на це, на особливу увагу заслуговує
питання підсилення контролю уряду за виконанням документів
нормативно-правового характеру.
Це дасть змогу надати бюджетній політиці
послідовності і системності, підвищити
її результативність з огляду на виконання завдань, що формуються в стратегії
соціально-економічного розвитку держави.
Бібліографічний
список:
1. Величко О.В. Бюджетна політика та
особливості її формування в умовах нестабільності соціально-економічного
розвитку/ О.В. Величко // Економічний вісник Донбасу, – 2010. – №1 (19). – 83-87 с.
2. Жибер Т. Бюджетна політика України/ Т. Жибер
// Фінанси України, – 2009. – №8.
3. Кульчинський М., Ванькович Д.,
Заплатинський М. Вдосконалення бюджетної політики України в умовах застосування
програмно-цільового методу адміністрування державних видатків / М. Кульчинський,
Д. Ванькович// Формування ринкової економіки в Україні, – 2009. – № 19. – 352-357
с.
4.
Місячний макроекономічний огляд // Департамент макроекономіки, – 2011. –
№ 2 (63).
5. Макогон
В. Пріоритети сучасної бюджетної політики України / В.Макогон // Вісник КНТЕУ,
– 2011. – №3. – 50-57 с.