Сагірова А.І.

Фін – 08-Г

Проблеми іноземного інвестування в українську економіку

Характерною особливістю світового ринку є потужний рух капіталу. Глобалізація охоплює майже всі країни світу, держави інтегрують, взаємодіють між собою, активізуються на світовому фінансовому ринку. Один із видів таких взаємозв’язків є інвестиції. Проблема інвестиційного забезпечення є однією з найскладніших для України. Як свідчить вітчизняний досвід, державних коштів та коштів вітчизняних підприємців бракує для подальшого швидкого та ефективного економічного розвитку нашої держави. Тому необхідним є залучення іноземних інвестицій, які мають певні переваги перед вітчизняними інвестиціями та державним фінансуванням.

Проблеми, пов’язані з іноземним інвестуванням вивчалися такими вченими як С.К. Реверчук, В. Федоренко, Т. Проценко, В. Солдатенко та багато інших.

Метою роботи є визначення впливу, переваг і недоліків іноземного інвестування вітчизняної економіки, тобто підприємств України.

Потенційно наша країна володіє значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням. Україна може стати одним із провідних європейських реципієнтів інвестицій.

На сьогодні в Україні вже створено сприятливе правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера регулюється Законами України: «Про режим іноземного інвестування», «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» тощо, якими передбачено:

- державні гарантії захисту інвестицій, незалежно від форм власності;

- застосування національного режиму валютного регулювання та справляння податків на території України до суб`єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення;

- відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов`язків щодо іноземного інвестора;

- повернення інвестиції іноземному інвестору в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі в разі припинення інвестиційної діяльності [2].

Водночас в Україні поки що невисока порівняно з розвиненими країнами частка оплати праці у ВВП. Країна здатна абсорбувати додатковий капітал, маючи, по-перше, людські ресурси (трудові, управлінські, адміністративні), що володіють навичками, необхідними для перетворення інвестиційних засобів (заощаджень) у реальні інвестиції, по-друге - ефективний платоспроможний попит на продукцію, вироблену в результаті інвестицій.

З метою забезпечення стійкого росту надходження інвестицій в економіку країни та реалізації інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку Мінекономіки постійно ведеться робота щодо удосконалення правового поля у сфері інвестиційної діяльності.

Таким чином, цілеспрямована інвестиційна політика повинна забезпечувати вигідні умови для розвитку всіх сфер діяльності країни. Інвестиційна політика покликана сформувати у державі сприятливий інвестиційний клімат, який є необхідним елементом стабілізації економіки в найближчі часи в Україні.

Актуальним залишається питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. [3]

Обсяг іноземних інвестицій є одним із показників, які характеризують ступінь інтеграції країни у світове співтовариство і залежить від привабливості об’єкта інвестування .

Слід зазначити, що найбільша частка іноземних інвестицій в економіку України припадає на Кіпр (22,8% загального обсягу інвестицій) [5].

Якщо розглядати галузевий розподіл інвестицій, то на підприємствах промисловості зосереджено 13135,3 млн дол. США (32,8% загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної – 11745,9 млн дол. США та добувної – 1089,6 млн дол. США [5].

Майже немає інтересу у іноземних інвесторів до підприємств з такими видами економічної діяльності, як легка промисловість, сільське господарство, надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту, роздрібна торгівля.

За рейтингом інвестиційної привабливості регіонів України на першому місці знаходиться Київ і Київська область, промислово розвинені Дніпропетровський та Харківський регіони. Однією з проблем іноземного інвестування є те, що в рейтингах інвестиційної привабливості домінують індустріальні області України, потреба яких в залученні коштів меншає на фоні зростання останньої в регіонах периферії.

Протягом останніх років обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну збільшився. До того ж залучилися нові інвестори, такі як Італія та Швеція, розміри вкладених інвестицій яких з кожним роком зростають.

Аналіз динаміки обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну показує зростання, починаючи з 1995 року. На початок 2011 року сукупний обсяг іноземного капіталу в економіці країни становив більше 40 млрд. дол. США, що на 12,4% більше обсягу попереднього року.

Інвестиційний потенціал України зростає, зважаючи на підготовку до Євро-2012. В країні діє програма підготовки до чемпіонату, в якій сума фінансування складає 142 млрд 448,4 млн грн.

Незважаючи на позитивні тенденції залишаються і проблеми інвестування економіки України. Міжнародна фінансова криза, помножена на високий рівень інфляції та політичну нестабільність, робить інвестиції в українську економіку ризиковими. Доступ України до фінансових ресурсів за кордоном став дуже складним. Українські банки втратили можливості рефінансування за кордоном і змушені максимально обмежити видачу кредитів. Більш того, при недавньому рості інвестицій системного ефекту від них не досягнуто внаслідок невеликого їх обсягу, який не задовольняє потребу.

Таким чином, важливу роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни відіграє рівень її інвестиційного потенціалу, що залежить від обсягів інвестиційної діяльності та її результатів. Незадовільний стан фінансового забезпечення економіки потребує пошуку та залучення фінансових ресурсів із-за кордону, які дозволять покрити дефіцит у внутрішніх ресурсах, сприятимуть прискоренню євроінтеграційних процесів та підвищенню зовнішньоекономічної активності.

Література

1. Закон України «Про режим іноземного інвестування». Відомості Верховної Ради України, №19,1996 р.

2. Інвестологія: наука про інвестування : навч. посібник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К. : Атака, 2007. – 264 с.

3. Д.М. Загірняк, Є.К. Рубанова Прблеми іноземного інвестування в економіку країни . [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

4. Федоренко В.Г., Проценко Т.О., Солдатенко В.В., Степанов Д.В. Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні : монографія. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 398 с.

5. Державний комітет статистики України.[Електронний ресурс] Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua