Бачинська М.П

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, Україна

Порядок та специфіка бюджетного регулювання в Україні.

Протягом останніх років питання бюджетного регулювання в країні є предметами гострих дискусій. Більшість проблемних аспектів бюджетного регулювання пов’язані з недостатністю бюджетних коштів, їх неефективним перерозподілом, проблемами використання коштів на регіональному рівні. Наявність таких проблемних аспектів не можна вважати аномалією, оскільки бюджетна система України є відносно молодою і за досить короткий проміжок часу свого формування вона не може претендувати на абсолютну досконалість. Саме тому пошук напрямів удосконалення моделі бюджетної системи, організації міжбюджетних відносин з урахуванням національних особливостей є надзвичайно актуальними питаннями.

Мета:дослідити порядок та специфіку бюджетного регулювання в Україні.

Бюджетне регулювання – це система передачі коштів вищих бюджетів для збалансування нижчих бюджетів. Воно відбиває економічні відносини пов'язані з територіальним розподілом та перерозподілом національного доходу для забезпечення необхідними коштами потреб соціально-економічного розвитку та соціального захисту населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

. Проблемам бюджетного регулювання присвячені праці В. Бодрова, М. Василишена, В. Дем’янишина, І. Запатріної, О. Кириленко, В. Опаріна, В. Стояна, В. Федосова, С. Юрія та ін. Зазначені фахівці зробили вагомий внесок у розбудову механізму бюджетного регулювання соціально-економічних процесів на регіональному та державному рівні, виявлення наслідків бюджетного регулювання для економічного життя суспільства тощо.

Бюджетне регулювання як основний метод державного регулювання економіки широко використовувалося в країнах з соціальною ринковою економікою з 30-х до середини 70-х XX ст. Базувалося на основних положеннях кейнсіанської теорії: фіскальна політика повинна орієнтуватися на боротьбу з безробіттям, передбачати зростання державних витрат і скорочення податків. Фіскальна політика, орієнтована на зниження інфляції, вимагає скорочення державних витрат при зростанні податків.

Стрижнем бюджетного регулювання є бюджет, через який держава виконує дві основні функції в економіці перерозподіляє дохід і активізує сукупний попит.

Використання фінансово-бюджетних методів у системі державного регулювання ринку і в сучасних умовах зводиться до маніпулювання ставками податків, державними витратами для встановлення рівноваги на ринку. Якщо в економічній системі спостерігаються активізація сукупного попиту і розвиток інфляції, уряд підвищує податки на доходи підприємств і населення, обмежуючи державні витрати і навпаки, якщо в економічній системі з'являються ознаки депресії, ставки податків знижуються, бюджетні витрати зростають. Держава, використовуючи бюджет, бере участь у фінансовій допомозі щодо розвитку окремих галузей і сфер діяльності. Державний бюджет забезпечує фінансування заходів у певних галузях економічного та соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення – об'єктів народного господарства сфери монопольної діяльності держави. Бюджетні відносини не можуть провадитись в життя без бюджетного регулювання, тому що вони завжди мають державно-владний характер.

Бюджетне регулювання охоплює всі форми впливу держави на проведення бюджетної політики, починаючи від прийняття закону про державний бюджет або рішення місцевої ради народних депутатів про місцевий бюджет і аж до їх застосування державними органами. У необхідних випадках бюджетна політика держави здійснюється в примусовому порядку.

Потреба в доходах кожного з бюджетів часто змінюється, тому держава щороку здійснює бюджетне регулювання, тобто перерозподіляє кошти всередині бюджетної системи з метою збалансування всіх видів бюджетів. Бюджетне регулювання можна визначити як надання коштів із загальнодержавних джерел, що закріплені за бюджетом вищих рівнів, бюджетам нижчестоящих рівнів з метою збалансування їх на рівні, необхідному для здійснення відповідних повноважень, виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території. Причому розмежування доходів у процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням певних чинників, а саме економічного, соціального та екологічного стану відповідних територій країни.

Основними завданнями системи бюджетного регулювання в Україні є: збалансування дохідної та видаткової частини бюджетів різних рівнів; перерозподіл фінансових ресурсів між територіями з різним рівнем бюджетного забезпечення; створення і підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшення дохідної частини відповідних бюджетів та ефективному витрачанні власних і наданих фінансових ресурсів;

здійснення фінансового вирівнювання для рівноправного доступу мешканців усіх адміністративно-територіальних одиниць до бюджетних послуг.

Література:

1. Бюджетний менеджмент: Підруч./ [В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.]; за заг. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.

2. Бутурлакіна Т.О. Механізм бюджетного регулювання економікою регіону / Т.О. Бутурлакіна // Вісник НУВГП. Збірник наукових праць. Економіка. – Рівне, 2004. – Випуск 3 (27). – С. 155-163.

3. Запатріна І.В. Бюджетне регулювання економічного зростання. авотреф. дис. д.е.н., К.: НДФІ – 2008. – 37 с.

4. Чугунов І.Я. Теоретичні основи системи бюджетного регулювання. – К.:НДФІ,2005.- 257с.