Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

аспірант Гузенко О.П., Пучкова І.С., Тищенко Ю.О.

КЕІ ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Обґрунтування лізингових перспектив забезпеченості інвестиційних проектів сучасності

 

Економічна ситуація, що склалася в Україні, створює сприятливі умови для розвитку лізингових відносин. Передумовами цих відносин є: велика потреба в оновленні виробничих потужностей, криза неплатежів, погіршення збуту продукції, спад виробництва.

У відповідності з Господарським кодексом України [1] лізинг трактується як «…господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів».

Разом з тим, законодавець чітко регламентує, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий та оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Водночас, різновидами лізингу виступають лізбек та селенг. Кожен із них має своє призначення та рольовий аспект. Так, лізбек застосовується як більш вигідна форма оренди для лізингоодержувача, оскільки він одночасно залучає капітал від продажу майна і має нагоду подальшого використання цього майна. В свою чергу, селенг виступає специфічною формою зобов'язання, яка регламентується договором майнового найму. Доведено, що суть селенгу полягає в передачі власником своїх прав на використання і управління його майном селенговій компанії за певну плату. При цьому, власник продовжує володіти переданим майном і може на першу вимогу повернути його. До такого майна належать: гроші, цінні папери, земельні ділянки, підприємства, будівлі, обладнання тощо [2].

Як зауважують А.А. Пересада та Т.В. Майорова [3], для фінансування інвестиційних проектів доцільно використовувати фінансовий лізинг, який характеризується такими особливими ознаками (рис. 1).

Рис. 1. Схема ключових ознак фінансового лізингу з позиції забезпечення інвестиційного проекту [3]

 

Згідно із дослідженнями американських економістів банк може брати участь у лізинговому бізнесі прямо та опосередковано (шляхом фінансування лізингової компанії). Якщо з метою фінансування лізингового проекту банківська установа бере опосередковану участь у лізинговому бізнесі, то, як правило, створюється власна дочірня лізингова компанія і банк здійснює її кредитне обслуговування. Відомо, що 75-80% від загальної кількості лізингових компаній у світі створені банками або контролюються ними.

У сучасних умовах розвитку банківської сфери, коли ставки на кредити є дуже високими, перспективним напрямом фінансування інвестиційних проектів є лізинг. Лізинг дозволяє не залучати позиковий капітал і не «заморожувати» власний, економити на затратах, пов’язаних з володінням майном, установлювати за погодженням з лізингодавцем гнучкий порядок здійснення лізингових платежів [4].

Сьогодні в економіці України наявні умови для розвитку селенгу, передусім у малому бізнесі, а саме: зменшення обсягу ліквідних коштів через постійні труднощі на грошовому ринку; загострення конкуренції, яка вимагає оптимізації вкладення капіталу та зменшення прибутку у господарських суб’єктів, що обме­жує їх можливість вкладення достатньої суми коштів у розвиток нової технології і розширення виробництва.

Обґрунтовуючи вищевикладене слід зробити висновок, що лізинг відіграє ключову роль у реальності забезпечення інвестиційних проектів сучасності. Лізинг одночасно активізує інвестиції приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшує фінансове становище безпосередніх товаровиробників і підвищує конкурентоспроможність малого і середнього вітчизняного бізнесу. Саме ця форма забезпеченості проектів різного масштабу в умовах ринку має мати достатньо високі пріоритети використання.

 

Література

1. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України №436-IV від 16.01.2003 р. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua

2. Стан та перспективи розвитку лізингового бізнесу в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.jenessi.net/economi/

3. Пересада А.А. Проектне фінансування [підручник] / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. – К.: КНЕУ, 2007. – 767 с.

4. Лізинг в Україні: стан і перспективи розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ecolib.com.ua/