Синельник К.О., Ластовенко О.В.

Донецький національний університет економіки и торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Тенденції та напрямки стимулювання інвестиційної діяльності в Україні в післякризовий період

Інвестиційна діяльність відіграє ключову роль у забезпеченні стійкого економічного зростання, здійсненні структурної модернізації економіки та підвищенні її конкурентоспроможності. Відтак завдання неухильного нарощування обсягів інвестування економіки, покращення його структури, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в країні є дуже важливими й актуальними.

Фінансово-економічна криза призвела до обвального згортання інвестиційної діяльності в Україні. Процес відновлення інвестиційної активності в післякризовий період розпочався із суттєвим відставанням від динаміки економічного зростання. Відтак виявлення ключових тенденцій в розвитку інвестиційних процесів і чинників, що їх обумовлюють, важливе для формування державної політики щодо подальшого впливу на інвестиційні процеси.

До основних тенденцій післякризового відновлення інвестиційної діяльності в Україні можна віднести нижчеперераховані.

Низькі темпи відновлення інвестиційної активності, що не дозволяють стверджувати про наявність достатнього інвестиційного ресурсу для модернізації економіки. Інвестиційна динаміка в 2010 р. характеризувалась суттєвим відставанням від динаміки економічного зростання. При річному прирості ВВП 4,2 %, промислового виробництва − 11,2 % тривала стагнація інвестиційних процесів. За підсумками року не вдалося забезпечити інвестування економіки навіть на рівні кризового 2009 року – обсяг інвестицій в основний капітал зменшився на 0,6 % (Рис. 1). Стагнаційні тенденції інвестиційної діяльності були обумовлені її спадом в переробній промисловості (на 13,4 %), торгівлі (25,2 %), будівництві (17,8 %), фінансовій діяльності (21,3 %).

Рис. 1. Обсяги та динаміка капітальних інвестицій в 2010-2011рр.

У 2011 р. інвестиційні процеси активізувались і випереджають загальноекономічну динаміку.

Дуже низький рівень валового нагромадження основного капіталу, що значно поступається показникам докризового рівня і не відповідає потребам забезпечення розширеного економічного відтворення. Загалом у 2010 р. позначилась тенденція до відновлення процесів нагромадження капіталу, проте темпи такого відновлення були вельми низькими. Норма нагромадження основного капіталу в 2010 р. становила 19 % (в 2009 році – 18,3 %), тобто відповідала стану початку періоду економічного зростання минулого десятиліття і суттєво поступалася докризовим показникам (у 2008 році - 26,4 %). За результатами І кварталу 2011 р. норма нагромадження основного капіталу становила лише 15 %, другого кварталу – 17,2 %. Такі показники є вочевидь недостатніми для здійснення модернізації економіки. [1]

Основними джерелами інвестиційної активності в економіці в 2010 р. стали сфера операцій з нерухомим майном (приріст інвестицій становив 32,2 %), сільське господарство (16,5 %), державне управлінні (30,2 %), охорона здоров’я (29,2 %) та освіта (12,3 %). Це відобразилось на структурі інвестицій за видами економічної діяльності (Рис. 2), в якій, зокрема, понад п’яту частину становили операції з нерухомим майном (21,7 %), в той час як частка всієї переробної промисловості дорівнювала 20 %.

Рис. 2. Структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності в 2010 р.

У першому півріччі 2011 р. серед сфер економічної діяльності найбільш динамічно нарощували обсяги інвестування в основний капітал діяльність готелів та ресторанів (приріст 125,6 % до відповідного періоду попереднього року), державне управління (68,1 %), сільське господарство (59,4 %), освіта (46,7 %), будівництво (40,6 %), добувна промисловість (28,3 %). Відтак, з урахуванням абсолютних показників, у структурі інвестування відбулися зрушення на користь сфер виробничої діяльності за рахунок фінансово-розподільчої сфери: зросла питома вага промисловості, сільського господарства та будівництва.

Зазначені особливості інвестиційних процесів у післякризовий період формувалися під впливом сукупної дії низки чинників як тривалої, так і короткострокової дії, які, до того ж, у 2010 р. більше виконували функцію стримування від подальшого падіння.

В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів в реальному секторі національної економіки, обмежених можливостей державного інвестування та наявності низки ризиків для продовження висхідних тенденцій інвестиційної діяльності державна інвестиційна політика має бути спрямована на впровадження дієвих механізмів стимулювання залучення вітчизняного та іноземного капіталу та створення ефективної системи управління інвестиційними процесами. Пріоритетними напрямами мають бути:

– покращення інвестиційного клімату шляхом удосконалення загального (податкового, земельного, корпоративного, митного) та спеціального законодавства, що регулює відносини при здійсненні інвестування відповідно до європейських норм;

– створення сучасної системи державних гарантій захисту приватних, в т.ч. іноземних інвестицій та врегулювання комерційних спорів між суб’єктами інвестиційного процесу;

– посилення ролі та ефективності державного інвестування як дієвого інструменту спрямування інвестиційних ресурсів на реалізацію стратегічних інвестиційних проектів;

– розвиток механізму державно-приватного партнерства, розширення сфери його застосування для реалізації інфраструктурних проектів, модернізації базових галузей вітчизняної економіки (енергетики, вугільної промисловості, газотранспортної системи, житлово-комунального та дорожнього господарства тощо);

– застосування окремих видів особливих режимів економічної діяльності, зокрема створення індустріальних та технологічних парків.

Узагальнюючи усе вищесказане, можна зробити висновок, що сучасна ситуація в економіці України потребує вирішення таких кардинальних та взаємопов’язаних проблем, як відновлення інвестиційної активності та перехід до ринкових форм і методів господарювання.

Література:

1. Кучуков Р. Государственный сектор как локомотив модернизации /

Кучуков Р. // Экономист. – 2010. – № 9. – С. 6.

2. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/