Экономические науки/7. Учет и аудит
К.е.н. Семенець А.О., Капустенська О.Д.
Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Оцінка внутрішнього
контролю виробничих запасів
Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського
обліку й внутрішнього контролю й урахуванням іншої інформації дозволяє
визначити види потенційних істотних перекручувань, які можуть вплинути на
фінансову звітність; ураховувати
фактори, які впливають на появи істотних перекручувань і розробляти належні
контрольні процедури на підприємстві. З
метою визначення напрямів удосконалення системи внутрішнього контролю необхідно
здійснювати оцінку стану внутрішнього контролю на підприємстві. Система
внутрішнього контролю - це сукупність організаційних мір, методик і процедур,
прийнятих керівництвом підприємства як засоби для впорядкованого й ефективного
ведення фінансово-господарської діяльності, забезпечення збереження активів,
виявлення, виправлення й запобігання помилок перекручувань інформації, а також
своєчасної підготовки достовірної фінансової звітності.
Перевірку системи внутрішнього контролю варто виконувати,
виділяючи наступні етапи: опис діючої системи внутрішнього контролю; оцінка доцільності контрольних механізмів;
перевірка ефективності системи внутрішнього контролю.
При цьому варто керуватися наступними принципами,
необхідними для функціонування даної системи:
– організація робочих процесів. Ефективність
внутрішнього контролю багато в чому залежить від виду й обсягу проведених
господарських операцій. Процеси, виконувані щодня в новому виді й новими людьми,
містять у собі більшу ймовірність свідомої або несвідомої помилки, ніж процеси,
виконання яких визначено інструкціями й вказівками. У зв'язку із цим метою
системи внутрішнього контролю повинна стати заміна індивідуальної, часто
мінливої обробки повторюваних операцій на чітко сформульовані, організовані
процеси. Із цією метою використовуються письмові інструкції, заготовлені бланки
й формуляри. Кожне відхилення від певної організації робочого процесу повинне
слугувати сигналом для проведення конкретної перевірки й з'ясування причин
цього відхилення;
- розподіл функціональних
обов'язків. Даний принцип передбачає, що певні функціональні
обов'язки не можуть виконуватися однією і тією ж особою. Господарські,
управлінські й бухгалтерські функції повинні бути розділені.
- контроль. В ефективно діючій підприємницькій структурі жодна операція не повинна
залишатися без контролю. Контроль бухгалтерського обліку може проводитися як
випадковим, ручним способом, так і в систематизованому, запрограмованому, а
виходить, і обов'язковому порядку. При цьому правильність виконання операції
може бути перевірена шляхом порівняння результатів даної операції з
результатами іншої операції, не залежної від першої.
Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю полягає
в оцінці достоїнств і недоліків контролю підприємства. Система внутрішнього
контролю може вважатися ефективної, якщо, по-перше, вона ефективно попереджає
про виникнення недостовірної інформації, а по-друге, ефективно виявляє недостовірність
у межах обмеженого часу, після того як недостовірна інформація виникла. Оцінка ефективності системи внутрішнього
контролю необхідна також для планування масштабу аудита. Якщо система
внутрішнього контролю підприємства оцінюється аудитором як ефективна,
з'являється можливість знизити обсяг перевірки, а в деяких випадках і зовсім її
не проводити, довіряючи системі внутрішнього контролю.
Під час оцінки ефективності внутрішнього контролю
виробничих запасів необхідно отримати відповіді на наступні питання: чи можлива
втрата або розкрадання запасів; чи можливі видача або розтрата запасів без
правильної документації; чи можливі перекручування незавершеного виробництва;
чи дає система інформацію про витрати, достатню для їхнього контролю.
Можна виділити
наступні напрями оцінки надійності системи внутрішнього контролю виробничих
запасів:
- структура бухгалтерії на підприємстві та розподіл
обов'язків, чи закріплений даний розподіл документально, чи розроблені посадові
інструкції;
- чи призначені наказом матеріально-відповідальні особи
за рух виробничих запасів й чи укладені з ними договори про матеріальну
відповідальність;
- методика бухгалтерського обліку виробничих запасів, що
застосовується на підприємстві і її відповідність наказу про облікову політику та
вимогам законодавчих актів;
- оцінка плинності кадрів серед комірників (завідувачів
складів), облікових працівників і контролерів;
- система оплати праці комірників (завідувачів складів),
облікових працівників, контролерів;
- механізація й
автоматизація обліку виробничих запасів, чи захищена програма від доступу
сторонніх осіб, чи дублюються дані електронного обліку;
- види,
періодичність, результати проведення інвентаризації запасів та правильність відображення їх в обліку;
- періодичність
проведення зустрічних перевірок між структурними підрозділами підприємства, що
мають відношення до руху запасів;
- відповідність
даних аналітичного та синтетичного обліку;
- чи
проводяться заходи щодо навчання, підвищення кваліфікації кадрів контролерів і
облікових працівників.
Таким чином,
необхідною умовою ефективного й раціонального управління виробничими запасами в
сучасних умовах є створення взаємозалежних погоджених систем бухгалтерського
обліку й внутрішнього контролю за виробничо-господарською діяльністю на підприємстві.
Використовуючи запропоновану методику оцінки внутрішнього контролю виробничих
запасів можна визначити недоліки в організації системи внутрішнього контролю на
підприємстві та розробити відповідні заходи щодо її удосконалення.