Экономические науки/3. Финансовые отношения

Шаповал Ю., Подганюк О., студ. ОКР « Бакалавр»,

К.э.н. Пономаренко С.Ю.

Донецький державний університет управління

Дефіцит бюджету України: проблеми та шляхи його подолання

Бюджетний дефіцит є важливим інструментом державної фінансової політики, який впливає на економічне та соціальне становище країни.

Питання формування державного бюджету перебувають у центрі уваги науковців, органів державної влади, громадськості . Цим проблемам присвячені численні публікації українських вчених О. Амоша,  В. Вишневського, Т. Єфименка, І. Луніної, В. Опаріна, А. Соколовської, В. Федосова, Л. Шаблистої.

Безумовно, бюджетний дефіцит – небажане для держави явище: його фінансування  на основі грошової емісії гарантовано призводить до інфляції, за допомогою неемісійних засобів – до зростання державного боргу[4].

Бюджетний дефіцит можна відносити лише до розряду надзвичайних, катастрофічних подій, оскільки різною може бути якість, природа дефіциту. Він може бути пов’язаний із необхідністю здійснення значних державних вкладень до розвитку економіки, і тоді дефіцит не є відображенням кризової течії суспільних процесів, а скоріше стає наслідком прагнення держави забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного відтворення.

Уникнути дефіциту теоретично досить просто — скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо.

Бюджетний дефіцит викликається зменшенням чистих податків внаслідок автоматичного скорочення податкових надходжень до бюджету і збільшенням трансферних витрат[2].

Аналіз причин виникнення і стану дефіциту Державного бюджету України за часи незалежності дає підстави сформувати такі рекомендації щодо управління бюджетним дефіцитом:

  По перше, посилення заходів з підвищення податкової культури та виконання чинного Податкового кодексу України, який є одним з найбільш ліберальних в Європі.

   По друге, проведення ефективної політики з обслуговування державного боргу країни.

   По третє, дефіцит державного бюджету відносно ВВП підтримувати на рівні не вищому за рівень інвестицій в основний капітал за рахунок коштів державного бюджету.

   По четверте, формування прогнозних показників дохідної та видаткової частин бюджету усіх рівнів на основі реальних даних. [3]

Сьогодні в більшості країн світу дефіцит бюджету складає від 2 до 15 % ВНП при середньосвітовій його величині 4,5 %.

Для проведення аналізу стану і динаміки дефіциту державного бюджету України за 2000 - 2010 рр. доцільно розглянути наведений нижче графік (див. Рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

Подпись: Рис. 1 Динаміка дефіциту/профіциту бюджету України на протязі 2000-2011 рр.

Аналізуючи дані, можна побачити, що бюджет України переважно є дефіцитним. У 2004 та 2010 рр. дефіцит складав досить вагому суму – 2,9% та 5,3 % ВВП відповідно. Але, слід відмітити, що у 2000 р. та 2002 р. спостерігався профіцит бюджету, що є непоганою тенденцією (0,4 % і 0,5 % ВВП відповідно) [6].

Причини бюджетного дефіциту в Україні: низька ефективність суспільного виробництва; низька результативність зовнішньоекономічних зв'язків; нераціональна структура бюджетних витрат; неефективний бюджетний механізм, який не дозволяє державі використати його як стимул розвитку економіки і соціальної сфери.

Для подолання дефіциту державного бюджету України найбільш ефективними напрямками є: збільшення дохідної частини бюджету: за рахунок збільшення податків, сприяння розвитку підприємництва, збільшення пенсійного віку та скорочення рівня безробіття ; скорочення видаткової частини бюджету: зменшення витрат на фінансування управлінських структур, залучення закордонних інвестицій, створення жорсткого контролю за виплатою державних коштів[2].

В сучасних умовах дефіцит державного бюджету України законодавчо обмежується, а джерелами його покриття є внутрішні та зовнішні позики, кредити Національного Банку України.

Основною причиною виникнення бюджетного дефіциту є відставання темпів зростання бюджетних доходів порівняно зі зростанням бюджетних видатків. В Україні бюджетний дефіцит зумовлений такими негативними явищами: різким зниженням ефективності виробництва, що супроводжувалось скороченням обсягів валового внутрішнього продукту; значним зростанням та нераціональною структурою бюджетних видатків; наявністю значного тіньового сектора в економіці і низькою податковою дисципліною; недосконалістю і частими змінами законодавства[5].

Література:

         1. Василик О.Д. Теорія фінансів./О.Д. Василик// - К.: НІОС, 2000.

2. Невінчаний І. С. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні / І. С. Невінчаний // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 6. - С. 98-101.

3. Павлова Л. П. Економічна характеристика бюджетного дефіциту // Фінанси України. - 2008. - № 3. - С. 15-20.

 4. Рєдіна Н. І., Гордєєва Л. П. Дефіцит бюджету й основні шляхи його подолання в Україні // Фінанси України. - 2009. - №5. - С. 93.

 5. Гладченко Л. Бюджетний дефіцит у контексті західної фінансової теорії і практики // Финансовые риски. - 2009. - № 3. - С. 19-32.

6. www.minfin.gov.ua