Борисевич Є.Г.

Одеська національна академія зв‘язку ім. О.С.Попова

Особливості структури витрат при створенні ЦОД

Поява Інтернету дало потужний поштовх розвитку ЦОД (центрів обробки даних). До середини 90-х років Інтернет використався головним чином для обміну електронною поштою й іншими даними між користувачами, але згодом компанії оцінили перспективи мережі як середовища ведення бізнесу. Для цього знадобилися високопродуктивні комп'ютери й широкосмугові лінії зв'язку, що працюють стабільно й цілодобово. Щоб забезпечити такий режим роботи потужних комп'ютерів, потрібні були системи, що підтримують необхідні кліматичні умови й безперервну роботу, тобто системи кондиціювання й резервного живлення, а також цілодобова технічна підтримка. Взагалі ж, це і є портрет сучасного ЦОД. Сьогоднішні ЦОД забезпечують такі достоїнства, як сервісно - ориєнтований підхід, адаптивність, самоврядування, віртуалізація, надання ресурсів на вимогу.

Можна класифікувати центри обробки даних як корпоративні (вони призначені переважно для підтримки власних бізнес - процесів компанії) і комерційні (націлені на одержання прибутку від продажу послуг фізичним і юридичним особам). Звичайно, такий розподіл — досить умовний, адже комерційні ЦОД можуть надавати послуги внутрішнім споживачам, а корпоративні — зовнішнім. Більше того, корпоративні ЦОД часто виділяються в окремих юридичних осіб і стають спеціалізованими комерційними датами-центрами, призначеними для задоволення потреб одного клієнта.

Піонерами в створенні ЦОД , стали самі багаті організації - банки, нафтогазовий сектор і держструктури, що почали будувати ЦОД для обробки великих масивів власних даних. ЦОД для обробки чужих даних, так само як і на Заході, першими стали створювати інтернет - провайдери, оскільки їм треба було десь розміщати сайти своїх клієнтів і забезпечувати їхній зв'язок з іншим Інтернетом. На той час багато користувачів, що мають власні сайти або збираються їх завести, уже зрозуміли, що самостійне обслуговування сайту - заняття досить заморочливе, котре до того ж не гарантує потрібної швидкості доступу, тому що для цього потрібно дуже широкий канал зв'язку з Інтернетом, а для забезпечення безперебійної роботи таких каналів повинне бути як мінімум два, що по кишені тільки якому-небудь корпоративному монстрові. Зате широкі канали (так ще з резервуванням) є в інтернет - провайдерів, яким у принципі нескладно поставити в себе кілька серверів для зберігання сайтів своїх клієнтів і заробити на цьому додаткові гроші. В останні роки інформатизація бізнесу й багатьох послуг іде особливо активно.

Рис. 1 Потенціальні клієнти послуг комерційних ЦОД

Компаніям доводиться або будувати свій ЦОД з відповідними системами безперебійного електроживлення й охолодження, що вимагає колосальних витрат, або звертатися до послуг комерційних ЦОД. При плануванні комерційного ЦОД виходять із наступних ключових показників: корисна площа, необхідна для розміщення обчислювального встаткування (машинний зал), мінімально припустимі параметри надійності функціонування систем, енергооснащеність ЦОД. Їхні значення диктуються вимогами бізнесу. І якщо з оцінкою корисної площі усе більш-менш зрозуміло, то правильно визначити рівень надійності й енергоємність ЦОД не так-те просто. Стандарт TIA-942 визначає чотири рівні безперебійної роботи ЦОД. Перший рівень становить 99,67 %, що відповідає запланованому часу простою не більше 28,8 годин у рік. Рівень надійності ЦОД 4 класу становить 99,995 %, що означає сумарну перерву в роботі не більше 15 хвилин у рік. На відміну від першого рівня четвертий припускає повне резервування. Практика будівництва ЦОД показує, що вартість проекту розраховуючи на 1 кв. м становить приблизно 15 тис. дол. для об'єктів класу Tier II+ і 26 тис. дол. — для Tier III+. На цю вартість сильно впливає «енергооснащеність» майбутнього ЦОД, під якою мають на увазі заплановану потужність енергоспоживання серверного приміщення й максимальну величину тепловідводу від серверної стійки.(табл. 1)

Таблиця 1

Розподіл витрат при створенні ЦОД

Стаття витрат	Tier1 %	Tier II, II+%	Tier III %
Будівничі роботи (пристосування приміщень)	10-15	5-10	10-15
Система енергоживлення	30-35	40	45
Система кондиціонування	20-25	30-35	25-30
Допоміжні підсистеми	5-10	3-5	7-10
Телекомунікації	15-20	10-15	5-10
Підключення до зовнішньої електромережі	20-30	30-35	20-30

Комерційна експлуатація ЦОД, що включає в себе кілька інженерних систем, також має особливості планування поточних витрат. Можна виділити чотири найбільш істотні статті експлуатаційних витрат: електропостачання, експлуатація встаткування (у тому числі заробітна плата обслуговуючого персоналу), комунальні послуги (у тому числі оренда приміщень), видаткові матеріали (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл втрат на експлуатацію ЦОД

Стаття витрат	Доля, %
Енергоживлення	40
Експлуатація обладнання ( у тому числі заробітна платня виробничого персоналу)	25
Комунальні послуги ( у тому числі оренда приміщень)	25
Розхідні матеріали	10

Ефективні технічні рішення, прийняті ще на етапі проектування ЦОД, допоможуть скоротити експлуатаційні витрати, а також витрати на модернізацію й масштабування. Практичний досвід експлуатації ЦОД показує, що такі роботи проводяться не рідше разу в чотири роки.

Таким чином, для зразкової оцінки вартості будівництва ЦОД можна використати модель, у якій фігурують усього два джерела витрат: перша, «енергетична», складова витрат нормується на 1 квт потужності, споживаної серверними приміщеннями, і досить сильно залежить від рівня надійності ЦОД. Наприклад, при будівництві об'єкта Tier I «енергетична» питома вартість проекту становить 10 тис. дол./квт. В об'єктів Tier II показник рівняється 11 тис. дол. На наступному рівні він виростає до 20 тис. дол., а для ЦОД Tier IV приймається значення 22 тис. дол. за 1 квт вихідної потужності ІБП. Друга, «серверна», складова витрат завжди однакова: приблизно 2400 дол./кв. м площі серверного залу.

Література:

1. Маслов В. П. Інформаційні системи і технології в економіці. К.: Слово, 2007.

2.. Плескач В. Л., Рогушина Ю. В., Кустова Н. П. Інформаційні технології та системи. — К.: Книга, 2004.